Що вона передбачає?

Вона передбачає участь у роботі пред­метних наукових гуртків; проблемних груп, секцій, лабо­раторій; участь у виконанні держбюджетних або госпроз­рахункових наукових робіт; проведення досліджень у межах творчої співпраці кафедр, факультетів; роботу в студентських інформаційно-аналітичних і культуроло­гічних центрах, перекладацьких бюро; рекламну, лек­торську діяльність; написання статей, тез, доповідей, ін­ших публікацій.

Предметний науковий гурток як форма НДРС най­частіше використовується в роботі зі студентами молод­ших курсів. Члени наукового гуртка готують доповіді і реферати. Згодом їх заслуховують на засіданнях гуртка чи науковій конференції. Членами гуртка можуть бути студенти групи, курсу, факультету, всього навчального закладу. Останній варіант найчастіше стосується гур­тків, які вивчають проблеми суспільних і гуманітарних наук, тому що в технічних і природничих гуртках науко­ві дослідження студента п'ятого курсу будуть малозрозу­мілі студентам першого, що спричинить втрату інтересу до гуртка.

Для успішного функціонування і результативної діяль­ності наукових студентських гуртків необхідне дотриман­ня таких основних організаційних принципів: яких? доціль­ність, добровільність, плановість, реальність тематики, різноманітність методів роботи, стабільність складу, вра­хування інтересів і можливостей студентів, висока науко­ва кваліфікація і зацікавленість викладача, спадкоємність і формування традицій в роботі, стимулювання, високий ідейно-теоретичний рівень.

Діяльність студентських наукових гуртків сприяє ово­лодінню спеціальністю, розширенню теоретичного круго­зору і наукової ерудиції майбутніх спеціалістів, ознайом­ленню студентів зі станом розроблення наукових проблем у різних галузях науки, техніки, культури, формуванню здібностей застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності, прищепленню студентам навичок ведення нау­кових дискусій тощо.

На організаційних зборах за вибором студентів розпо­діляють теми доповідей і рефератів, ознайомлюють їх зі списком основної і додаткової літератури і пропонують обміркувати план роботи. Керівник наукового гуртка по­винен спостерігати за усіма студентами, допомогати їм у розробленні обраних тем. Доцільно прочитати студентам дві-три лекції про методи і способи наукового досліджен­ня, збирання матеріалу, роботу над літературою, про ко­ристування науковим апаратом тощо.

Заслуховування доповідей здійснюється за заздалегідь складеним графіком. Як правило, на одному засіданні гур­тка заслуховують не більше двох виступів, щоб мати змогу детально обговорити їх, поставити запитання і отримати розгорнуті відповіді. Більша кількість доповідей важко сприймається, що спричиняє зниження активності і заці­кавленості членів гуртка. Формами підведення підсумків роботи гуртка можуть бути конкурс доповідей, участь в на­укових конференціях і предметних олімпіадах, круглі сто­ли, зустрічі з ученими, а також публікації тез кращих ро­біт у наукових збірниках вищого навчального закладу.

Діяльність студентів у проблемних групах має багато спільного із роботою в наукових гуртках. Вона може об'єднувати студентів різних курсів і факультетів вищого навчального закладу. Об'єктом наукового дослідження може бути проблема, якою займається науковий керівник цієї групи.

Що є перевагою такої форми НДРС? можливість до­слідження обраної теми значно глибше і різнобічніше. Проблемні групи організовують зустрічі з людьми, що стикаються з проблемами, обраними групою для науко­вих пошуків.

Поиск по сайту: