АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Управління і контроль якості продукції підприємства

Читайте также:
  1. C) Равномерный, интервальный, контрольный, круговой, переменный, повторный, соревновательный
  2. II етап. Тести контрольних моментів
  3. II. Контроль за конструкцией транспортных средств при их производстве и сертификации
  4. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  5. II. Рекомендации по оформлению контрольной работы.
  6. III. Контроль за соблюдением Кодекса этики и поведения членов Всероссийской политической партии «ПАРТИЯ ВЕЛИКОЕ ОТЕЧЕСТВО»
  7. III. Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання
  8. III. Финансовый контроль государства.
  9. IV. Контроль за конструкцией и техническим состоянием транспортных средств, находящихся в эксплуатации
  10. IV. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ
  11. IV. Результаты контрольных испытаний
  12. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України

17.7.1. Концепція управління якістю продукції та способи її реалізації

Концепція управління якістю продукції підприємства втілюється в комплексній системі управління якістю продукції (КСУЯП). КСУЯП - це певний комплекс заходів, орієнтованих на весь господарський механізм, усю сукупність технічних, організаційних і соціальних факторів сучасного виробництва, спрямованих на досягнення такого рівня якості продукції, який найповніше відповідав би суспільним потребам.

Досягти необхідного рівня якості та конкурентоспроможності реалізовуваних на відповідних ринках товарів можна різними способами, скоординованиими в часі і просторі. За змістом і спрямуванням їх можна об'єднати в чотири взаємозв'язані групи: технічні, організаційні, економічні та соціальні.

До технічних способів, зокрема, відносяться:

- використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів;

- запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни;

- забезпечення належної технічної оснащеності виробництва;

- удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов.

До організаційних чинників підвищення якості продукції, зокрема, належать:

- запровадження сучасних методів і форм організації виробництва та управління;

- удосконалення методів контролю якості на всіх стадіях виготовлення продукції;

- розширення прямих зв’язків між виробниками і споживачами продукції;

- узагальнення і використання досвіду у сфері підвищення конкуренто-спроможності продукції.

Економічні і соціальні способи підвищення якості продукції насамперед включають:

- застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів;

- встановлення прийнятних для споживачів цін на окремі види товарів;

- використання ефективноії мотивації праці всіх категорій персо­налу підприємства;

- всебічну активізацію людського чинника та проведения кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.

 

17.7.2.Стандартизація та сертифікація продукції

Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції. Стандарт на продукцію є основним нормативно-технічним документом, в якому показники якості встановлюються, виходячи із новітніх досягнень науки і техніки з врахуванням попиту споживачів.

Результати стандартизації відображаються в спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти й технічні умови - документи, що містять обов'язкові для виробників норми якості виробу і способи їхнього досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи й засоби вимірювання, випробувань, маркування, упакування, транспортування та зберігання продукції). Нормативно-технічна документація, що застосовується на підприємствах, охоплює певні категорії стандартів, які різняться за мірою жорсткості вимог до виробів і за сукупністю об'єктів стандартизації, а саме:

- Державні стандарти України (ДСТУ), щовстановлюють на вироби, матеріали, організаційно–методичні процедури, методи випробувань і контролю. Містять обов'яз-кові й рекомендовані вимоги;

- Галузеві стандарти (ГСТ), якірозробляють на ту продукцію, щодо якої бракує державних стандартів України, або за необхідності встановлення вимог, котрі доповнюють чи перевищують існуючі за державними стандартами;

- Стандарти науково-технічних та інженерних товариств,що встановлюютьсяу разі потреби поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів;

- Технічні умови (ТУ), якімістять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції. Вони регламентують норми й вимоги щодо якості тих видів продукції, для яких державні або га­лузеві стандарти не розробляються та тих, які виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також щодо якості нових видів виробів на період їхнього освоєння виробництвом.

- Стандарти підприємств, яківиокремлюють у самостійну категорію умовно; їх підприємства розробляють з власної ініціативи для конкретизації вимог до продукції й самого виробництва. Такі стандарти використовують для створення внутрішньої системи управління якістю праці та продукції.

Основна умова розробки галузевих стандартів, технічних умов і стандартів підприємств – вимоги до продукції в них не повинні занижуватись в порівнянні з державними стандартами України.

Основні вимоги до систем якості містяться в національних та міжнародних стандартах якості продукції. Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містять міжнародні стан­дарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації (ІСО), що їх використовують для сертифікації виробів, яка передбачає оцінку відповідності продукції вимогам національних і міжнародних стандартів та видачу документу, який підтверджує таку відповідність – сертифікату відповідності.

Сертифікація продукції може бути о бов’язковою (для тих видів продукції, які безпосередньо впливають на життя та здоров’я людини), добровільною (за ініціативою виробника на продукцію, що не входить в перелік обов’язкової сертифікації) та за окремими параметрами - на відповідність вимогам до окремих технічних характеристик виробу. Безпосередньо сертифікація продукції в Україні здійснюється в системі УКРСЕПРО (Українська сертифікація продукції) через мережу сертифікаційних органів (більшість яких створена при регіональних центрах стандартизації і метрології), випробувальних центрів і лабораторій.

 

17.7.3. Оптимізація рівня якості продукції та її контроль

 

Важливим елементом в системі управління якістю продукції є застосування узгодженої системи планування необхідного рівня якості та прийнятних для споживачів цін на окремі види товарів. Слід відмітити, що підвищення рівня якості продукції вимагає, як правило, додаткових витрат на її виготовлення. Тому підвищення якості продукції є доцільним, якщо додаткові витрати повністю покриваються зростанням ціни, яку погоджуються сплатити споживачі за більш якісну продукцію. Це правило дозволяє встановити оптимальний рівень якості продукції підприємства.

Одним з методів оптимізації рівня якості продукції є функціонально-вартісний аналіз, за яким оптимізація якості здійснюється за критерієм мінімуму співвідношення між витратами на створення виробу (або його ціною) та його споживчими властивостями. Наприклад з двох однакових виробів, які відрізняються лише тривалістю їх експлуатації, кращим буде той для якого відношення ціни до тривалості експлуатації буде меншим.

Одним з ключових елементів системи управління якістю продукції є контроль якості. Контроль якості продукції може бути внутрішній і зовнішній.

Основним видом внутрішнього контролю якості продукції є виробничий контроль якості, який залежно від етапів виробництва поділяється на вхідний (перевірка якості матеріалів, що надходять на підприємство), операційний (передбачає перевірку якості технологічних процесів виготовлення продукції) та приймальний (перевірка якості готової продукції). За ступенем охоплення виробничий контроль якості може бути суцільним і вибірковим.

Зовнішній контроль якості здійснюється відповідними контролюючими державними органами, громадськими організаціями і споживачами даної продукції і передбачає конкретно визначену відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил (метрологічних, санітарних, екологічних, протипожежних, технологічних). Національним органом, що проводить і координує роботу системи державного нагляду за якістю і сертифікацією продукції є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)