Структура злочинності в Україні у 2006-2008 рр

Морально-психологічні ознаки характеризують інтелектуально-вольову, емоційну сферу особистості суб’єктів, які вчинили злочин (схильності, задатки, психічний стан та ін.). Однак в офіційній кримінально-правовій статистиці ці ознаки фактично не відображаються за виключенням вчинення злочинів у стані сп’яніння. У 2003 р. у стані сп’яніння вчинено злочин 37,9 тис. (15%) осіб, або кожний восьмий, у 2006 – 30 518, у 2007 – 30 965, у 2008 – 30 578. На обліку в органах МВС на травень 2004 р. знаходилося 122 тис. наркоманів, у 2006 – 154 447, у 2007 – 173 328. В середньому їх діяльність щорічно збільшується на 5- 10 %. Серед них 70% у віці до 30 років.

Кримінологічні ознаки – це всі ознаки, які не входять у перші три групи. Це розподілення злочинів за: галузями господарства, за окремими регіонами, домінуючою антисоціальною і мотиваційною спрямованістю особистості (насильницькі, корисні злочини), місце та час вчинення, взаємовідносини між потерпілим та винним та ін. Так, наприклад, у 2002 році у сфері економіки виявлено 42387 злочинів, у 2003 – 43 203, у 2007 – 42 755, у 2008 – 38 607.

Повна структура злочинності представляє свого роду склад злочинності. Аналіз структури злочинності дозволяє більш цілеспрямовано орієнтувати правоохоронну діяльність на протидію злочинності.

При розрахунках слід мати на увазі, що показники структури злочинності, виражені у відносних величинах, не можна аналізувати у відриві від абсолютних показників і коефіцієнтів злочинності. У противному випадку характеристика її буде не зовсім наглядною, а у ряді випадків не можна і порівнювати.

Під географією злочинності розуміють розподілення злочинності за різними регіонами (територіям країни), вивчаються особливості її кількісного та якісного розподілення, закономірності та причини, що його викликають.

Нерівномірність у розподіленні злочинності за регіонами пояснюється: по-перше, конкретними соціальними умовами того чи іншого регіону; по-друге, економічною характеристикою регіону; по-третє, національним складом, традиціями та структурою населення; по-четверте, рівнем культурного виховання, роботи, організації дозвілля та побуту населення; по-п’яте, діяльністю правоохоронних органів щодо виявлення злочинів.

Територіальні розбіжності є не тільки в цілому по країні, але і по кожній республіці, краю, області, місту і району, сільській місцевості і місту. Практичним працівникам для проведення конкретних заходів необхідно враховувати причини цих розбіжностей і ретельно їх вивчати. Найбільш високий коефіцієнт злочинної активності на 10 тис. населення у 2007 р. був зареєстрований в Луганській (114,2), Запорізькій (145,2), Дніпропетровській (102,2), Донецькій (105,21) областях, у м. Севастополі (114) і АР Крим (103,8). Найбільша питома вага тяжких злочинів зареєстрована у Хмельницькій – 60,8%, Київській (58,0%), Сумській (57,7%), Миколаївській (57,5 %).

Характер злочинності визначається кількістю найбільш тяжких злочинів в структурі злочинності, а також характеристикою особистості тих, хто вчинює злочини. Характер злочинності виявляється через її структуру. Так, наприклад, раніше судимі в структурі осіб, що вчинили злочин у 2006 р., склали 15,8%, питома вага тяжких і особливо тяжких злочинів у 2003 р. склала 51,5%, у 2006 – 41,6%, у 2007 – 37,4%, у 2008 – 35,4%.

Екологія злочинності – це показник, який характеризує вплив на рівень, структуру і динаміку злочинності різного роду екологічних факторів (екологічні катастрофи, стихійні лиха, природні особливості регіонів).

Топографія злочинності характеризує особливості злочинності проявів у залежності від об’єктів, на яких вчиняються злочини (ринки, вокзали, універмаги та ін.). Ці дані мають важливе значення для оперативного аналізу криміногенної ситуації в регіоні.

Злочинність в цілому та її складові частини постійно змінюються. Змінюється не тільки рівень, але й окремі елементи структури злочинності в часі. Для характеристики цих змін в кримінології використовуються такі основні показники динаміки злочинності: абсолютний приріст, темп росту, темп приросту. Так, у 2006 р. в порівнянні з 2005 р. злочинність зменшилася на 13,3 %, у 2007 – на 4,7%, у 2008 – на 4,2%.

Під динамікою злочинності розуміється відношення рівня і структури злочинності теперішнього або іншого визначеного періоду часу до її рівня і структури за попередні періоди. Порівняння статистичних показників злочинності за певний період часу, дозволяє встановити тенденції і закономірності її розвитку. Динаміка злочинності знаходиться у залежності від ряду соціальних і правових факторів.

Соціальні фактори - це зміна історичних і соціально-економічних умов життєдіяльності суспільства: стан і характер соціальних явищ і процесів, які детермінують злочинність; демографічна ситуація, яка склалася, особливо статево вікової структури населення; процеси міграції і урбанізації; зміни територіальних кордонів; соціальні катаклізми та ін.

Правові фактори – це зміни кримінального законодавства: криміналізація і декриміналізація діянь; стан і ефективність правоохоронної і правозастосовчої діяльності; рівень розкриття злочинів; коливання і помилки у застосуванні правових норм; повнота реєстрації та ін.

У зв’язку з цим вивчення динаміки злочинності повинно проводитися з урахуванням цих факторів. Для обрахування показників динаміки злочинності застосовуються різні способи: базисний і ланцюговий.

Ланцюговий спосіб полягає в тому, що кожний наступний період порівнюється з кожним попереднім, тобто за 100% береться попередній період. Ланцюговий спосіб застосовується у тих випадках, коли потрібно виявити зміни в злочинності за короткі проміжки часу. Цей спосіб частіше використовується в практиці діяльності правоохоронних органів, при складанні статистичних звітів.

Для виявлення більш глибоких закономірностей і тенденцій в динаміці злочинності застосовують базисний спосіб. Суть його полягає в тому, що всі наступні періоди порівнюються з одним попереднім періодом, прийнятим за базу порівняння.

Завдяки цьому способу коливання злочинності за короткі відрізки часу затушовуються, і більш виразно проявляється закономірність у розвитку явища за тривалий період часу. Так, якщо у період 1991 – 1995 рр. відбувалося неухильне зростання рівня злочинності(за цей період вона зросла на 58,3%), то починаючи з 1996 по 2008 рр. прослідковується неухильна стабільна тенденція до зменшення рівня злочинності в країні. У 1991 році було зареєстровано 405 516 злочинів, у 1995 – 641 860, у 2008 – 384 424.

Поиск по сайту: