АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі

Читайте также:
  1. Аналіз факторів, що впливають на цінову політику підприємства
  2. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
  3. Архітектура Київської Русі. Собор святої Софії.
  4. Безпосередній вплив стерилізації на здоров'я.
  5. Взаємовплив політичних ідеологій
  6. Види та характер впливу небезпек
  7. Визначення впливу радіаційно небезпечних подій на людину
  8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ ЗА ВЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
  9. Внесок українців у світову науку і культуру
  10. Вплив автомобільного транспорту на стан атмосферного повітря як наукова проблема
  11. Вплив влади на особу
  12. Вплив ЕМП на організм людини

Лекція 3. Культура Київської Русі.

У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.

Спочатку князь Володимир здійснив спробу модернізації язичництва, спробу пристосувати його до потреб централізованої держави з метою об’єднання племен навколо Києва, призначивши головним богом Перуна. Язичницькі боги на чолі з Перуном повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і страх, символізувати волю правителя, обов'язковість його наказів, невідворотність покарання. Для цього на Старокиївській горі було створено пантеон, де боги мали урочистий і грізний вигляд. Більш того, за переказами, Володимир відродив забутий і не вельми популярний звичай людських жертвоприношень, щоб надати новому культу трагічно пишного характеру.

Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком.

Тоді Володимир у 988 р. прийняв хрещення за православним обрядом і запровадив на Русі християнство. Прийняття християнства мало велике значення. Це дало поштовх розвиткові ремесел, особливо в архітектурі. Також це сприяло розвиткові кам’яного зодчества, іконопису, мозаїки, фрески; Русь ознайомилася з античними традиціями. Було запроваджено слов’янську писемність (кирилицю). Почалося літописання, поширилися книги. Міжнародне становище Київської Русі через прийняття християнства зміцнилося, також укріпилася князівська влада.

Проте у реальному житті нова релігія утверджувалася не лише через заперечення старої, а й шляхом її пристосування до традиційного язичницького світогляду. Не випадково християнство запозичило багато елементів старої релігії. Слов’янським богам дали нові імена. Річний цикл язичницьких свят також використало християнство. Цей вимушений з боку православної церкви компроміс був зумовлений її намаганням послабити протидію широких народних мас утвердженню нової віри.

Таке явище в науці було назване православно-язичницьмим синкретизом (у перекладі з гр. – поєднання) або двовір’ям. Двовір'я як форма компромісного існування протилежних світоглядних концепцій з'явилося вже в перші десятиліття після християнізації. Отже, весь понятійний апарат був використаний і перенесений до християнства з старої віри, оскільки і наука, й філософія, і мистецтво все ще залишалися язичницькими.

Запровадження християнства на Русі не слід розглядати як одноактну дію. Це був тривалий і складний процес, який розпочався задовго до князювання Володимира і тривав після нього. Існує декілька варіантів тлумачення здійснення релігійної реформи:

1) богословський: князя Володимира вело Боже провидіння;

2) примітивність “не конкурентноздатних” язичницьких звичаїв та обрядів і естетичної привабливості православної літургії.

3) невідповідність старих язичницьких поглядів інтересам панівної верстви.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)