|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Діяльність громадських організацій і окремих громадян у протидії та запобіганні злочинамТісний зв’язок спеціалізованих суб’єктів протидії злочинності з сім’єю, населенням і громадськими організаціями забезпечує достатньо високу ефективність запобіжної практики. Сім’я, громадські, релігійні організації, ради профілактики, козацькі організації, фонди, рухи та багато інших організацій громадського контролю займаються виховною профілактичною роботою. Досить сказати, що більше двухсот громадських організацій задекларували в своїх уставних документах діяльність щодо запобігання і протидії корупції і злочинності. Всі ці суб’єкти в змозі вирішувати завдання ранньої і посткримінальної профілактики. Що стосується окремих громадян, то в Конституції України, інших законодавчих актах (кримінальне, кримінально-процесуальне, адміністративне законодавство) є норми, які встановлюють обов’язок і правомірність дій громадян при захисті інтересів держави, власних законних інтересів та прав, прав інших громадян від злочинних посягань. Соціальна активність громадян у сфері запобігання злочинності полягає у: а) участі у діяльності громадських організацій; б) участі у діяльності трудових колективів; в) неформальній реалізації громадського обов’язку. Форми останньої можуть бути такі: сприяння усуненню криміногенних явищ і процесів у різних сферах господарювання, управління; заяви про відомі факти готування до злочинів; реалізація права на необхідну оборону, крайню необхідність, затримання особи, яка вчинила злочин; сприяння запобігання рецидиву злочинів з боку засуджених (шефська допомога, наставництво тощо). Рекомендована література: Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007–2009 роки: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 р. № 1767 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 51. – Ст. 3418. Зміни, що вносяться у додаток до Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 05.11.2008 р. № 980. Концепція реформування кримінальної юстиції України. затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 Рішення РНБО України „Про стан злочинності у державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції” введеного в дію Указом Президента № 870/2209 від 27.10.2009 р. Закон України „Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” від 22.06.2000 р. //Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2000.- № 40.- ст. 338 Указ Президента України „Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності” від 16.07.2005 р. №1119/2005// Урядовий кур’єр від 23.07.2005.-№ 135. Бандурка А.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: моногр. / А.М. Бандурка, Л.М. Давиденко. – Х.: Основа, 2003. – 368 с. Голина В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: навч. посіб. / Голина В.В. – К.: НПК ВО, 1991. – 92 с. Давыденко Л.М. Противодействие преступности: теория, практика, проблемы: моногр. / Л.М. Давыденко, А.А. Бандурка. – Х.: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2005. – 302 с. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн. / Закалюк А.П. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – Кн. 1. – С. 122–182. Даньшин І.М. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, О.В. Лисодєд; за ред. проф. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 2003. – С. 126–136. Джужа О.М. Курс кримінології. Загальна частина: підруч.: у 2-х кн. / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; за заг. ред. О.М. Джужи.– К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 1 с. 121–171. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: Кримінолого-правове дослідження / Литвак О.М. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 280 с. Шакун В.І. Модель і критерії ефективності профілактики злочинів у великих містах України та за кордоном: навч.-практич. посіб. / Шакун В.І. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 32 с. Запобігання злочинності в Україні: Навч. посіб. / Голіна В.В., Валуйська М.Ю. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 107 с. Кримінологія: Загальна та особлива частини: підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В.В. Голіни – 2-ге вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009.-288 с. Кальман О.Г. Что протипоставить преступности? // Зеркало недели. – 2009. – № 8 (736) 7 — 13 марта 2009 г. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |