Навчально-тренувальні комплекси. Тренінги

Командна взаємодія є основою успішного і безпечно­го проведення туристського походу. Міру командної взаємодії в туристських групах характеризують терміном "сходженість". Досягнення максимальної "сходженості" можливе лише за умови подолання туристською групою зі сталим складом багатьох маршрутів різної категорії склад­ності, а це справа не одного року. Прискорити цей процес Дозволяє спеціальний тренінг командної взаємодії (Karl Rohnke та ін., 1977-1999, із змінами та доповненнями).

Тренінг командної взаємодії являє собою спеціальну одноденну програму, розраховану на одну або кілька груп у складі 8-15 чоловік, що включає ігри і вправи, які з тих чи інших причин є певним випробуванням для учасників май­бутнього туристського походу. Причому в багатьох випадках успішне розв'язання поставлених завдань на перший погляд здається недосяжним. Основною метою тренінгу і його реальним результатом є швидке об'єднання учасників май­бутнього туристського походу в єдину злагоджену команду.

Зміст тренінгу командної взаємодії полягає у виконанні цілком конкретних фізичних та інтелектуальних завдань, де на поставлене запитання не дається відповіді. Група повин­на відшукати можливість його розв'язання шляхом проду­мування і практичного випробування різних варіантів відмови від помилкових, якщо треба, почати спочатку, і так доти, поки не буде досягнуто позитивного результату.

Більшість вправ вимагає від учасників колективної ро­боти над розв'язанням проблемного завдання. При цьому необхідно рахуватися з індивідуальними особливостями кожного учасника (статура, фізична сила, спритність, рівень освіченості і т. ін.). Успішне виконання групою завдань і вправ тренінгу можливе лише за умови об'єднання фізич­них і розумових зусиль кожного учасника.

Вправи містять у собі необмежені можливості для прак­тичного відпрацювання у групових взаєминах таких мо­ральних категорій, як довіра, відповідальність, значущість особистості, індивідуальний внесок і т. ін. В ході їх виконан­ня кожний зможе пройти тестування на свої особистісні якості, свою роль і місце в групі, відкрити для себе межі своїх можливостей, повірити в свої сили, стати незамінним учасником походу.

Після виконання чергової вправи група може обговори­ти результати, оцінити винахідливість, гнучкість, ініціатив­ність кожного. Такі вправи дуже корисні з огляду на їх прак­тичне значення для процесу вироблення і ухвалення рішення, рольового розподілу між членами групи, визна­чення функцій кожного учасника в розв'язанні поставлено­го завдання.

Таким чином, тренінг командної взаємодії являє собою:

> Захоплюючу гру, учасники якої можуть повеселитись і розслабитись, одержуючи задоволення від самого про­цесу гри;

> Навчальну програму, що дозволяє випробувати різні моделі поведінки і взаємодії з іншими людьми, набути навичок командної роботи, зробити внесок у досягнення спільної мети і т. п.;

> Школою особистого зростання, яка дає змогу кра­ще пізнати себе й інших людей, відчути свої сильні і слабкі сторони, вийти за межі своєї "зони комфорту", відкрити нові можливості для самореалізації.

Результат тренінгу командної взаємодії для конкретної групи визначається перш за все цілями і потребами її чле­нів, їх очікуваннями і уявленнями, мотивацією і готовністю до дії та іншими факторами. Для когось він стане поштов­хом до самовдосконалення і зростання, для інших - зви­чайною розвагою чи переключенням на інший вид діяль­ності.

Роль тренінгу командної взаємодії можна визначити за його основними практичними результатами.

Досвід. У даному випадку йдеться про досвід колек­тивної діяльності, досвід взаємодії, досвід участі. Це може стосуватись як виконання певних дій (падіння і підтримка, ходіння по жердині, пролазіння крізь вузькі отвори, "павутин­ня", страховка і самостраховка і т. ін.), так і взаємодії (досяг­нення згоди, взаємна підтримка, колективна розробка плану цій та ін.), особистої участі (подолання страху, усвідомле­ний вибір, досвід подолання).

Почуття, переживання, емоції. Учасники тренінгу переживають яскраві і сильні почуття: смак перемоги і гір­коту поразки, страх і захоплення, довіру, прихильність, відчут­тя ліктя і т. п.

Усвідомлення, відкриття. Усвідомлення набутого досвіду і пережитих почуттів зміцнюється в ході колективних обговорень або індивідуального спілкування. Інструктору на­лежить у цьому процесі посередницька роль; крім того, він є у групі своєрідним фактором психологічної безпеки.

Уроки і висновки. Урок тут слід розуміти, як узагаль­нення і усвідомлення набутого досвіду розв'язання певних змодельованих ситуацій і поширення його на подібні життєві ситуації.

Нові моделі поведінки. Використання здобутих уроків, як вхідних установок для подальших дій може стати основою для виникнення нових моделей поведінки, що передбачають вольовий вибір (узяти на себе керівництво якоюсь справою чи, навпаки, відмовитись на користь когось іншого; визнати свою персональну відповідальність за загальний результат чи відмежуватись від цього і т. п. Тренінг створює для цього оптимальні умови. Нова модель (лінія) поведінки може бути вільним вибором учасників, хоча може бути пов'язана і з умо­вою завдання. Вона може мати як усвідомлений, так і неусвідомлений характер (свого роду автоматичне повторення набуто­го і закріпленого досвіду). Пропоновані в ході тренінгу ситуації можуть передбачати також використання звичних моделей по­ведінки, що дозволяє перевірити їх ефективність і придатність у тих чи інших ситуаціях. Усвідомлений вибір старих моделей поведінки, безумовно, теж є результатом тренінгу.

Нема ніяких підстав вважати одні результати тренінгу важливішими за інші. Мета тренінгу і завдання інструктора полягають у тому, щоб забезпечити досягнення максималь­ного індивідуального і колективного результату.

Інструктор може впливати на результати виконання вправ учасниками тренінгу шляхом їх добору і відповідної послідовності виконання з поступовим наростанням склад­ності, а також через надання процесу обговорення певної спрямованості. Важливо також, щоб інструктор потурбував­ся про створення умов для максимально ефективної участі у тренінгу як кожного окремого учасника, так і групи в ціло­му. Ось головні з них.

Атмосфера гри. Сприйняття всього, що відбувається, як гри дозволяє учасникам ризикувати більше, ніж у звичай­них умовах. Можливо, в якийсь момент учасники зможуть усвідомити, що повторюють у процесі гри те, що звикли ро­бити в повсякденному житті. Але не слід робити їм з цього приводу зауважень, щоб вони взагалі не відмовились від участі в тренінгу.

Свобода вибору: брати участь у грі чи ні і в якій формі. Повага до індивідуального вибору кожного. Відсутність будь-якого тиску з боку інструктора, примушування брати участь у грі.

Відсутність змагальності. Дуже важливо, щоб усе, що відбувається в ході тренінгу, не сприймалося як змаган­ня з іншою командою: головною установкою у змаганні є виграш. Якщо ж учасники не будуть порівнювати себе з іншими командами, вони зможуть сконцентруватись на досягненні максимального результату. Це є запорукою ефективності особистої участі і ефективності командної взаємодії.

Фізична і психологічна безпека. Безпека є головним принципом тренінгу. Всі його вправи розраховані на людей із середніми фізичними можливостями і на дітей віком від 9 ро­ків. При тренуванні, спрямованому на підтримку, страховку і самостраховку, інструктори відповідно до діючих правил організовують додаткові заходи безпеки. Під час тренінгу обов'язкова присутність у команді спеціально підготовле­них психологів та педагогів, інструкторів з туризму, лікаря або санінструктора.

Особливості вправ тренінгу командної взаємодії. Весь комплекс вправ тренінгу спеціально розроблений для тренування командної взаємодії в туристських групах різної міри "сходженності" (починаючи тими, де учасники вперше бачать один одного, і закінчуючи групами, члени яких зна­ють один одного протягом багатьох років). Характерною особливістю вправ тренінгу є те, що їх неможливо двічі ви­конати однаково. Кожний раз їх результати нові, іноді до­сить несподівані для учасників.

Командна взаємодія у вправах тренінгу передбачає си­туації, пов'язані з вибором міри виклику; інтерпретацією; досягненням згоди; безпекою; творчим підходом, пошуком рішення; відповідальністю; довірою; взаємодією; вибором, його усвідомленням; чесністю; концентрацією, зосеред­женістю; націленістю на результат; важливістю внеску кож­ного і т. ін.

Деякі вправи є свого роду випробуванням, пов'язаним із необхідністю фізичного контакту з іншими учасниками. Це має важливе практичне і психологічне значення для відпрацювання дій в екстремальних ситуаціях, страховки і самостраховки.

Поиск по сайту: