Кримінологічна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві

Згідно із Законом України «Про прокуратуру» (ст. 34) прокурор приймаючи участь у розгляді справ у судах, «сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі». Про обов'язок прокурорів у процесі судового слідства виявляти обставини та причини, що сприяли вчиненню злочину, і вносити із цих питань пропозиції суду про винесення окремих ухвал, зазначено також у наказі Генерального прокурора України №5 гн від 19 вересня 2005 р. «Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення» (п.5.5).

Аналіз судової практики й чинного законодавства дозволяють зробити висновок про те, що в процесі судового розгляду кримінальної справи учасники процесу вирішують три кримінологічні завдання: безпосередньо виявляють причини й умови, що сприяли вчиненню розглянутого злочину та вживають заходів до їхнього усунення; перевіряють повноту виконання слідчим чи органом дізнання вимог ст. 23 й 23–1 КПК; перевіряють виконання заходів, прийнятих стосовно подання слідчого.

Перше завдання при сприянні прокурора вирішується судом тоді, коли питання про причини й умови розглянутого злочину взагалі не досліджувалося на досудовому слідстві. На практиці такі ситуації виникають рідко, проте зустрічаються. Діяльність суду щодо виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, починається зі стадії попереднього розгляду справи і здійснюється протягом усього судового розгляду.

Друге завдання за участю прокурора вирішується судом, щоб зробити висновок про повноту дослідження органом дізнання або слідчим обставин, які сприяли вчиненню злочину. Якщо з’ясовується така неповнота, суд повинен заново провести роботу із установлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Третє завдання, полягає у здійсненні контролю за фактичним усуненням причин та умов вчиненого злочину за поданням слідчого. Суд його виконує при активній участі прокурора. Для цього в суд можуть викликатися особи, що не допитувалися на досудовому слідстві, витребувати додаткові відомості й т.п.

Розглядаючи кримінологічну діяльність прокурора в суді, слід зазначити, що на відміну від стадії досудового слідства, прокурор, який бере участь у судовому розгляді, наглядової функції та наглядових повноваженьне має. Прокурор у суді першої інстанції разом з потерпілим, цивільним позивачем та їх представниками складають сторону обвинувачення, що користується рівними правами зі стороною захисту у реалізації своїх процесуальних прав. Прокурор, будучи стороною в судовому процесі, виконує при цьому функції державного обвинувачення, що пов'язана з доведенням вини підсудного в інкримінованому йому злочині.

Кримінологічна діяльність прокурора у судовому розгляді кримінальної справи нерозривно пов'язана з його процесуальною діяльністю щодо підтримки державного обвинувачення. При цьому можна виділити три етапи: 1) кримінологічна робота прокурора на стадії попереднього розгляду справи суддею; 2) кримінологічна робота прокурора на стадії судового слідства; 3) кримінологічний аспект обвинувальної промови.

Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора про можливості призначення справи до судового розгляду. При цьому прокурор має можливість висловити свою думку з питань, що ставляться до виконання вимог закону про виявлення й усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. Зокрема, на основі знання матеріалів досудового слідства, він може заявити клопотання про виклик у судове засідання осіб, показання яких можуть бути корисними щодо з'ясування причин та умов вчиненого злочину. Це можуть бути особи, які із цих питань або взагалі не допитувалися, але за тими або іншими обставинами були включені слідчим у список осіб, які підлягають виклику в судове засідання. Практично корисними є пропозиції прокурорів, висловлювані ними в рамках попереднього розгляду, про витребування додаткових матеріалів, що містять відомості про причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, а також про заходи, відповідних органів та посадових осіб, щодо їх усунення на підставі подання слідчого або органа дізнання.

Активно приймаючи участь у дослідженні доказів, прокурор сприяє з'ясуванню питань про причини та умови, що сприяли вчиненню злочинів і вжиті заходи щодо їх усунення.

Важливе значення в спеціально-кримінологічній діяльності прокурора в суді має його обвинувальна промова. Поряд з аналізом наявних у справі доказів, оцінкою суспільної небезпеки злочину, розглядом інших питань, що мають значення для винесення об'єктивного вироку в справі, прокурор у своїй промові повинен розкрити мотиви, причини та умови злочину, висловити свої міркування про заходи, необхідні для усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, а також про доцільність винесення судом окремої ухвали.

У відповідності зі ст. 23–2 КПК суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій, посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрема ухвала може бути також винесена при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. Окрема ухвала суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. Суд за матеріалами судового розгляду в праві винести судову ухвалу і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне. Встановлення цих випадків є одним із важливих завдань прокурора у процесі досудового слідства.

Прокурори також повинні ініціювати винесення окремої ухвали про виявленні громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов’язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину.

У випадках, коли вимоги закону про виявлення й усунення причин і умов, що сприяли злочину, не були виконані на досудовому слідстві, прокурор повинен запропонувати суду винести окрему ухвалу на адресу відповідного державного органу, громадської організації або посадової особи для вживання необхідних заходів стосовно усунення причин і умов, що сприяли здійсненні злочину і на адресу слідчого або органа дізнання, що допустило порушення вимог ст. 23 й 23-1 КПК.

Коли заходи щодо усунення причин і умов, що сприяли злочину, за поданням слідчого у зазначений строк прийняті не були, прокурор повинен запропонувати суду обговорити питання про винесення окремої ухвали на адресу керівників даної організації.

У всіх інших випадках питання про винесення окремої ухвали про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, ставиться прокурором залежно від практичної доцільності, продиктованої завданнями кримінологічної діяльності суду й прокурора.

Поиск по сайту: