Протидія та запобігання злочинам засобами прокурорського нагляду

Здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів – основна функція прокуратури. Відповідно до статей 1 та 5 Закону України „Про прокуратуру” на неї покладається обов’язок здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів: органами влади і управління, громадськими організаціями; органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, при виконанні судових рішень.

Нагляд за виконанням законів у сфері протидії та запобігання злочинності здійснюється Генеральним прокурором України й уповноваженими ним прокурорами (ст. 1 Закону України “Про прокуратуру”). А відповідно до п. 5 ст. 29 Закону України „Про прокуратуру” предметом нагляду є також здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. Згідно з п. 5 ст. 20 цього ж закону прокурор зобов’язаний вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли.

Прокурорський нагляд передбачає використання наданих прокуророві повноважень по припиненню порушень закону, вжиттю заходів щодо їх запобігання, притягненню до відповідальності осіб, які порушили закон, відновленню прав і законних інтересів громадян тощо.

Важливим напрямком спеціально-кримінологічної діяльності прокуратури у сфері запобігання злочинності є здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності (загальний нагляд). Такий нагляд дає змогу виявляти і здійснювати заходи щодо припинення триваючих правопорушень незлочинного характеру, здатних перерости в злочини і усуненню правопорушень, які створюють умови для вчинення інших злочинів. При здійсненні цього нагляду виявляються причини і умови економічних, екологічних та інших злочинів, які здебільшого вчинюються під прикриттям легальної діяльності.

Одним із перспективних напрямків роботи органів прокуратури є здійснення перевірок із залученням контролюючих органів і здійсненні безпосереднього нагляду за діяльністю останніх. Але слід зазначити, що взаємодія з контролюючими органами, на жаль, знаходиться на невисокому рівні. Прокурори не завжди ефективно реагують на дії органів державного контролю, які продовжують направляти до прокуратури неякісні акти перевірок, ревізій та матеріалів за дріб’язковими фактами порушень. Як наслідок, із отриманих органами прокуратури у 2008 році 3200 матеріалів ревізій порушено лише 310 кримінальних справ.

Важливою складовою діяльності органів прокуратури у сфері протидії та запобігання злочинності є внесення прокурорами у відповідні органи влади та управління подання, що містять пропозиції спрямовані на зміцнення законності й правопорядку, підвищенню ефективності заходів протидії злочинності. На органи прокуратури покладено завдання «інформувати державні органи й громадськість про стан законності й заходи щодо її зміцнення», яке зазначене в п. 5 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

Однак, науково-методичній літературі та на практиці цей інформаційний документ не має уніфікованої назви. Одні називають його «поданням», інші - «інформацією», треті - «узагальненим поданням» і т.п. У зв'язку з цим, вважаємо за доцільне: уніфікувати назву цього документа, відповідно до вимог пункту 5 ст. 6 Закону України „Про прокуратуру”, назвавши його, наприклад, «Інформаційний лист прокуратури про стан законності в районі (місті) та заходи щодо її зміцнення».

Вважаємо, що такий документ має істотну подібність із документом, який одержав у прокурорській практиці назву «Подання про усунення порушень закону, причин порушень». Названий документ вноситься прокурором, як правило, на підставі узагальнених матеріалів про порушення законності, виявлених при перевірках виконання законів на окремих об'єктах, і основною його метою є усунення виявлених правопорушень та їх причин. У багатьох випадках у поданні прокурора ставиться питання про дисциплінарну та іншу відповідальність посадових осіб, винних у порушенні закону. Подання можуть вноситися лише органам управління та посадовими особами, на яких поширюються наглядові повноваження прокурорів.

При підготовці інформаційних листів прокуратури можуть не застосовуватися матеріали наглядових перевірок. Однак такі матеріали можуть мати і допоміжне значення. Основний зміст цього документа становлять дані, отримані прокуратурою в ході аналітичної роботи, і насамперед, роботи, пов'язаної з вивченням злочинності та її причин. Тому пропозиції прокуратури в сфері протидії злочинності мають не імперативний, а рекомендаційний характер. В розглянутому документі прокурор не може порушувати питання про відповідальність осіб, винних у порушенні закону. Якщо буде потреба, для цього варто використати інший документ – подання прокурора в порядку нагляду.

Інформаційний лист прокуратури про стан законності в районі (місті) та заходи щодо її зміцнення вноситься прокуратурою в орган місцевого самоврядування у порядку інформування про стан злочинності на підвідомчій території. Поряд з інформацією про стан злочинності в районі (місті) прокуратурою вносяться і конкретні пропозиції щодо того, які заходи протидії доцільно вжити. При цьому прокурори повинні виходити виключно із повноважень, наданих органам місцевого самоврядування Конституцією та чинним законодавством України.

Необхідно також більш чітко визначити і правову норму, на підставі якої вони вносяться. Подання прокурора з вимогою усунення порушень закону, причин цих порушень і сприятливих їм умов (наглядове подання), вноситься прокурором району (міста) або його заступником на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Правовою основою для внесення прокуратурою в органи місцевого самоврядування Інформаційного листа прокуратури про стан законності в районі (місті) та заходи щодо її зміцнення є п. 5 ст. 6Закону України «Про прокуратуру».

Інформаційний лист прокуратури має складається із трьох частин: вступної, описової, заключної. У вступній частині вказується орган, якому адресується цей лист, а також його найменування. Описова частина містить відомості про стан злочинності та інших правопорушень; аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень; коротку характеристику діяльності правоохоронних органів з протидії злочинами та іншим правопорушенням. У заключній частині надаються конкретні пропозиції про заходи щодо посилення протидії злочинності.

Проведений аналіз цих документів показав, що описова частина багатьох з них перевантажена цифровими показниками про зареєстровані злочини та інші правопорушення. У ряді випадків описовий розділ практично ідентичний статистичному аналізу злочинності у районі (місті). У той же час, висновки щодо причин зростання злочинності в цілому або окремих її видах робляться не досить глибокі та аргументовані. Зазначені недоліки знижують практичну цінність цих документів, а тому їх усунення – найважливіший резерв підвищення ефективності діяльності органів прокуратури в розглянутому аспекті.

Практично значимим є питання про те, ким повинні підписуватися розглянуті документи. Вважаємо, що інформаційні листи, які підготовлені прокуратурою самостійно, підписується прокурором теж самостійно. Якщо співробітники інших органів також приймали участь у підготовці пропозицій стосовно посилення протидії злочинності, то даний документ повинен бути підписаний і керівниками цих органів.

Поиск по сайту: