Змагання з окремих видів туризму

Змагання з різних видів туризму можуть бути складо­вою частиною програми зльоту або проводитись у вигляді окремих заходів. Широко практикується проведення зма­гань з пішохідного, гірського, водного, лижного, велосипед­ного туризму, а також з туристського орієнтування. Клас їх складності може варіювати в межах від І до IV.

Пішохідний туризм. Серед заходів подібного роду найбільшого поширення набули змагання з пішохідного туризму. Вони приваблюють своєю видовищністю, доступ­ністю для всіх бажаючих, їх проведення не вимагає ство-рення спеціальних умов навіть у межах міста або в передмісті. Програма змагань може включати дистанцію крос-походу, дистанцію смуги перешкод, а також виконання спеціальних завдань.

Технічна складність етапів змагання адаптується до рельєфу місцевості і умов, у яких вони проходять.

Умовно ці етапи можна поділити на групи:

> технічно складні (навісна переправа, підйом або спуск по вертикалі, переправа по колоді тощо);

> технічно нескладні (переправа на плавучих засобах, підйом або спуск по схилу, траверсування схилу, пере­сування по купинах, транспортування потерпілих і т. ін.);

> без фізичного навантаження (зав'язування вузлів і обв'язок, надання першої допомоги, спортивне орієнту­вання і т. п.);

> закріплення туристських навичок (встановлення намета, розпалювання багаття, пакування рюкзака тощо).

При постановці дистанції важлива логічна послідовність етапів. Це досягається дотриманням загальних правил:

> доцільне паралельне розміщення 2-3 ниток маршруту;

> подолання етапів дистанції бажано здійснювати в при­родних умовах (навісна переправа — над струмком або яром, загата або купини - на заболоченій ділянці;

> визначити місце для старту і фінішу;

> технічно складні етапи зручніше долати на початковому відрізку дистанції;

> у складних етапах може бути задіяна частина команди, а можна піти шляхом встановлення контрольного часу;

> якщо програмою змагань передбачено перехід водойми убрід, доцільно поставити його в кінці траси.

Важливо вдало обрати місце змагань. Наявність вод­них об'єктів, пересіченої місцевості, порослих лісом ділянок дозволяє розробити цікаву дистанцію.

Гірський туризм. Змагання з техніки гірського туриз­му складається з командного та індивідуального подолання дистанцій, що пролягають через ділянки гірського або розчленованого рельєфу, а також виконання спеціальних технічних прийомів. Це один із найбільш видовищних і по­пулярних видів змагань з туризму. Окремі елементи зма­гань з техніки гірського туризму входять у програму змагань з пішохідного туризму.

У ході змагань передбачено подолання дистанцій по за­даному або самостійно обраному маршруті. Припускається використання різних спеціальних технічних прийомів на одній дистанції або з'єднання кількох дистанцій в одну трасу.

Як правило, змагання проводяться на висотах, що не потребують акліматизації.

Дистанція передбачає наявність різних видів пере­шкод, характерних для гірської місцевості - скельних ма­сивів, крутих трав'янистих, снігових і льодових схилів, вод­них перепон. На рівнинній території траси для цього виду змагань пролягають крутими схилами річкових долин, че­рез вироблені кар'єри, цегляні чи бетоні стіни споруд і т. п.

Набір етапів різного ступеня складності може бути та­ким: підйом і спуск по крутому схилу (трав'янистому, сніго­вому, льодовому), подолання прямовисних скельних діля­нок (підйом по скелі, спуск на мотузці), водних перешкод.

Підготовка до змагань з техніки гірського туризму вима­гає спеціальних засобів безпеки. Ділянки скельних виходів очищаються від каміння, землі, піску. Підходи до траси, а також місце знаходження суддів і глядачів повинні розта­шовуватись на безпечній ділянці. Учасникам змагань не­обхідно мати засоби страховки.

Водний туризм. Змагання туристів-водників приваб­люють великим і різноманітним набором перешкод, техніч­ними способами плавання і плавучими засобами. Змагання можуть проводитись на байдарках, плотах, катамаранах. У водному туризмі ширше, ніж в інших видах, використо­вується саморобне спорядження. Змагання туристів-вод­ників проводяться в особистому, особисто-командному і ко­мандному заліку.

Умови змагань можуть бути різними, хоча найбільш ча­сто вони проводяться в таких видах: коротка траса, довга траса, змагання з безпеки плавання, естафета.

Довжина короткої траси не перевищує 800 м, а кількість перешкод (воріт) може досягати 25. В основному це штуч­но створені перешкоди, подолання яких передбачає вико­ристання різних прийомів. Зокрема, уздовж траси практи­кується навішування воріт, утворених двома жердинами. Завдання учасників - подолання на плавучих засобах тра­си з послідовним проходженням крізь усі ворота.

Довга траса (ралі) може простягатись на відстань від 5 до 100 км. Дистанція включає окремі технічно складні ділянки і може бути подолана за один або кілька днів. Змагання проводяться в умовах, максимально наближених до похідних, і передбачають участь усіх видів суден.

Змагання з безпеки плавання передбачають участь ко­манд. У своїй переважній більшості вони розгортаються на­вколо імітованого перекидання судна або падіння учасників у воду і здійснення "рятувальних" робіт на обмеженій ділянці

Естафетна траса має довжину від 5 до 20 км. Її окремі ділянки розраховані на різні типи суден: байдарки, плоти, катамарани.

При виборі траси для змагань з водного туризму не­обхідно перевірити, щоб на ній не було перешкод, які мо­жуть становити загрозу для життя їх учасників. Після лінії фінішу повинна бути ділянка відносно спокійної води для причалювання і надання надійної страховки в разі виник­нення аварійної ситуації.

Лижний туризм. Змагання з лижного туризму за своєю програмою близькі до пішохідного. Вони здебільшо­го мають ті ж самі етапи, доповнені етапами з лижної тех­ніки. З огляду на природні умови, в яких проводяться ці змагання, проблема безпеки учасників доповнюється тур­ботою про здоров'я туристів, що обумовлена можливістю обмороження.

Останнім часом широко практикуються змагання з вело­сипедного туризму. Велотуристи змагаються в техніці їзди на велосипеді, подоланні крос-траси, велосипедного ралі.

Змагання з орієнтування. Спортивне орієнтування виділилося в окремий вид спорту з туристських змагань. Але етапи орієнтування на місцевості традиційно включа­ються в програму туристських зльотів. Вони дають змогу з'ясувати рівень оволодіння навичками орієнтування, не­обхідними кожному туристові, і сприяють їх удосконаленню.

Змагання з орієнтування проводяться в таких видах: рух у заданому напрямку, рух за вибором, рух по маркіро­ваній трасі. Кожний їх учасник на старті отримує топо­графічну карту і повинен забезпечити пролягання маршру­ту через контрольні пункти (КП) в певному порядку або на вибір. На маркірованій трасі основним завданням учасників є точне нанесення на карту лінії маршруту і місцезнаход­ження КП.

Довжина дистанції в цих змаганнях для чоловіків скла­дає 6-15 км, для жінок - 4-9 км. Значно коротша вона у зма­ганнях школярів.

При проходженні траси рекомендується встановлюва­ти контрольний час.

Район для проведення змагань обирається з таким розрахунком, щоб на місцевості були чіткі обмежувальні об'єкти — шосе, річка, поле і т. п. Попередньо учасників не­обхідно проінформувати про вимушені дії на той випадок, якщо їм доведеться зійти з траси, або в разі втрати орієнту­вання. Необхідно попередити їх також про всі небезпечні об'єкти на протязі траси (болота, урвища тощо) і позначити ці місця на карті.

Тільки грамотно підготовлені і вміло проведені змаган­ня дозволяють розв'язати всі поставлені завдання.

Поиск по сайту: