Таким чином, загальний природний потенціал країн Азії може бути оцінений як багатий

3. Населення.

· Етнічний склад населення Азії відрізняється великою різнома­нітністю: у регіоні мешкає понад 1000 націй і народностей, які роз­мовляють на 600 мовах.

· Природний приріст у країнах Азії, за винятком Японії, є дуже високим (понад 15 осіб на 1000 жителів), що з одного боку, створює величезний трудовий потенціал, а з другого - породжує в багатьох країнах серйозні соціальні проблеми.

· У першу десятку країн світу за кількістю населення входять шість азіатських країн:

· Китай,

· Індія,

· Індонезія,

· Пакистан,

· Японія

· Бангладеш.

· Густота населення Азії коливається від 2-3 осіб/км² до 15 000 осіб/км².

Середній рівень урбанізації в Азії значно нижчий, ніж в інших регіонах світу, однак Азія є світовим лідером за числом міст-мільйонерів.

Найбільші міста-мільйонери:

Токіо,

Осака,

Шанхай,

Сеул,

Пекін,

Стамбул,

Джакарта,

Мумбаї,

Колката,

Карачі,

Бангкок.

Тільки в Китаї та Індії нараховується понад 90 міст-мільйонерів. Найвищий рівень урбанізації в Японії, Республіці Корея; низь­кий - у Бутані, Непалі, В'єтнамі, Лаосі, Шрі-Ланці.

4. Господарство.

· Країни Азії перебувають на різних рівнях соціального та еконо­мічного розвитку.

· Безумовним лідером є Японія, яка входить до трійки найбільш розвинених країн світу.

· Стабільно зміцнюються позиції й міжнародний авторитет соціалістичного Китаю, який за ВВП поступається тільки США, а у 2015 р., за прогнозами, вийде на 1-е місце у світі.

· Велику вагу на світовій арені мають «нові індустріальні» краї­ни Азії.

«Азіатські тигри» («далекосхідні дракони»):

· Республіка Корея,

· Тайвань,

· Сінгапур,

· Таїланд.

Орієнтація на залу­чення іноземного капіталу і продумана державна політика дозволили їм здійснити якісний стрибок, настільки швидкий і ефективний, що його часто називають «економічним дивом».

Країни нової індустріалізації:

Малайзія,

Філіппіни,

Індонезія

Туреччину.

· Зона Перської затоки є одним з найважливіших промислових районів світу з великим обсягом видобутку нафти і газу, нафтохі­мічними, металургійними та іншими виробництвами.

· У більшості інших країн регіону відчутні перехідні тенденції, спостерігається відхід від феодальних відносин (в їх економіці пе­реважають сільське господарство і гірничодобувна промисловість).

· У Південній, Східній і Південно-Східній Азії яскраво виражена рослинницька спеціалізація сільського господарства, а в країнах Південно-Західної Азії дефіцит води і низька продуктивність ґрун­тів обумовили переважання кочового скотарства.

5. Транспорт.

· Розвиток економіки країн Азії залежить від шляхів сполучен­ня, найбільша довжина з-поміж яких припадає на ґрунтові дороги.

· Такі країни, як Афганістан, Кіпр, Лаос, Оман, ОАЕ, взагалі не ма­ють залізниць.

· Річковий транспорт найбільш розвинений у Китаї, Індії, М'янмі, Лаосі, Іраку, Бангладеш.

· Каботажне судноплавство відіграє провідну роль у країнах, розташованих на архіпелагах: Філіппінах, Індонезії, Японії.

· Найбільший міжнародний вантажо- і пасажирообіг припадає на Японію.

· У великих нафтодобувнихкраїнах - Саудівській Аравії, Ірані, Іраку - розвинений трубо­провідний транспорт.

· Авіаційний транспорт забезпечує зв'язки Азії з іншими регіонами світу.

6. Зовнішньоекономічні зв'язки.

· У міжнародному поділі праці країни Азії виступають як важли­ві постачальники сільськогосподарської продукції, продукції гірничодобувної промисловості.

· Зростає роль регіону в експорті елек­тротехнічної, радіоелектронної, автомобільної продукції.

· Інтенсивному залученню багатьох країн Азії до світової спіль­ноти сприяє їх вигідне транспортно-географічне положення на морських шляхах, що пов'язують Європу й Америку з басейном Тихого океану.

· Особливу роль в економіці окремих країн Азії відіграє міжна­родний туризм.

Поиск по сайту: