Розділ 2. Організація виробництва ТО І ПР автомобілів

Тема 2.1 Класифікація сучасного АТП.

2.1.1 Склад автомобільного транспорту

2.1.2 Форми великомасштабного бізнесу в автотранспорті.

2.1.3 Правове регулювання діяльності автомобільного транспорту.

2.1.4 Види автотранспортних підприємств.

2.1.5 Виробнича потужність АТП.

Мета заняття:

ознайомитись з видами АТП, їх призначенням і сферами діяльності.

2.1.1 Склад автомобільного транспорту

Сучасний автомобільний транспорт умовно можна поділити на такі групи:

А) автомобільний транспорт загального користування (перевізники, автостанції, автовокзали, виконавці ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції та контейнерні пункти, автомобільні транспортні засоби);

Б) відомчий автомобільний транспорт (автомобільні транспортні засоби суб’єктів підприємницької діяльності, установ та організацій, що використовуються ними тільки для власних потреб);

Відповідно до цивільного кодексу України юридичні особи, які є комерційними організаціями, можуть створюватися у формі господарських товариств і виробничих кооперативів, а також фізичні особи теж можуть займатись підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Господарські товариства, виробничі кооперативи різняться в залежності від відповідальності: повна або обмежена за діяльність підприємства і від способу включення одноосібних капіталів в загальний капітал підприємства.

Крім класифікації фірм по організаційно правових формах, формах власності і за галузевою належністю, велике практичне значення має розподіл підприємств (фірм) за розмірами. Ознаки, за якими можливо розподілити наявні підприємства за розмірами, залежить від характеру їх діяльності. Найчастіше за вcе як ознака, що характеризує розміри фірми, використовується чисельність персоналу фірми (чисельність занятих). Залежно від цього показника виділяють дрібні, середні і великі підприємства. Така гpадація досить умовна і значною мірою залежить від галузевих особливостей.

Оскільки законодавство та економічна політика Уряду України в даний час передбачає певні заходи щодо стимулювання розвитку малого бізнесу, для малих підприємств передбачаються певні податкові і інші пільги. Тому за останній час значно виросло число малих підприємств і громадян-підприємців, які займаються наданням послуг в галузі автотранспорту.

В) індивідуальний автомобільний транспорт (автомобільні транс-

портні засоби фізичних осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до індивідуального автомобільного транспорту).

2.1.2 Форми великомасштабного бізнесу в автотранспорті.

Великомасштабному бізнесу властиві форми, в основі яких

лежить об'єднання підприємств, фірм у сукупні структури: корпорації, господарські асоціації, концерни, холдингові компанії, консорціуми.

Корпорація це акціонерне товариство, що об'єднує діяльність декількох фірм для досягнення їхніх загальних цілей або захисту загальних привілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за датами та податками за усі входящі в неї підприємства і виступає в якості самостійного суб'єкта підприємницької діяльності.

Господарські асоціації - договірні об'єднання підприємств і організацій, створювані для cпільного виконання однорідних функцій і координації загальної діяльності. Учасники асоціації мають право входити в будь-які інші асоціації.

Концерни - форма великих договірних об'єднань звичайно

монопольного типу, що дозволяє використовувати можливості круп-

ноомасштабноrо виробництва. Найважливішою ознакою концернів

стало єдність власності вхідних у ньогo фірм, підприємств, банків.

Холдінгові компанії - характеризуються тим, що вони володіють контролем над іншими компаніями або за рахунок володіння їх

акціями і грошовим капіталом, або в зв'язку з правом призначати

директорів підконтрольних компаній.

Консорціум - тимчасове добровільне об'єднання підприємств, організацій, утворене для вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних і екологічних проектів.

2.1.3 Правове регулювання діяльності автомобільного транспорту.

В юридичній літературі застосовується поняття «автотранспортне право», яке тлумачиться як підгалузь транспортного права, предметом якого є правові відносини, що виникають з приводу здійснення автомобільних перевезень.

Джерела автотранспортного права характеризуються деякою кодифікованістю та певним впорядкуванням. Основні джерела — Закон України «Про транспорт», Закони «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух»; підзаконні акти досить різноманітні і відображають специфіку транспортного права як спеціальної галузі з великою часткою адміністрування.

Основним завданням державного регулювання діяльності автомобільного транспорту є формування ринку його послуг шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики (Закон України «Про автомобільний транспорт»).

До системи державних органів управління автомобільним транспортом необхідно віднести Верховну Раду України, Кабінет міністрів України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Державний департамент автомобільного транспорту, Державну службу автомобільних доріг України, органи державної влади на місцях та органи місцевого самоврядування в частині реалізації компетенції в сфері управління транспортом.

Міністерство транспорту та звязку України є центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту і забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті — Департамент автомобільного транспорту України.

Департамент автомобільного транспорту України організовує контроль за виконанням законодавства про автомобільний транспорт та підготовку пропозицій щодо його вдосконалення, у встановленому порядку бере участь у здійсненні стандартизації та сертифікації, ліцензування перевезень, формує пропозиції щодо тарифної політики, відповідно до законодавства забезпечує захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту загального користування.

Державна служба автомобільних доріг України є центральним органом виконавчої влади після ліквідації Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (Указ Президента № 1056/2001 від 08.11.01 року «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України»).

Місцеві державні адміністрації організовують та контролюють автомобільні перевезення відповідно до законодавства. Функції територіального органу виконавчої влади в галузі транспорту в місті Києві здійснює відповідний структурний підрозділ Київської міської державної адміністрації — Управління транспорту КМДА, в інших регіонах — відповідні галузеві підрозділи — відділи і управління.

2.1.4 Види автотранспортних підприємств.

Підприємства автомобільного транспорту за своїм призначенням поділяються на автотранспортні, автообслуговуючі і авторемонтні.

Автотранспортні підприємства є підприємствами комплексного типу, що здійснюють перевезення вантажів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, а також постачання необхідними експлуатаційними, ремонтними матеріалами та запасними частинами.

Автотранспортні підприємства за характером виконуваної транспортної роботи діляться на

1) вантажні,

2) пасажирські (автобусні, таксомоторні, легкові пообслуговування окремих організацій),

3) змішані (вантажні та пасажирські)

4) спеціальні (швидкої медичної допомоги та ін).

За позавідомчої приналежності та характеру виробничиної діяльності розрізняють АТП

а) загального користування, що входять в систему управління

автомобільного транспорту,

б) відомчі АТП, що належать окремим міністерствам і відомствам.

АТП загального користування здійснюють перевезення вантажів для всіх підприємств і організацій незалежно від відомчої приналежності, перевезення пасажирів в автобусах і автомобілях-таксі на міських, приміських та міжнародних маршрутах.

Відомчі АТП створюються на промислових, будівельних і сільськогосподарських підприємствах і організаціях і здійснюють, як правило, перевезення вантажів, пов'язане з технологічним процессом виробництва.

В залежності від структури управління автотранспортні об'єднанняподіляються на два типи:

1) Перший тип об'єднань має головне (базове) підприємство, в якому централізовані функції з планування, бухгалтерського обліку, взаємовідносини з бюджетом та філії, повністю або частково позбавлені юридичних прав;

2) Другий тип об'єднань не має головного (базового) підприємства, апідприємства (філії), що увійшли до об'єднання, позбавлені юридичних прав, але мають самостійні баланси і діють на основі внутрішнього госпрозрахунку.

Найбільше поширення отримав перший тип автотранспорт-нихоб'єднань.

Основним завданням автотранспортного підприємства є:

1. Ефективне використання живої праці шляхом правильного підбору і розстановки кадрів, систематичного підвищення їх кваліфікації, впровадження наукової організації праці і відповідно до цього побудови системи оплати праці.

Правильна організація праці та заробітної плати повинна забезпечити систематичне підвищення продуктивності праці та зростання заробітної плати. При цьому темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання заробітної плати.

2. Ефективне використання основних фондів підприємства і в першу чергу рухомого складу. Останнє досягається шляхом впровадження нових, прогресивних форм і методів організації автомобільних перевезень, що дозволяють підвищити експлуатаційні показники роботи автомобілів, і відповідно, підвищити продуктивність рухомого складу та знизити собівартість перевезень.

3. Проведення систематичної роботи з технічного здійснення виробництва шляхом:

Обладнання автотранспортного підприємства новими моделями рухомого складу, які мають більш високі техніко-економічні якості;

Реконструкції і будівництва нових виробничих приміщень, що дозволяють більш ефективно здійснювати технічне утримання рухомого складу;

Обладнання автотранспортного підприємства сучасним обладнанням, впровадження передової технології технічного обслуговування та ремонту, механізації та автоматизації перевізного і гаражних процесів.

4. Поліпшення планування роботи автотранспортних підприємств (визначення найбільш ефективних планових показників, поліпшення планування завантаження автомобілів і т.д.).

5. В області господарсько-фінансової діяльності необхідно: повсякденно проводити роботу по економії матеріальних і трудових ресурсів, ліквідації непродуктивних витрат та усуненню втрат на виробництві; суворо дотримувати фінансову дисципліну; ширше впроваджувати внутрішньогосподарський розрахунок (у колонах, цехах, бригадах і т.д.), як метод, спрямований на отримання найкращих показників роботи при найменших витратах у виробництві.

Вантажні АТП.

Вантажні АТП в даний час в значній мірі спеціалізуються на перевезеннях певного роду вантажу (цегли, залізобетону,хлібобулочних виробів і т.д). Це дозволяє використовувати певний тип спеціалізованого рухомого складу та отримувати економічний ефект за рахунок поліпшення його використання, підвищення схоронності вантажу та ін. Вантажні АТП, в більшості випадків розташовуються на периферії міст (для розвантаження центру від транспорту) і будуються у вигляді одноповерхових будинків промислового типу.

Пасажирські АТП.

Пасажирські АТП (автобусні) зазвичай розташовуються в місцях найбільшої кількості маршрутів з метою отримання найменших нульових пробігів і будуються у вигляді одноповерхових будинків промислового типу.

Таксомоторні АТП.

Таксомоторні АТП розташовують у центральних зонах міст і будують одноповерховими і багатоповерховими. Багатоповерхові будівлі дозволяють знизити розміри земельних ділянок, що дуже важливо при будівництві об'єктів в межах міста.

Поряд з комплексними АТП значного поширення набули авто обслуговуючі і авторемонтні підприємства, які є спеціалізованими підприємствами автомобільного транспорту, що виконують певні функції технічного забезпечення автомобілів:

1) зберігання,

2)технічне обслуговування,

3) ремонт.

До автообслуговуючих підприємств відносяться:

гаражі-стоянки,

станції технічного обслуговування,

автозаправні станції,

пасажирські і вантажні станції,

транспортно-експедиційні підприємства.

Гаражі-стоянки являють собою спеціалізовані підприємства по зберіганні автомобілів. Іноді в них виконуються роботи з технічного обслуговування (в обсязі щоденного обслуговуючи-ня та ТО-1) і постачання експлуатаційними матеріалами. Гаражі-стоянки загального користування призначаються для зберігання автомобілів, що належать переважно індивідуальним власникам. Вони можуть бути будинкові, квартальні, районні, а також будуватися для тимчасового зберігання автомобілів з метою розвантаження вулиць і площ міст (у вокзалів,стадіонів, торгових центрів тощо).

Станції технічного обслуговування автомобілів є спеціазованими підприємствами, що виконують технічне обслуговування, поточний ремонт автомобілів, постачання запасними частинами і деякими експлуатаційними матеріалами. За виробничою ознакою вони поділяються на станції технічного обслуговування вантажних, легкових автомобілів і змішаного типу. За територіальною ознакою вони поділяються на міські, районні та дорожні.

Автозаправні станції є спеціалізованими підприємствами по постачанні рухомого складу експлуатаційними матеріалами: паливом,мастилом для двигунів, трансмісійними оливами, консистентними мастилами і ін. Автозаправні станції спеціалізуються по видах палива, що реалізується: бензин, дизельне паливо, газобалонне паливо. За територіальноюо знакою їх ділять на міські, районні та дорожні. Пропускна здатність станції визначається кількістю заправних колонок і їхпродуктивністю.

Пасажирські і вантажні станції є також обслуговуючими підприємствами. На пасажирських станціях здійснюється продаж квитків, виконуються багажні операції, подаються необхідні приміщення пасажирам для відпочинку та очікування відправлення, а на вантажних станціях виконуються транспортно-експедиційні та складські операції з вантажами.

Пасажирські автостанції організуються в містах с малоінтенсивним міжміським автобусним і таксомоторним сполученням. У великих містах, де зосереджено кілька кінцевих станцій міжміського пасажирського сполучення, організовуються автовокзали, обладнані посадочними майданчиками, касами та залами очікування.

Вантажні автостанції (ТЕП) здійснюють збір, зберігання і комплектування вантажів. На договірних засадах ТЕП використовують рухомий склад АТП, а найбільш великі мають свій рухомий склад і автотранспортні підприємства, які входять до складу виробничо-господарських об'єднань транспортно-експедиційного обслуговування населення.

ТЕП виконують основні послуги з доставки меблів, товарів, палива, будівельних матеріалів населенню, здійснюють перевезення домашніх речей, вантажів у контейнерах і дрібними відправками в міжнародному сполученні, приймають від індивідуальних власників в ремонт шини легкових автомобілів, надають послуги зі зберігання автомобілів на платних стоянках, за попереднього продажу квитків на всі види транспорту, з прийому замовлень на обслуговування транспортом, здійснюють перевезення сільськогосподарськихвантажів і тд.

До авторемонтних підприємств автомобільного транспорту належать авторемонтні, агрегатно-ремонтні та шиноремонтний заводи і майстерні, ремонтно-зарядні акумуляторні станції та спеціалізовані майстерні і цехи.

Авторемонтні і агрегатно-ремонтні заводи і майстерні є спеціалізованими підприємствами з капітального ремонту повнокомплектних автомобілів або окремих агрегатів. Авторемонтні майстерні, як правило, мають виробничу програму до 1000 наведених капітальних ремонтів в рік, авторемонтні заводи - понад 1000. Авторемонтні майстерні ремонтують рухомий склад АТП, розташованих у межах певного району, міста і іноді і області; авторемонтні заводи можуть обслуговувати АТП ряду областей. Майстерні і ремонтні заводи можуть бути спеціалізовані на ремонт однієї або двох (і більше) типів автомобілів. Це дозволяє застосовувати високопродуктивне обладнання, потокові методи виробництва, що забезпечує гарну якість ремонту і невисоку його вартість. Техніко-економічні показники ремонтного виробництва залежать від його потужності: зі збільшенням потужності показники поліпшуються.

Шиноремонтні заводи і майстерні є спеціалізованими підприємствами, що виконують всі види ремонтів покришок і камер і відновлення їх.

Ремонтно-зарядні акумуляторні станції є спеціалізованими підприємствами з ремонту і заряджання акумуляторних батарей.

Спеціалізовані майстерні та цехи централізовано виконують капітальний ремонт вузлів і механізмів автомобілів, відновлення зношених деталей

(зварюванням, наплавленням, гальванічним покриттям тощо), кузовні й фарбувальні роботи.

За відомчої приналежності авторемонтні підприємства поділяються напідприємства загального користування, що входять в систему відомств і належать окремим міністерствам. Ремонтні підприємства загального користування мають значно більшу потужність і високі техніко-економічні показники.

Відомчі підприємства, як правило, меншої потужності, тому що мають обмежену можливість одержання ремонтного фонду, на них застосовується менш продуктивне обладнання. З цих причин відомчі ремонтні підприємства мають більш високу собівартість ремонту автомобілів і гірші техніко-економічні показники.

Важливою умовою розвитку авторемонтного виробництва є підвищення якості ремонту. Вартість капітального ремонту автомобіля складає 60% вартості нового автомобіля, тому капітальний ремонт буде економічно вигідний, якщо міжремонтний пробіг відремонтованого автомобіля буде становити більш як 60% пробігу нового автомобіля. Велике значення мають розвиток і покращення роботи спеціалізованих підприємств з капітального ремонту вузлів і механізмів автомобілів і централізованого відновлення зношених деталей.

2.1.5 Виробнича потужність АТП.

Кожне АТП має певну виробничу потужність. Під нею розуміється максимальна кількість продукції певної номенклатури, яку може призвести виробнича одиниця (підприємство, цех, ділянка) за рік при заданому обсязі і структурі основних фондів, досконалої технології та організації виробництва і відповідної кваліфікації кадрів.

Виробнича потужність АТП залежить від облікової кількості рухомого складу та його вантажопідйомності.

Виробнича потужність зон технічного обслуговування і ремонту рухомого складу АТП визначається пропускною здатністтю провідних ланок виробництва, ліній технічного обслуговування, постів для ремонту і т.д.

Контрольні запитання:

1. Який загальний склад автомобільного транспорту?

2. Які форми господарювання властиві великомасштабному бізнесу?

3. Яка державна структура управління автомобільним транспортом?

4. Як поділяються підприємства автомобільного транспорту за своїм призначенням?

5. Як поділяються автотранспортні підприємства за характером виконуваної транспортної роботи?

6. Яка функція автотранспортних підприємств?

6. Яка функція автообслуговуючих підприємств?

7. Яка функція авторемонтних підприємств?

Перелік посилань:

1. Економіка, організація і планування автомобільного транспорту: Посібник для учнів автотранс. технікумів. -2е изд., Перераб. і доп. - М.:

Транспорт, 1986р. Анісімов А. П., Юфін В.К.

2. Туресвський І. С. Технічне обслуговування автомобілів. Книга 2. «ИНФРА-М» Москва. 2004.

Поиск по сайту: