АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Граничні витрати та граничний доход

Читайте также:
  1. Витрати ВИКОНАВЦЯ відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується ЗАМОВНИКОМ.
  2. Витрати виробництва, їх сутність та види
  3. Витрати виробництва, прибуток і рентабельність.
  4. Витрати на навчання персоналу
  5. Витрати на оплату праці
  6. Витрати у довготерміновому періоді.
  7. Витрати, пов'язані з погашенням кредиторської заборгованості за придбані нематеріальні активи слід відображати у складі:придбання необоротних активів інвестиційна
  8. Граничний продукт змінного фактора в грошовому вираженні на конкурентному ринку (праця — змінний фактор, капітал — постійний)
  9. Граничні рівні вмісту радіонуклідів
  10. До адміністративних витрат не відносять: відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
  11. До активу балансу входить розділ: Р1 необоротні активи, Р2 оборотні активи, Р3 витрати майбутніх періодів, р4 необоротні активи групи вибуття.
Q АFС АVС АТС МС МR1 МR2 МR3
  — -   - - - -
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               

Між ситуацією зацікавленості фірми у розширенні виробницт­ва та зацікавленості у зменшенні виробництва знаходиться точка рівноваги, коли фірма бажала б зберегти досягнуті обсяги виробниц­тва. Не важко дійти висновку, що цією точкою буде обсяг виробниц­тва, при якому граничні витрати зрівняються з граничним доходом, а фірма отримає максимальний прибуток чи мінімальний збиток:

МR = МС. (7.6)

Це рівняння отримало назву правила визначення обсягів ви­робництва. Воно має кілька характерних особливостей, які слід враховувати у подальшому аналізі:

- правило можна застосовувати лише за умови, що фірма віддає перевагу виробництву, а не його закриттю. Для останнього випадку потрібні додаткові порівняння: середніх змінних витрат

та граничного доходу. Коли останній більший, ніж середні змінні витрати, фірма, приймаючи рішення про виробництво, може максимізувати прибуток чи мінімізувати витрати; коли співвідношення зворотне - доцільніше припинити виробництво;

- застосування правила не обмежується лише умовами конкурентного ринку. Його з таким же успіхом можна використовувати і для аналізу інших моделей;

- для конкурентного ринку можна застосовувати особливий випадок цього правила:

МС = Р. (7.7)

На рис. 7. 4 наведено графічне порівняння граничного доходу, граничних та середніх витрат.

 

Якщо лінія граничного доходу перетинає криву середніх вит­рат, то фірма вирішує проблему максимізації прибутку. Його мак­симальний розмір досягається у точці, де перетинаються лінія гра­ничного доходу та крива граничних витрат (Q1). Загальний розмір прибутку при цьому дорівнюватиме площі прямокутника, який утворюють вісь цін, лінія граничного доходу, лінія обсягу вироб­ництва та лінія, що відповідає середнім витратам при цьому об­сязі виробництва.

Якщо лінія граничного доходу проходить нижче кривої се­редніх витрат, але перетинає криву середніх змінних витрат, то, обираючи певний обсяг виробництва, фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими у точці перетину кривої граничних витрат та лінії граничного доходу. Як показано на рис. 7.4, їх розмір теж можна визначити через площу відповід­ного прямокутника.

Якщо ж лінія граничного доходу навіть не перетинає криву середніх змінних витрат, то для неї доцільніше відмовитися від виробництва та сконцентрувати увагу на пошуку шляхів усунення постійних витрат, які у цій ситуації будуть дорівнювати збиткам.

Аналіз взаємозв'язку граничних витрат та граничного доходу дає можливість побудувати криву пропозиції фірми у короткотерміновому періоді. Якщо ціна товару встановлюється нижче мінімального значення середніх змінних витрат, пропозиція фірми порівнювати нулю. Фірма розпочне виробництво і, відповідально запропонує продукцію для продажу, починаючи з того моменту коли ціна перевищить мінімум середніх змінних витрат. Подальше збільшення ціни буде призводити до виробництва такого обсягупродукції, який відповідатиме координатам точки перетину лінії ціни (граничного доходу) з кривою граничних витрат. Тому відрізок кривої граничних витрат фірми, який лежить вище кривої середніх змінних витрат, є кривою її пропозиції у корот­котерміновому періоді.

Таким чином, використання як першого, так і другого підхо­ду призводить до однакових висновків. В узагальненому вигляді модель прийняття рішень, які максимізують вигоди підприємства у короткотерміновому періоді, запропонована у табл. 7. 3.

Таблиця 7. З


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)