Жан Поль САРТР

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ -ЦЕ ГУМАНІЗМ

Екзистенціалізм -це виключно строге вчення, менш всього претендуюче на скандальну популярність і призначене перш за все для спеціалістів і філософів.Екзистенціаліти є:християни і атеїсти, об'єднує лише переконання в тому, що існування передує сутності, або, що потрібно виходити з суб'єкта.

Технічний погляд на світ: виготовлення передує існуванню: ніж є предметом, який, з одного боку, виготовляється певним способом, а з іншого — приносить якусь користь.виготов його,розуміючи для чого він. Отже у ножа є сутність, тобто сума прийомів і якостей, що дозволяють його виготовити і визначити, котра передує його існуванню.І це обумов його наявність тут,переді мною.

!! Існування передує сутності: людина спочатку існує, зустрічається у світі, і лише потім вона визначається!!

Атеїстичний екзистенціалізм: якщо навіть бога немає, то є в усякому разі одне буття, у котрого існування передує сутності, буття, яке існує перш, ніж його можна визначити якимсь поняттям, і цим буттям є людина, людська реальність.

1принцип: Людина тому не піддається визначенню, що з самого початку нічого собою не являє. Людиною вона стає лише згодом, причому такою людиною, якою вона зробить себе сама. Таким чином, немає ніякої природи людини, як немає і бога, котрий би її задумав. і вона проявляє волю вже після того, як починає існувати і після цього пориву для існування, то вона є лише те, що сама із себе робить.(присутня суб’єктивність).

Людина звернена до майб і вона усвідом що проектує себе у майб.Людина-проект що переживається суб’єктивно і вона стає такою який її проект буття. Насамперед екзистенціалізм віддає кожній людині у володіння її буття і покладає на неї повну відповідальність за існування.Отже її існув залеж не від свідомого рішення.Людина відп за те, ким вона є.

Глибокий смисл екз: суб’єктивізм двозначний: 1) індивідуальний суб'єкт сам себе вибирає;2) людина не може вийти за межі людської суб'єктивності.

вибираючи себе, ми вибираємо всіх людей. Вибрати себе так чи інакше означає одночасно стверджувати цінність того, що ми вибираємо, поскільки ми ні в якому разі не можемо вибирати зло. Те, що ми вибираємо, — завжди благо. Але ніщо не може бути благом для нас, не будучи благом для всіх.Образ,який ми творимо значущий для всієї епохи. наша відповідальність набагато більша,поскільки поширюється на все людство.

"тривога", "закинутість", "відчай".

1)Люд. вибирає не лише власне буття, але вона ще й законодавець, який вибирає одночасно з собою і все людство, не може уникнути відчуття повної і глибокої відповідальності.(тому людина-тривога)Але є і безсовісні. Насправді завжди слід питати: а що б сталося, якби всі так робили? Цієї, що непокоїть, думки можна уникнути лише приявивши деяку нечесність. І кожна людина повинна собі сказати: чи дійсно я маю право діяти так, щоб людство брало приклад з моїх вчинків? Ця тривога, про яку говорить екзистенціалізм, пояснюється, крім того, прямою відповідальністю за інших людей. Це не бар'єр, що відділяє нас від дії, а частина самої дії.

2) закинутість: вони думають,що бога немає і що звідси необхідно зробити всі висновки... Екзистенціалісти... занепокоєні відсутністю бога, бо разом з богом зникає усяка можливість знайти будь-які цінності в осягнутому світі.З цього витікає:

-"якщо бога немає, то все дозволено"(відправний пункт екз), людина покинута, їй ні на що обпертися ні у собі, ні зовні,немає виправдань і посилань на свою природу. людина-свобода(нема детермінізму).

-якщо бога нема, то ми не маємо перед собою ніяких моральних цінностей чи приписів, котрі виправдовували б наші вчинки. Таким чином, ні за собою, ні перед собою — у світлому царстві цінностей — у нас немає ні виправдань, ні пробачень. Ми самітні, і нам нема пробачень. Це і висловлюється словами: людина засуджена бути вільною. Засуджена, тому що не сама себе створила; і все-таки вільна, бо, якось закинута у світ, відповідає за все, що робить.

Людина перебуває постійно поза самою собою. Саме проектуючи себе і втрачаючи себе зовні, вона існує як людина.

Екзистенціалістський гуманізм: є лише світ люд суб’єктивності. Людина є трансцендентна -виходить за межі; і суб’єктивна -не замкнута в собі,і присутня в люд світі//Гуманізмом це є, бо показує, що немає іншого законодавця, крім неї самої, в закинутості вона вирішуватиме свою долю;може реалізувати себе по-людськи не шляхом заглиблення в саму себе, а в пошуку цілі зовні, котрою може бути звільнення(через конкретні самоздійснення).

Ніщо не можу врятувати люд від самої себе, навіть існ бога….(бреед)

Поиск по сайту: