Органи прокуратури, як суб’єкти протидії та запобігання організованій злочинності

Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання організованій злочинності визначається Кримінально – процесуальним кодексом України, Законами України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та „Про оперативно – розшукову діяльність” та Наказами Генерального прокурора України № 4/1 гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність”, Наказом № 4/2 гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю” від 19.09.2005 року. В цих наказах наголошується, що органи прокуратури особливу увагу мають звертати на додержання вимог законів щодо запобігання виникненню організованих злочинних угруповань; встановленню ними корумпованих зв’язків з державними службовцями, посадовими особами органів влади та управлуння; легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом; використанню організованою злочиннісю у своїх інтересах суб’єктів підприємницької діяльності, організацій, установ, засобіб масової інформації, громадських обєднань; забезпечити належну організацію нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності; заходів щодо своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів.

Органи прокуратури відповідно приписів Конституції України, Законів України "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність, "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" уповноважені здійснювати нагляд за органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність і оперативно-розшукову профілактику.

Додержання закону у кримінально процесуальній діяльності, що здійснюється у формі дізнання також є предметом прокурорського нагляду. Важливою складовою у кримінально-процесуальній діяльності органів дізнання, слідчого, прокурора є виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину організованими злочинними угрупованнями (ст.. 23, 23-1, 23-2 КПК України). Відповідно до ст. 23-2 КПК суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів організованими злочинними угрупованнями і вимагають вжиття відповідних заходів.

Кримінально-процесуальний закон уповноважує орган дізнання, слідчого, прокурора при встановленні причин і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносити у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.

Вивчення кримінальних справ показало, що по багатьом із них не вдається встановити всієї розгалуженої системи злочинних діянь організованих об'єднань та виявити їх керівне ядро і корумповані зв'язки у вищих ешелонах влади. Це пов'язане з тим, що протягом оперативної розробки цих угруповань не приділяється цьому належної уваги. Одним із упущень на даній стадії є відсутність масштабного кримінологічного, економічного, фінансового та господарського аналізу стану відповідних галузей економіки, які стали об'єктами, залученими до процесу злочинної діяльності. Не аналізується належним чином й попередня робота керівних органів цих господарських об'єктів, а також контролюючих та правоохоронних органів щодо їх перевірок, видачі дозволів і т. ін.

Серед суб'єктів протидії організованій злочинності можна виділити дві групи: 1) органи, для яки здійснення діяльності по боротьбі з організованою злочинністю є однією з основних функцій; 2) органи, які здійснюють таку діяльність лише у процесі виконання ними основних функцій, що безпосередньо не пов'язані з боротьбою з організованою злочинністю. До першої групи суб'єктів відносяться Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України; Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ України. У Генеральній прокуратурі України діє Управління з нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією.

Розгляд організаційних засад запобіжної діяльності передбачає: ясне визначення її цілей та завдань, методів та способів їх вирішення; наявність відповідних ресурсів; планування роботи; координацію зусиль задіяних суб'єктів. Ринкові відносини, на відміну від раніше існувавшої економіки в країні з її жорстким контролем, механізмами розподілу згори донизу, опирається на конкуренцію, одержання прибутку. Це розхитує планові начала в житті держави, механізми регулювання більшості сфер життєдіяльності суспільства. Такий стан не міг не вплинути на планування роботи по запобіганню злочинам.

Постійна поява нових форм суспільно-небезпечної діяльності організованих злочинних угруповань вимагає постійного розширення системи запобіжних заходів, які б знижували можливості вчинення злочинів. Разом з тим недостатність правових, фінансових, кадрових та інших умов здійснення запобіжної діяльності вимагає пошуків різноманітних шляхів підвищення компетентності в управлінні процесами протидії організованої злочинності, прийняття зважених та продуманих рішень. Саме тому зростає значення науково-обґрунтованих, високоефективних методів управління процесами запобігання злочинам організованих злочинних угруповань.

Прокурорський нагляд передбачає використання наданих прокурору повноважень по припиненню порушень закону, вжиттю заходів щодо їх запобігання, притягненню до відповідальності осіб, що порушили закон, відновленню прав та законних інтересів громадян тощо. Пунктом 2.2. наказу Генерального прокурора України № 4/2гн від 19 вересня 2005 року, встановлюється, що за виконанням вимог статей 17, 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" центральними апаратами та їх підрозділами на місцях Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, Державної контрольно-ревізійної служби України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Державної прикордонної служби України, а також інших міністерств та відомств, що мають контрольні повноваження у межах покладених на них обов'язків щодо взаємодії зі спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю. Нагляд здійснюється галузевим управлінням Генеральної прокуратури України. Особливу увагу приділяти ефективності надання вказаними державними органами допомоги спецпідрозділам; участі у спільних заходах; інформуванню про виявлені неправомірні дії юридичних та фізичних осіб, що свідчать про організовану злочинну діяльність або створення умов для цього, а також використанню такої інформації для своєчасного виявлення, припинення і попередження такої діяльності. За результатами взаємозвірок та перевірок законності прийнятих рішень за матеріалами, що надішли з контролюючих органів, складати відповідні довідки.

На сьогоднішні день не повсюдно і в повному обсязі забезпечується вжиття рішучих заходів щодо припинення діяльності організованих злочинних угруповань та їх економічного підґрунтя шляхом перевірки додержання законодавства під час корпоратизації підприємств, які мають важливе значення для економіки і державна частка яких віддана в управління холдинговим та іншим компаніям. Вкрай рідко здійснюються узгоджені заходи, спрямовані на виявлення фактів приховування доходів від оподаткування, легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, у тому числі й з використанням фіктивних підприємств, блокування їх розрахункових рахунків, скасування державної реєстрації та вилучення з "тіньового" обігу грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей.

Визначна роль органів прокуратури в протидії організованій злочинності належить з огляду на ту обставину, що прокуратура є універсальною правоохоронною організацією. Здійснюючи нагляд, прокуратура перевіряє та дає оцінку виконанню законодавства, спрямованого на боротьбу з організованою злочинністю в державі, як з боку державних - в першу чергу - правоохоронних органів, так і недержавних. В процесі здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органи прокуратури мають можливість викривати факти корупції у виконавчих та представницьких органах державної влади, органах місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органах. У ході так званих загально наглядових перевірок працівниками прокуратури викриваються факти правопорушень, що значно посилює профілактичний вплив на досліджувані негативні явища.

Ефективність протидії злочинності значною мірою залежить від того, наскільки різноманітно й комплексно здійснюється підхід до вирішення цієї проблеми, якою мірою налагоджено спільну діяльність і контакт між правоохоронними та контролюючими органами у боротьбі з різними проявами організованої злочинної діяльності.

До органів, які здійснюють державний контроль, відносяться контролюючі органи, що проводять міжвідомчий контроль. Коло питань, яке має право перевіряти контролюючий орган, вкрай вузьке, спеціалізоване, прив'язане до завдань, що стоять перед цим органом. Відповідно до наданих повноважень спеціальні контролюючі органи здійснюють контроль за дотриманням загальнообов'язкових правил у різних сферах діяльності: промисловості, сільському господарстві, транспорті, охороні природи та ін. Законодавче закріплення контрольним повноваженням цих органів дають різні нормативні акти: закони і підзаконні акти.

Контролюючі органи здійснюють контроль у формі перевірок (обстеження і вивчення окремих напрямів фінансово-господарської діяльності, за результатами яких складається довідка або доповідна записка); планових і позапланових ревізій (документальний контроль фінансово-господарської діяльності, за результатами якого складається акт); затребування звітів, а також у формі обстежень, рейдів, оглядів і т. ін.

До контролюючих органів слід віднести різні державні інспекції та служби, основним завданням яких є здійснення державного контролю в тій чи іншій, досить вузькій сфері діяльності. Особливість цього контролю полягає у спеціалізованому предметі контролю, а також у відсутності відомчої заінтересованості в його результатах.

Важливе значення для протидії організованій злочинності є чітка взаємодія контролюючих органів та органів прокуратури щодо виявлення та розслідування злочинів вчинених організованими злочинними угрупованнями.

Координація діяльності по боротьбі з організованою злочинністю покладається на Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів.

Рекомендована література:

Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30.06.1993 р. № 3341-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.

Закон України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”// Відомості Верховної Ради (ВВР).-1995. -№10. -Ст. 62

Закон України „Про оперативно – розшукову діяльність” від18.02.1992 р. № 2136-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 304.

Наказ Генерального прокурора України „Про організацію прокурорського нагляду за додержання законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю” № 4-2 гн від 19 вересня 2005 р.

Даньшин І.М. Усталені форми злочинності. (Кримінологічний нарис) / Даньшин І.М. – Х.: Атіка, 2002.- с. 110.

Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн. / Закалюк А.П. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – с.269-423

Курс кримінології. Загальна частина: підруч.: у 2-х кн. / Джужа О.М., Михайленко П.П., Кулик О.Г. та ін.; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001.- Кн. 2. - с. 5-23.

Куц В.М.Прокурорські засоби протидії торгівлі людьми: наук.-практ. посіб. / В.М. Куц, А.М. Орлеан;за ред. Г.П. Середи. – К.: Варта, 2007. – 168 с.

Мірошниченко С.С. Діяльність прокуратури з попередження організованої злочинності: монографія / С.С. Мірошниченко. - К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2008. - 212 с.- Бібліогр.: с. 124-140.

Организованная преступность: курс лекций – СПб.: Питер, 2002. – 368 с.: ил. – (Серия «Учебники для вузов»).

Організований наркобізнес (поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності) / Баулін Ю.В., Борисов В.І., Дорош Л.В. та ін.; за заг. ред. Ю.В. Бауліна, Л.В. Дорош. – Х.: Право, 2005. – 256 с.

Организованные преступные группы в Украине: традиционное и типичное (социологический очерк): Монография. / Под общ. ред. А.Н. Ярмыша. - X.: Нац. ун-т внутр. дел, 2002. - 336 с.

Правовые проблемы противодействия организованной преступности: сб. науч. статей / под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дремина. – Библиотека журнала «Юридический вестник». – Одесса: Феникс, 2005. – 284 с.

Поиск по сайту: