Протидія та запобігання злочинам у сфері господарської діяльності

Згідно з законодавством України в систему державних органів, які приймають участь у протидії злочинам у сфері господарської діяльності, входять: спеціальні державні органи, які в межах покладених на них повноважень, безпосередньо здійснюють боротьбу з економічною злочинністю; державні органи, які беруть участь або здійснюють певні функції по боротьбі зі злочинами у сфері економіки, в межах виконання покладених на них інших основних функцій.

До спеціальних державних органів, які безпосередньо здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері економіки належать: Державна служба боротьби з економічною злочинністю МВС України; Управління по контррозвідувальному захисту економіки держави СБУ України; Спеціальні державні підрозділи Державної податкової адміністрації України. У разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з економічною злочинністю.

До державних органів, які беруть участь або здійснюють певні функції по боротьбі зі злочинами у сфері економіки, в межах виконання покладених на них інших основних функцій, належать: Рада національної безпеки і оборони України; Органи внутрішніх справ і Служби безпеки України (крім спеціальних підрозділів); органи прокуратури України; органи і установи виконання покарань; митні органи і підрозділи Прикордонних військ України; органи Державної податкової адміністрації України (крім спеціальних підрозділів); державні органи контрольно-ревізійної служби, включаючи і відомчі ревізійні підрозділи державних органів виконавчої влади; органи, що входять до структури Антимонопольного комітету та Національного банку України, а також інші кредитно-фінансові установи; органи, що входять до структури Фонду державного майна, Національного депозитарію та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; відповідні органи і установи, що входять до структури Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету по статистиці України та деяких інших центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Основними напрямками цих органів у сфері протидії економічним злочинам є:

- створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з економічною злочинністю, насамперед, за рахунок надійного захисту використання бюджетних коштів усіх рівнів;

- вжиття заходів, спрямованих на забезпечення діяльності суб'єктів підприємницької діяльності як резидентів, так і нерезидентів України, відповідно до норм чинного законодавства України;

- протидія легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, та запобігання використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів в різних сферах економічних відносин, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

- виявлення та усунення або нейтралізація негативних процесів і явищ, що породжують економічну злочинність чи їй сприяють, в першу чергу, за рахунок внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення норм чинного законодавства в економічній сфері;

- запобігання "тінізації" економіки України;

- викриття нових схем і форм скоєння економічних злочинів та запобігання їх подальшому розвитку;

- використання всього комплексу оперативно-розшукових заходів та здійснення оперативного обслуговування суб'єктів господарювання незалежно від форми їх власності;

- аналіз та відстеження криміногенних процесів в економічній сфері держави та підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів з питань боротьби зі злочинністю в цій сфері для органів виконавчої влади;

- здійснення дослідчої перевірки матеріалів щодо фактів порушення чинного законодавства в економічній сфері, виявлення ознак скоєння економічних злочинів, з подальшим проведенням по них досудового розслідування кримінальних справ з притягненням винних до відповідальності;

- вжиття заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування шкоди державі, а також фізичним та юридичним особам;

- викриття фактів встановлення корумпованих зв'язків з державними службовцями, а також посадовими особами усіх рівнів, через втягнення їх у злочинну діяльність;

- виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що займаються підробкою грошей, інших паперів, білетів державних лотерей, а також інших засобів розрахунку та проведення профілактичної роботи серед цих осіб;

- виявлення та запобігання злочинам, пов'язаних з порушенням прав інтелектуальної власності, авторських прав, а також різних злочинів з використанням сучасних інформаційних технологій;

- створення інформаційно-аналітичних систем;

- матеріальне і моральне заохочування громадян, які надають допомогу в боротьбі з економічною злочинністю;

- здійснення заходів щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для спеціальних державних органів, що здійснюють боротьбу з економічною злочинністю;

- проведення серед населення роботи щодо роз'яснення норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, з метою запобігання фактам скоєння ними злочинів;

- висвітлення в засобах масової інформації стану протидії злочинам в сфері господарської діяльності.

Органам прокуратури, як зазначається у Наказі № 3 гн Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян державних та публічних інтересів” необхідно зосередити зусилля на додержання законів, спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема щодо: бюджетної сфери; збереження державного та комунального майна, законності його приватизації і відчуження; інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності; банкрутство суб’єктів господарювання; запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом; банківської діяльності; реформування агропромислового комплексу, земельних ресурсів та природного середовища; енергозбереження.

Важливе значення для запобігання злочинів у сфері економіки має взаємодія органів прокуратури з контролюючими органами. При здійсненні перевірок у міністерствах та відомствах, в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, на державних підприємствах, установах, організаціях, їх структурах, органи прокуратури особливу увагу мають звертати на додержання законів у сфері господарської діяльності. Але при цьому вони не повинні підміняти діяльність контролюючих органів. Органи прокуратури мають забезпечити своєчасний розгляд матеріалів контролюючих органів, що містять ознаки злочину.

Запобігання злочинності у сфері господарської діяльності торкається, перш за все, вирішення проблем реалізації економічної політики держави, її стратегічних напрямків і тактичних заходів. Як один із найбільш важливих напрямів соціального управління, ця діяльність, зокрема, потребує здійснення заходів, спрямованих на нейтралізацію, зниження, запобігання та припинення злочинів у сфері господарської діяльності.

З урахуванням цих обставин важливе значення для запобігання цього виду злочинної поведінки мають заходи загально-соціального запобігання. Вони повинні бути спрямовані на чітке визначення функцій держави в регулюванні господарських відносин, формування її економіко-правової політики, розподіл повноважень між центральними і місцевими органами в регулюванні економічних процесів, створення відповідних умов для належної правової поведінки суб'єктів господарської діяльності, забезпечення рівного правового захисту державного і недержавного секторів економіки, створення такої ринкової інфраструктури, щоб забезпечила рівні можливості для реалізації творчого потенціалу різноманітних суб'єктів підприємницької діяльності, налагодження демократичних принципів контролю за діяльністю підприємницьких структур.

Системна характеристика запобіжних спеціально-кримінологічних заходів передбачає реалізацію комплексу таких заходів: політичних, економічних, організаційних, інформаційно-аналітичних, наукового забезпечення, правових, міжнародного співробітництва.

Політичні заходи повинні бути спрямовані на чітке визначення пріоритетів по захисту економічних інтересів держави, окремих соціальних груп і громадян. Виходячи з того, що економічна діяльність громадян є основою економічного існування держави, пріоритет економічної політики повинен бути спрямований на створення відповідних умов для реалізації трудового потенціалу громадян і відповідного її винагородження. Принципи економічної політики повинні бути злагодженими з Конституцією України і відповідати їй.

Економічна політика держави, спрямована проти людини, нічого іншого не може породити окрім протистояння державі в усіх напрямках її діяльності. Тільки наявність свідомої, а не декларативної, політичної волі владних структур держави для реалізації послідовних і дієвих економічних законів, стратегій і програм - це зараз найголовніше. Без твердої політичної волі усі заяви і заклики про наміри посилити боротьбу зі злочинністю лишаються лише риторичними.

Сутність поняття «політичної волі» не може знаходитись у намірах тільки репресивного характеру, а лежить у площі створення такого правового поля для економічної діяльності, яке б надавало реальні можливості законослухняної поведінки у сфері господарських відносин, робило б абсолютно недоцільним вчинення таких злочинів. А це можливо лише через створення відповідних економічних стимулів для усіх суб'єктів господарської діяльності і встановлення жорсткої відповідальності за правопорушливу поведінку.

Економічні заходи невідривні від політичних і обумовлюють їх. У загальній концепції протидії економічній злочинності, в умовах переходу до ринкових відносин, вони відтворюють економічну політику держави. Державні програми по окремим напрямкам економічної політики повинні створювати необхідні умови для реалізації творчих можливостей громадян України у сфері підприємницької діяльності. Але, на жаль, ані реформи, ані програми розвитку підприємницької діяльності, ані програми приватизації, ані реформи банківської системи не створюють належних умов для доброчесної діяльності у сфері підприємництва.

Першочергове значення у структурі економічних заходів мають розробки: спеціальних програм по окремим напрямкам державної політики стосовно різних галузей господарства; програм розвитку підприємницького сектору; програм обмеження монопольної діяльності; реформування банківської системи і системи оподаткування; упорядкування торгівельно-посередницької діяльності; упорядкування діяльності місцевих органів влади і управління стосовно регулювання підприємницької діяльності на місцях.

Серед правових заходів важливе значення має розробка Загальної концепції протидії та запобігання злочинам у сфері економіки України, яка б чітко визначила завдання, цілі реформування економіки України та фінансової можливості щодо цього. Сьогодні такої Концепції в Україні немає. Окремі фрагментарні положення, які містяться в Комплексній програмі профілактики правопорушень в Україні на 2007-2009 роки не в змозі виправити становище в цій сфері і не містять детального викладення усіх напрямків цієї боротьби. Адже стан протидії та запобігання злочинам у сфері економіки обумовлює і стан протидії та запобігання іншим видам злочинів. Ця Концепція повинна стати програмно-зобов'язуючим нормативно-правовим актом, настановам якого мають відповідати усі інші нормативно-правові акти, а також містити у собі заходи протидії та запобігання злочинам у сфері господарської діяльності.

Важливе значення у групі запобіжних економічних заходів має гарантоване державою невтручання в безпосередню оперативно-господарську діяльність різноманітних контролюючих органів без належних для цього підстав. А якщо таке втручання без підстави скоїлося, то відповідні державні органи повинні відшкодувати понесені збитки.

В умовах розширення сфери фінансових зловживань, різного роду правопорушень в кредитно-банківській системі, ухилень від сплати податків особливе значення мають заходи, спрямовані на вдосконалення фінансового і податкового законодавства, реалізації жорсткої податкової політики, вдосконалення усієї фіскальної системи з тим, щоб її діяльність сприяла підвищенню ефективності суспільного виробництва, а не його занепаду.

Надійне наукове забезпечення передбачає налагодження системи фундаментальних і прикладних досліджень з проблем запобігання і протидії злочинності у сфері економіки, розробку сучасних наукових методик з цих питань, раціонального впровадження результатів цих досліджень і методик у практику боротьби зі злочинністю у сфері господарювання, а також науковий аналіз заходів, що здійснюються, та прогнозування їх результатів.

Усі фактори, що обумовлюють існування і прояви економічної злочинності, достатньо відомі кримінологічній науці. Однак рівень пізнання цих факторів тільки за допомогою переважно статистичного аналізу в сучасних умовах мало що дає практиці запобігання цьому явищу. Тому зараз необхідна розробка відповідних комп'ютерних технологій аналізу їх взаємодії на основі математичного моделювання криміногенних процесів, впровадження кримінологічної експертизи нормативно-правових актів.

Організаційні заходи запобігання і протидії злочинам у сфері економіки спрямовані на вдосконалення діяльності управлінського персоналу на засадах раціональної економічної діяльності, підвищення ефективності діяльності контрольно-ревізійних органів, вдосконалення систем обліку і звітності. Сюди ж відносяться заходи по підбору і професійній підготовці кадрів для господарства, кредитно-банківської системи, органів податкової інспекції для роботи контрольно-ревізійних органів.

Вивчення кримінальних справ про господарські злочини показало, що професійна підготовка слідчих і працівників дізнання по цій категорії справ вкрай низька. Тому необхідна розробка та впровадження методики професійного відбору фахівців для роботи у зазначених органах, організація постійного навчання з основ бухгалтерського обліку, по вивченню законодавства про підприємницьку діяльність, створення необхідних умов та гарантій для нормальної службової діяльності. Цілями профілактики мають слугувати і заходи щодо вдосконалення методів обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей, які б відповідали світовим стандартам ведення господарського обліку і давали б змогу проаналізувати та вивчити по кожній галузі господарства, на кожному етапі виробництва дії, операції, рішення, при здійсненні яких можливе вчинення економічних злочинів, розробити певні умови та процедури, що включали б такі факти, детально регламентували правила та стандарти прийняття розпорядчих, дозвільних, управлінських рішень, видання ліцензій, вирішення інших питань управління економікою.

Інформаційно-аналітичне забезпечення протидії злочинам у сфері господарської діяльності також є необхідною умовою підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у зазначеній сфері. Це передбачає створення системи інформування про стан, динаміку, структуру злочинів у сфері економіки в Україні, необхідної і достатньої для ефективної діяльності суб'єктів профілактики і для прийняття відповідних управлінських рішень щодо запобігання цим злочинам.

Зазначені заходи включають: створення узгодженої системи показників, що відбивають реальний стан протидії злочинності в сфері господарської діяльності в Україні; створення єдиної Міжвідомчої системи інформування про такі злочини, причини та умови їх вчинення; створення банку нормативної, управлінської, аналітичної, науково-методичної, довідкової та іншої інформації, у тому числі із закордонних джерел, і налагодити систему користування цією інформацією зацікавленими відомствами і науковцями; розробити методичні рекомендації по використанню методів статистичного аналізу динаміки окремих видів господарських злочинів, методик організації статистичних спостережень збитків від господарських злочинів. Необхідно створити надійний механізм збору і використання відповідних даних не тільки на національному, але і на регіональному рівнях.

Для протидії та запобігання міжнародній злочинності у сфері господарської діяльності важливе значення має поєднання зусиль України та інших держав, використання у цій роботі можливостей міжнародного співробітництва, досвіду безпосередньої правоохоронної діяльності, спрямованої на викриття, розслідування і судовий розгляд справ про злочини у сфері господарської діяльності, які вчинені міжнародними злочинними угрупуваннями. Для нашої країни, з її прозорими кордонами, ця проблема приймає додаткову актуальність у зв'язку з економічними відносинами між країнами СНД. Особливість правового статусу цієї структури потребує створення відповідних координуючих органів, інформаційного обліку, проведення спільних заходів, а також укладення відповідних угод по боротьбі зі злочинами у сфері господарської діяльності.

Рекомендована література:

Бойко А.М. Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки (теоретико-кримінологічне дослідження): монографія / А.М. Бойко. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 380 с.

Дубровин В.А. Использование экономического анализа при расследовании пре ступлений / Дубровин В.А., Голубятников С.П. – М.: Юрид. лит., 1981. – 118 с.

Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн. / Закалюк А.П. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.

Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми: моногр. / Кальман О.Г. – Х.: Гімназія, 2003. – 352 с.

Кравчук С.Й. Економічна злочинність в Україні. Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: „Кондор”, 2009. – 282 с.

Криміналістична профілактика економічних злочинів: наук.-практ. посіб. / кол. авт.: Веліканов С.В., Волобуєв А.Ф., Журавель В.А., та ін.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. В.А. Журавля. – Х.: Харків юридичний, 2006. – 236 с.

Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Даньшин І.М., Голіна В.В., Кальман О.Г., Лисодєд О.В.; за ред. проф. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 2003. – С. 32–51.

Курс кримінології. Загальна частина: підруч.: у 2-х кн. / Джужа О.М., Михайленко П.П., Кулик О.Г. та ін.; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ / Матусовский Г.А. – Х.: Консум, 1999. – 480 с.

Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детенізації економіки: моногр. / Попович В.М. – Ірпінь: Акад. держ. податк. служби, 2001. – 524 с.

Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології / Попович В.М. – К.: Правові джерела, 1998. – 448 с.

Поиск по сайту: