 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ
4.1 До текстових документів відносяться звіти з лабораторних, практичних та розрахунково-практичних робіт, а також пояснювальні записки до курсових і дипломних робіт та ін.
4.2 Текстові документи виконуються на аркушах формату А4 відповідно до ГОСТ 2.301-68 з нанесенням основного напису відповідно до ГОСТ 2.104-68 форма 2 та 2а (див.
додатки А,Б, Г).
4.3 У навчальних цілях у текстових документах основні написи дозволяється виконувати без додаткових граф, що знаходяться у ГОСТ 2.104-68.
4.4 У графах основного напису вказують:
у графі 1 - найменування виробу, а також найменування документа;
у графі 2 - позначення документа;
у графі 3 - літеру, що присвоєна цьому документа. Для текстових документів, виданих в цьому навчальному закладі, означена графа не заповнюється;
у графі 4 - порядковий номер аркуша (на документах, складених з одного аркуша графа на заповнюється);
у графі 5 - загальна кількість аркушів документа (графа заповнюється тільки-на першому аркуші);
у графі 6 - індекс підприємства, що видає документ;
у графі 7 - характер роботи, що виконує особа, яка підписує документ;
у графі 8 - прізвища осіб, що підписують документ;
у графі 9 - підписи осіб, прізвища яких зазначені в графі 8;
у графі 10 - дату підписання документа,
4.5 Основний напис розташовується уздовж короткої сторони та заповнюється стандартним креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81 з висотою літер та цифр не менш ніж 2,5 мм.
Приклади заповнення основного напису надані у додатках А,Б, Г.
4.6 Основний напис на текстових документах, як і текстова частина заповнюється олівцем, чорнилами, пастою або фломастером чорного кольору.
4.7 Текстова частина повинна бути поділена на розділи та пункти відповідно до ГОСТ 2.105-95 і мати наскрізну нумерацію аркушів.
4.8 Текст викладається від першої особи множини ("визначаємо" та "приймаємо" і т.п.). Скорочення слів у тексті не припускається (за винятком загальноприйнятих скорочень згідно з ГОСТ 2,316-68).
4.9 Текстові документи виконуються рукописним способом і чітко на одній стороні аркуша олівцем, чорними чорнилами або пастою чорного кольору.
4.10 У тексті, за винятком формул, таблиць і рисунків, заборонено:
- уживати математичний знак мінус (-) перед від'ємними значенням величин (треба писати слово "мінус");
- уживати символ «Ø» як позначення діаметра (треба писати слово «діаметр»). Зазначаючи розмір або граничні відхили діаметра на рисунках, перед його числовим значенням треба ставити знак «Ø»;
- уживати без числових значення; математичні знаки, наприклад: > (більше), < (менше), = (дорівнює), ≥(більше або дорівнює), ≤ (менше або дорівнює), ≠(не дорівнює), а також № (номер), % (відсоток) та °С (градус Цельсія);
- уживати познаку одиниці фізичної величини, не подаючи її числове значення; у разі потреби цю одиницю подають повністю словами, а не умовною познакою.
Переліки
4.11.1 У пунктах або підпунктах за потреби можна подавати переліки.
4.11.2 За наявності в тексті переліку одного рівня підпорядкованості, на який у текстіі не посилаються, перед кожною його позицією ставлять знак «тире».
4.11.3 За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості найвищим рівнем є перелік, який позначають малими літерами української абетки, середній рівень позначають арабськими цифрами, найнижчий — знаками «тире».
Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять круглу дужку.
4.11.4 Розташування переліків різних рівнів підпорядкованості наведено у прикладі.
Приклад
4.11.5 Якщо в тексті треба послатися на переліки, використовують рівні переліків, позначені літерами та цифрами.
4.11.5 Заборонено в межах одного структурного елемента використовувати переліки з однаковою літерною або цифровою познакою їхніх позицій.
4.11.6 Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери з абзацного відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості.
Таблиці
4.12.1 Загальні положення
4.12.1.1 Таблиці використовують для кращого унаочнення та зручності порівнювання показників.
4.12.1.2 Цифрові дані треба оформлювати як таблицю, що звичайно повинна мати форму, наведену на рисунку 1.
4.12.1.3 На кожну таблицю має бути посилання в тексті із зазначенням її номера.
4.12.1.4 Таблиці, крім таблиць додатків, треба нумерувати наскрізно арабськими цифрами, починаючи з цифри «1». Якщо в тексті тільки одна таблиця, її нумерують так: «Таблиця 1».
4.12.1.5 Таблиці кожного додатка нумерують окремо. Номери складають з літери -познаки додатка та порядкового номера таблиці в додатку, які сполучають крапкою.
4.12.1.6 Дозволено нумерувати таблиці в межах кожного розділу. У такому випадку номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці в цьому розділі, які сполучають крапкою.
4.12.1.7 Назва таблиці повинна відображати зміст таблиці, бути конкретною, стислою. Якщо з тексту можна зрозуміти зміст таблиці, дозволено не давати їй назву.
4.12.1.8 Назву таблиці друкують з першої великої літери і розташовують над таблицею (починаючи над верхнім лівим кутом):
Таблиця_____—____________
номер назва таблиці
4.12.1.9 Якщо частину таблиці треба перенести на іншу або ту саму сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її частинами подають тільки номер таблиці з таким написом:
«Продовження таблиці_______________» — на тій самій сторінці чи на
номер таблиці
подальших сторінках;
«Кінець таблиці______________» — на тій самій сторінці чи на останній сторінці,
номер таблиці
де розміщено таблицю.
4.12.1.10 Заголовки колонок та рядків таблиці треба друкувати з великої літери,
підзаголовки колонок — з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком колонки, або великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапку не ставлять. Переважна форма іменників у заголовках — однина. Заголовки колонок та текст рядків таблиці сцентровують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці.
Примітка. Таблиці в тексті цього стандарту подано умовно для унаочнення відповідних вимог стандарту
4.12.1.11 Розділяти заголовки та підзаголовки боковика і колонок діагональними лініями заборонено.
4.12.1.12 Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволено не наводити, якщо це не ускладнює користування таблицею.
Головку таблиці обов'язково відокремлюють лінією від решти таблиці.
4.12.1.13 Заголовки колонок друкують здебільшого паралельно рядкам таблиці. За потреби можна розташовувати заголовки колонок перпендикулярно до рядків.
4.12.1.14 Дозволено як виняток нумерувати колонки таблиці арабськими цифрами (рисунок 2 та 4)
- коли в тексті треба посилатися на певну колонку;коли головка має великі розміри, а таблицю треба переносити на чергову сторінку; у цьому разі головку таблиці на подальших сторінках не наводять.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Таблиця___ Розміри у міліметрах
Рисунок 2
4.12.1.15 Спеціальну колонку зліва «Чергове число» («Ч.ч.») в таблиці (див. рисунок 3 б) подають як виняток (наприклад, за великої кількості параметрів).
4.12.1.16 Якщо нумерують показники, параметри чи інші дані, чергове число рекомендовано зазначати в першій колонці (боковику) таблиці, безпосередньо перед їх назвою (рисунок 3а). Перед числовими значеннями величин і познаками типів, марок продукції тощо чергове число не ставлять.
а) для кількох параметрів
Таблиця ___
б) для великої кількості параметрів
Таблиця___
Рисунок 3
4.12.1.17 Таблицю залежно від її розміру подають відразу після тексту, де на неї посилаються, або якнайближче до першого посилання (на черговій сторінці), а за потреби — у додатку.
4.12.1.18 Дозволено розташовувати таблицю вздовж довгого боку аркуша.
4.12.1.19 Якщо розміри таблиці перевищують розміри аркуша, таблицю можна поділити на частини, які розташовують одну під одною, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і (або) боковик.
4.12.1.20 Якщо таблицю поділено на частини, можна її головку і (або) боковик на перенесених частинах замінити відповідно номерами колонок і (або) рядків, обов'язково проставивши ці номери у першій частині таблиці (рисунок 4).
4.12.1.21 Таблицю ліворуч, праворуч, згори і знизу здебільшого обмежують лініями. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається, то в першій частині таблиці нижню обмежувальну горизонтальну лінію не наводять (рисунок 4). Якщо таблиця переривається праворуч, тобто частина колонок переноситься нижче або на іншу сторінку, у першій частині таблиці праву обмежувальну вертикальну лінію не наводять.
Таблиця_____ ---____________ у міліметрах
Кінець таблиці______ У міліметрах
Рисунок 4
4.12.1.22 Таблиці з невеликою кількістю колонок дозволено поділити на частини і розташувати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, повторюючи головку таблиці відповідно до рисунка 5.
Таблиця______
Рисунок 5
4.12.1.23 Якщо є потреба подати в тексті форму таблиці, її подають як заповнену головку таблиці.
4.12.2 Правила заповнювання
4.12.2.1 У заголовку колонки або рядка одиницю фізичної величини пишуть після назви цієї величини, між ними ставлять кому.
4.12.2.2 Якщо всі показники, наведені в колонках таблиці, визначено тією самою одиницею фізичної величини, її познаку розташовують над таблицею праворуч, а для таблиці, поділеної на частини — над кожною частиною (рисунок 4). У такому разі в колонках її вже не зазначають.
4.12.2.3 Якщо в більшості колонок таблиці наведено показники, визначені в однакових одиницях, наприклад у вольтах або штуках, але є колонки з показниками в інших одиницях, над таблицею треба зазначати назву основного показника та назву його одиниць, наприклад «Напруга у вольтах» або «Кількість у штуках». У заголовках решти колонок треба подавати назви показників і (або) познаки одиниць фізичних величин, в яких їх використано (рисунок 2).
4.12.2.4 Щоб скоротити текст заголовків та підзаголовків колонок, деякі поняття можна замінювати літерними познаками відповідно до ГОСТ 2.321, стандартів комплексу ДСТУ 3651 або іншими познаками, якщо їх пояснено в тексті або в рисунках, наприклад: D — діаметр, Н — висота, L — довжина, U — напруга.
Показники з тією самою літерною познакою групують послідовно відповідно до зростання їхніх індексів (рисунок 2).
4.12.2.5 Обмежувальні поняття «більше», «менше», «не менше» тощо треба подавати в одному рядку або колонці таблиці з назвою відповідного показника після познаки його одиниці фізичної величини, якщо вони належать до всього рядка або колонки. Перед обмежувальним поняттям ставлять кому (рисунки 2 та 15).
4.12.2.6 Познаку одиниці фізичної величини, спільної для всіх показників у рядку, треба подавати після її назви (рисунок 3).
4.12.2.7 Познаку одиниці фізичної величини можна виносити в окрему колонку (рядок). Якщо в колонці подано значення тієї самої величини, то познаку одиниці фізичної величини наводять у заголовку (підзаголовку) цієї колонки (рисунок 6).
Таблиця _______
| Тип | Номінальна | Номінальна сила струму |
| ПНР-6/400 | ||
| ПНР-6/800 | ||
| ПНР-6/900 |
Рисунок 6
4.12.2.8 Числові значення величин, однакові для кількох рядків, дозволено подавати один раз (рисунки 2 і 6).
Якщо числові значення величин у колонках подають у різних одиницях фізичних величин, їхні познаки подають у підзаголовку кожної колонки.
Використані в таблиці познаки треба пояснити в тексті або рисунках стандарту. 4.12.2.9 Познаки одиниць плоского кута треба наводити не в заголовках колонок, а в кожному рядку таблиці як за наявності розділових горизонтальних ліній (рисунок 7), так і коли їх немає (рисунок 8).
Рисунок 7 Рисунок 8
4.12.2.10 Граничні відхили, що стосуються всіх числових значень величин, поданих в одній колонці, зазначають в головці таблиці під назвою або познакою показника
(рисунок 9).
Таблиця_____ у міліметрах
| Діаметр нарізі d | S ±0.2 | Н ±0.3 | h ±0.2 | b ±0.2 | Умовний |
| 4 | 7.0 8,0 10,0 | 5,0 6,0 7,5 | 5.2 4,0 5.0 | 1.2 1,4 2,0 | 1.0 1,2 1,6 |
Рисунок 9
4.12.2.11 Граничні відхили, що стосуються декількох числових значень величин або певного числового значення величини, подають в окремій колонці (рисунок 10).
Таблиця _____ у міліметрах
| Зовнішній діаметр вальниці | Канавка для кільця | |||||
| D1 | А | в | r1 | |||
| Номіналь значення | Граничний відхил | Номінальне значення | Граничний відхил | |||
| 23,2 30,2 33,2 34,8 38,1 39,8 | -0,25 | 2,05 | -0,15 | 1,3 | 0,4 |
Рисунок 10
4.12.2.12 Текст, що повторюється в рядках тієї самої колонки і складений зі слів, що чергуються з цифрами, замінюють лапками (рисунок 11)
Таблиця ____ У міліметрах
| Діаметр | С | С1 | R | h | h1 | S |
| зенкера | ||||||
| Від 10 до 11 | 3,17 | — | — | 3,00 | 0,25 | — |
| Понад 11» 12» | 4,85 | 0,14 | 0,14 | 3,84 | — | 6,75 |
| 12» 14» | 5,00 | 4,20 | 4,20 | 7,45 | 1,45 | 6,90 |
Рисунок 11
4.12.2.13 Якщо в колонці повторюють текст, що складається з двох і більше слів, то в разі першого повторення його замінюють словами «Те саме», а далі —лапками
(рисунок 12).
Таблиця _____
| Познака марки сталі та сплаву | Призначеність | |
| Нова | Стара | |
| 08X18Н10 | ОХ18Н10 | Труби, деталі пічної арматури, теплообмінники, патрубки, муфелі, реторти та колектори викидних систем, електроди іскрових запалювальних свічок |
| 08Х18Н10Т | ОХ18Н10Т Е1914 | Те саме |
| 12Х18Н10Т | Х18Н10Т | » |
| 09Х15Н810 | Х15Н910 | Рекомендовано як високоміцну сталь для виробів, що працюють у атмосферних умовах |
| 07X16Н6 | Х16Н6 | Те саме. Не має дельтафериту |
Рисунок 12
4.12.2.14 Якщо в колонці (в якій немає горизонтальних розділових ліній) повторюють лише частину речення, цю частину можна замінити словами «Те саме», подавши додаткові відомості за одним із варіантів, наведених на рисунку 12.
За наявності горизонтальних ліній текст у колонці треба повторювати.
4.12.2.15 Не можна замінювати лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка й номера, познаки марок матеріалів і типорозмірів продукції, позначення нормативних документів.
4.12.2.16 Якщо деяких даних у таблиці немає, на їхньому місці треба ставити знак «тире» згідно з рисунком 11.
4.12.2.17 Зазначаючи в таблиці інтервал чисел, який охоплює всю послідовність певного числового ряду, перед числами друкують «Від... до...включ.», «Понад...до...включ.» (рисунок 11). Дозволено також між початковим і кінцевим числами ставити знак «тире» (рисунок 13).
Таблиця ____
| Назва матеріалу | Температура плавлення, К(°С) |
| Латунь | 1 131—1 173(858—900) |
| Сталь | 1 573—1 673 (1 300—1 400) |
| Чавун | 1 373—1 473(1 100—1 200) |
Рисунок 13
4.12.2.18 У таблицях за потреби використовують східчасті лінії, наприклад, щоб
виділити діапазон, віднесений до певного значення, об'єднати позиції у групи та навести основні числові значення показників, розташованих усередині східчастої лінії, або щоб вказати на те, яких значень колонок і рядків стосуються певні відхили (рисунок 14). У такому разі в тексті треба пояснювати, як використовувати ці лінії.
Таблиця ____
Рисунок 14
4.12.2.19 Щоб пояснити окремі дані таблиці, їх треба відмічати надрядковим знаком виноски (рисунок 15). Оформлювати виноски треба відповідно до 5.10.
Таблиця _______ У метрах
Рисунок 15
Якщо в таблиці є виноски й примітки, спочатку подають виноски, потім — примітки.
4.12.2.20 Числове значення показника треба вписувати на рівні першого рядка його назви (рисунок 15).
Значення показника у формі тексту та текст інших колонок — на рівні першого рядка його назви (рисунок 16).
Таблиця ____
Рисунок 16
4.12.2.21 Цифри в колонках таблиці треба писати так, щоб розряди чисел у колонці було розташовано один під одним,, якщо вони належать до одного показника. В одній колонці потрібно зберігати здебільшого однакову кількість десяткових знаків для всіх значень величини.
4.12.2.22 Якщо треба відобразити в таблиці основну використовуваність певних числових величин чи типів (марок тощо) продукції, можна вживати умовні познаки, пояснюючи їх у тексті.
4.12.2.23 Щоб виділити основну номенклатуру або щоб обмежити числові значення величин чи типів (марок) тощо, які стосуються продукції, дозволено подавати в дужках ті їхні значення, які мають обмежене вживання або не рекомендовані для вживання, пояснюючи в примітці інформацію, наведену в дужках (рисунок 17).
Таблиця
| Довжина гвинта | |
| Номінальне значення | Граничний відхил |
| (18) | ±0,43 |
| ±0,52 | |
| (21) | |
| Примітка. Розміри в дужках, бажано не вживати. |
Рисунок 17
4.12.2.24 Для продукції, кожна одиниця якої має масу меншу ніж 100 г, дозволено подавати масу певної кількості одиниць продукції; для продукції, виготовленої з різних матеріалів, можна подати масу основних матеріалів (рисунки 18 — 20).
| Довжина, мм | Маса, 1000 шт., кг, не більше |
| 0,780 | |
| 1,275 |
Таблиця______ Таблиця_____
| Довжина, мм | Маса, кг, не більше |
| 1,25 | |
| 1,50 |
Рисунок 18 Рисунок 19
Таблиця______
| Довжина, мм | Маса, кг, не більше | |
| сталі | латуні | |
| 1,20 | 1,30 | |
| 1,50 | 1,64 |
Рисунок 20
4.12.2.25 Замість того, щоб зазначити в таблиці масу продукції, виготовленої з різних матеріалів, можна в примітці до таблиці посилатися на поправкові множники.
Приклад
Щоб визначити маси гвинтів, виготовлених з різних матеріалів, значення маси, наведені в таблиці, потрібно помножити на множник:
— 1,000 — для латуні;
— 0,356 —для алюмінієвого сплаву.
4.12.2.26 За наявності у тексті невеликого за обсягом цифрового матеріалу його
доцільно оформлювати як текст, а не таблицею, розташовуючи цифрові дані колонками.
Приклад
Граничні відхили розмірів профілів усіх номерів:
за висотою +2,5 %
за шириною полиці + 1,5 %
за товщиною стінки ± 0,3 %
за товщиною полиці ± 0,3 %
4.12.2.27 У таблиці з показниками та номерами можна виділити колонку, щоб
зазначати позначення стандарту (або його вимоги), які містять правила та методи
контролювання цих показників (рисунок 16).
Рисунки
4.13.1 Усі графічні матеріали (ескізи, діаграми, графіки, схеми, малюнки, креслення тощо) повинні мати однаковий підпис: «Рисунок».
4.13.2 Рисунки долучають до тексту для унаочнення встановлених ним властивостей або характеристик об'єкта стандартизування.
4.13.3 Рисунки, крім рисунків додатків, треба нумерувати наскрізно арабськими цифрами, починаючи з цифри «1».
4.13.4 Рисунки кожного додатка мають свою окрему нумерацію, що складається з • літери познаки додатка та порядкового номера рисунка в цьому додатку, сполучених
крапкою.
4.13.5 Якщо в тексті або в додатку тільки один рисунок, його нумерують так: «Рисунок 1» або «Рисунок В. 1»
4.13.6 Дозволено нумерувати рисунки в межах кожного розділу. У цьому разі номер рисунка складають з номера розділу і порядкового номера рисунка в цьому розділі, які сполучають крапкою.
4.13.7 Назва рисунка повинна відображати його зміст, бути конкретною та стислою Якщо з тексту зрозуміло зміст рисунка, його назву можна не подавати. Назву рисунка друкують з першої великої літери і розташовують під ним так:
Рисунок _________—________________________
номер назва рисунка
4.13.8 За потреби пояснювальні дані до рисунка подають безпосередньо після графічного матеріалу перед назвою рисунка.
4.13.9 Рисунок виконують на одній сторінці. Якщо він не вміщується на одній сторінці, його можна переносити на наступні сторінки. У такому разі назву рисунка зазначають тільки на першій сторінці, пояснювальні дані — на тих сторінках, яких вони стосуються, і під ними друкують:
Рисунок ______, аркуш _________.
номер номер
4.13.10 Рисунок подають одразу після тексту, де вперше посилаються на нього або як найближче до нього (на наступній сторінці), а за потреби — у додатку до тексту.
4.13.11 Виконання рисунків має відповідати вимогам стандартів на конструкторську документацію.
Формули
4.14.1 Формули, крім формул у додатках, треба нумерувати наскрізне арабськими цифрами, починаючи з цифри «1».
Формули в кожному додатку мають свою окрему нумерацію, складену з літери познаки додатка та порядкового номера формули в цьому додатку, сполучених крапкою.
Номер формули друкують на її рівні праворуч у круглих дужках. Якщо формулу пишуть у кілька рядків, її номер ставлять на рівні першого рядка.
Якщо в тексті або в додатку тільки одна формула, її нумерують так: (1) або (В.1).
4.14.2 Дозволено нумерувати формули в межах кожного розділу. Номер формули складають з номера розділу і порядкового номера формули в цьому розділі, які сполучають крапкою.
4.14.3 У посилках на формули в тексті подають їхні номери у круглих дужках.
Приклад
...у формулі (1)
...у формулі (В.1)
...у формулі (3.1).
4.14.4 У формулах треба використовувати умовні познаки фізичних величин,
установлені в комплексі стандартів ДСТУ 3651.
Пояснення до познак і числових множників, якщо їх не було раніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою.
Пояснення кожної познаки, що міститься у формулі, треба подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі. Перший рядок пояснення треба починати зі слова «де». Після пояснення познаки через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини.
Приклад Густину кожного зразка ρ в кілограмах на кубічний метр обчислюють за формулою:
де m — маса зразка, кг;
V —об'єм зразка, м3.
4.14.5 Формули, які подають одну за одною і не відокремлюють текстом, відділяють комою і розташовують у стовпчик.
Переносити формулу на черговий рядок дозволено тільки на знакові виконуваної
операції, який пишуть в кінці одного рядка і на початку чергового. У разі перенесення
формули на знакові множення застосовують знак «х».
4.15 Першим аркушем текстового документа є титульний аркуш, який виконується на аркуші А4 і заповнюється креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81 тушшю чорного кольору, пастою та фломастером чорного кольору. Для графічних, практичних та лабораторних робіт дозволяється виконувати титульний лист креслярським олівцем.
4.16 Титульний аркуш може бути виконаний типографським способом.
4.17 Місця розташування відповідних написів на титульному аркуші показані на прикладах заповнення титульних аркушів наданих у додатках.
4.18 Креслення, схеми, рисунки, графіки до текстової документації слід виконувати на аркушах формату А4.
4.19 Припускається графічну частину проектів виконувати на аркушах більшого формату ніж А4 відповідно ГОСТ 2.301-68.
4.20 Графічна частина проектів виконується на аркушах креслярського або міліметрового паперу олівцем або кольоровими лініями, пастою або фломастером.
4.21 Якщо графічна частина виконується, пастою або фломастером, тоді й основний напис заповнюється, пастою або фломастером чорного кольору.
4.22 Текстову частину (крім пояснювальної записки курсових та дипломних проектів) припускається виконувати на папері в клітинку формату А4.
4.23 Графічна частина після захисту проекта складається стандартним чином розміром формату А4 та разом з текстовою частиною скріпляються поміж собою.
4.24 "Зміст"
4.24.1 Структурний елемент "Зміст" розташовують після "Передмови" або завдання до курсового чи дипломного проекту, починаючи з нової сторінки, яка має номер один арабське (див. Додаток Д).
4.24.2 Залежно від обсягу та вмісту текстового документу "Зміст" може містити відомості про структурні елементи такого рівня підпорядкованості:
- розділи;
- підрозділи;
- структурні елементи нижчого рівня підпорядкованості, що мають заголовки;
- додатки, які позначаються великими літерами української абетки, починаючи з А, за
винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад "Додаток В".
4.25 Кожній текстовій та графічній роботі згідно з ГОСТ 2.201-68 привласнюється позначення, що повинне мати наступну структуру.
4.26 Для навчальних креслень та текстових документів індекс організації-розробника замінено номером академічної групи без знака "-", класифікаційну характеристику - шифром дисципліни, номером варіанта, теми і т. ін., порядковий реєстраційний номер - порядковим номером роботи за темою.
4.27 Зразок позначення для усіх видів текстових документів у ОТК:
| Номер групи | Номер варіанта | Номер розділу ПЗ | Літерний код роботи, що виконується | Шифр документа |
| ВВ, ШВ | за списком | 01, 02, 03…. | КП, ДП | ПЗ |
Літерний код роботи що виконана:
ГР - графічна робота
ЛР - лабораторна робота
ПР - практична робота
РГР - розрахунково-графічна робота
РПР - розрахунково-практична робота
КР - курсова робота
КЗ - контрольне завдання
КП - курсовий проект
ДП - дипломний проект
ПЗ - пояснювальна записка
4.28 Зразок позначення для креслень дипломних та курсових проектів, дипломних проектів, курсових робіт:
| Номер групи | Номер варіанта | Номер креслення | Літерний код роботи, що виконується | Шифр креслення |
| ВВ, ШВ | за списком | 01, 02, 03…. | КП, ДП |
4.29 Шифр креслення може мати такі літери:
ТК – технологічна карта
ГР – діаграма узгодження та монтажний графік
ПЦ – план цеху
Поиск по сайту: