Організація і методи роботи поліції, прокуратури й установ, що виконують покарання з протидії злочинності в зарубіжних країнах

Мережа поліцейських органів у різних країнах відрізняється надзвичайною розгалуженістю, широтою компетенції і різноманіттям безпосередніх завдань. Але її основні повноваження фіксуються, як правило, на такій найважливішій формі її діяльності як боротьба з кримінальною злочинністю та її профілактика. У різних країнах існують різні організаційні структури поліції, але методи її роботи практично у всіх країнах однакові, якщо не вважати діяльність поліції в тоталітарних режимах.

В організаційному відношенні структурування поліції в різних країнах відрізняється складністю і багатосистемністю. Вона, як правило, являє собою величезну внутрішню армію, що складається з безлічі поліцейських підрозділів. Наприклад, в Америці діє три системи поліції, формально не зв'язані між собою: федеральна, поліція штату і місцева. Місцева у свою чергу підрозділяється на сільську поліцію і поліцію міст. Функції федеральної поліції покладені також на значне число установ і відомств. В Америці існує не менш сорока федеральних установ, що займаються розслідуванням кримінальних справ. Наприклад, три відділи Міністерства фінансів: бюро внутрішніх витрат, відділ стягування податків за продаж алкогольних напоїв і відділ розслідувань і патрулювання Бюро митних зборів - наділені функціями дізнання і розслідування в межах своєї компетенції. Очолює ж усю систему федеральних органів ФБР, що у повному обсязі наділено правочинностями по оперативній і слідчій діяльності. Крім ФБР функції федеральної поліції покладені на інші установи: Службу міграції і натуралізації, що знаходиться у веденні Міністерства юстиції; секретна служба Міністерства фінансів; берегова охорона США; Митне бюро Міністерства фінансів; Бюро з увезення наркотиків; Служба внутрішніх зборів Міністерства фінансів. Це лише основні з федеральних органів, що виконують функції поліції.

Поліція штату зайнята переважно охороною громадського порядку, спостереженням за безпекою руху, розслідуванням деяких категорій справ невеликої тяжкості. Місцева поліція підрозділяється на: поліцію графств і муніципальну поліцію. Державні органи поліції доповнюються цілою системою допоміжних поліцейських служб і приватних розшукових бюро. Відмітною рисою організації поліції в США є спеціалізація діяльності по різних напрямках боротьби зі злочинністю.

У поліції низки зарубіжних держав створені особливі відділи і виділені спеціальні співробітники, що займаються профілактикою злочинів. Наприклад, ще в середині 50-х років у складі англійської поліції були створені спеціальні формування і виділені посади службовців з питань профілактики злочинності. Функції таких підрозділів зводилися до наступного: навчати особовий склад специфічним методам профілактичної роботи; організовувати, планувати і координувати всі заходи щодо запобігання злочинності на даній території; проводити серед населення профілактичну роботу, залучати громадськість до співробітництва з поліцією; давати рекомендації громадянам з питань особистої безпеки й охорони своєї власності; вживати заходів до поліпшення освітлення вулиць і розміщення автостоянок; залучати місцевих жителів до патрулювання в житлових кварталах разом з поліцією; надавати свої висновки до проектів планування житлових кварталів, споруджень і громадських місць з тим, щоб забезпечити достатній простір для роботи патрульної служби і, в разі необхідності, затримки злочинця.

У 70-і роки в США були розроблені програми інтенсивного впливу на злочинність (ПІВЗ), призначені для американських міст, найбільш уражених злочинністю. На основі попереднього кримінологічного аналізу були виокремленні певні групи населення, райони і конкретні криміногенні фактори в якості об'єктів цілеспрямованої профілактики. В них були намічені наступні напрямки профілактичної діяльності: покращення сімейних умов, які породжують злочинність; скорочення криміногенності потенційних об'єктів злочинів; підвищення ефективності діяльності поліції, судових органів, виправно-трудових установ та тюрем; систематичне (один раз у півріччя) проведення досліджень з визначення рівня латентності злочинності та т.ін.

Прогнозування і планування боротьби зі злочинністю в країнах Європи та США здійснюється постійно по мірі зміни криміногенної ситуації. Розробляються як загальнодержавні програми, так і регіональні. Загальнодержавні програми торкаються переважно питань боротьби з такими видами злочинів, які зачіпають загальнодержавні інтереси, а регіональні - присвячені питанням боротьби з загальнокримінальною злочинністю.

Практикується також розробка програм з профілактики окремих видів злочинних посягань. Державна програма звичайно дає загальний зразок плану заходів для всієї країни, який потім конкретизується в регіональних програмах. Україна зараз також пішла цим шляхом. У Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007-2009 роки зазначено, що регіональні програми профілактики злочинності необхідно привести у відповідність до Програми.

При прогнозуванні злочинності постійно враховується рівень латентної злочинності. У США, наприклад, 1 раз у півроку організовуються загальнонаціональні дослідження рівня латентної злочинності. Постійно ведеться облік збитку, нанесеного злочинністю, витрат держави на боротьбу зі злочинністю й економічною ефективністю діяльності правоохоронних органів.

Поиск по сайту: