|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Атестація професійної діяльності вчителів в організації післядипломної педагогічної освіти в ГреціїГреція, як і більшість європейських країн світу, надає великого значення атестації (оцінюванню) вчителів (П.Пасіардіс) [221, с. 60]. Оцінка кадрів у сфері освіти слугує цілям підвищення якості самої освіти, що надається навчальними закладами країни. Усвідомлення цього спонукало президента Греції видати Президентський Наказ 140/20-5-1998 «Про атестацію педагогічних кадрів» [235]. Безумовно, що професійна діяльність вчителів оцінюється кожен день незалежно від наказу президента. Оцінювання проводиться учнями, шкільними консультантами, адміністрацією школи, батьками, колегами або іншими громадянами, які певною мірою стосуються педагогічної галузі. З цим пов’язане бажання уряду зробити атестацію вчителів законною, яка буде систематично здійснюватися компетентними органами. Вчені Греції (X.Афанасіадіс, П.Пасіардіс) констатують той факт, що необхідність проведення атестації вчителів обумовлюється визначенням рівня досягнення дидактичних цілей в процесі навчання учнів, ефективності використання конкретних методів та прийомів [117;221]. Педагог виступає одним із компонентів навчального процесу і має бути в центрі дослідження. А. Папастаматис зауважує, що ігноруючи оцінювання вчителів, держава і суспільство зменшують значення педагогічних кадрів у процесі формування особистостей молодого покоління [219, с. 37]. В той же час існує думка (І.Ганакас, Д.Мавроскуфіс, М.Млеканіс), що атестування вчителів підлягає реформуванню разом зі всією освітньою системою [128, с. 106]. У сучасному суспільстві, де кожна людина за власним бажанням обирає продукт на конкурентоспроможному економічному ринку, школа і вчителі відповідають за якість освіти, яка б відповідала економічному розвитку країни. При цьому, якщо держава зобов’язує дітей навчатися дев’ять років у школі, то вона має переконати суспільство, що цей час буде використаний з користю для них. За цих умов жодне суспільство не залишить без контролю професійну діяльність вчителя, який виконує одну з найважливіших функцій у країні – навчання її громадян. Саме тому в Греції акцентується увага на систематичному оцінюванні професіоналізму педагогічних кадрів. У контексті дослідження вважаємо за доцільне конкретизувати значення терміна «атестація педагогічних кадрів» («оцінювання»). Згідно з Рішенням міністра національної освіти та релігії, атестація педагогічної роботи та педагогічних працівників початкової та середньої освіти – це неперервний процес оцінювання якості наданої освіти учням та міри реалізації її цілей та завдань. Грецькі вчені (П.Папаконстандину, П.Пасіардіс) погоджуються з таким тлумаченням «атестації», але додають, що не слід обмежуватися тільки оцінюванням якості викладання шляхом вивчення результатів навчальної діяльності учнів. Іншими словами, за допомогою атестації не досліджується рівень знань та рівень сформованості навичок та вмінь учнів, а взагалі вивчається зміст професійної діяльності вчителя (його знання, цінності, моделі поведінки) [216; 221]. Дослідженням видів, моделей та способів атестації педагогічної діяльності займається багато грецьких вчених. Вони пропонують різноманітні класифікації видів та способів оцінювання вчителів, серед яких найбільш поширеною є класифікація А.Папастаматиса. Він вважає, що атестація може бути початковою, формуючою та заключною. Формуюча атестація стосується безпосередньо педагогічної діяльності вчителя. Вона здійснюється протягом конкретної програми та забезпечує вчителів інформацією про результативність дидактичного процесу, тим самим формуючи його. Мета початкової атестації полягає у визначенні, діагностиці вихідних положень, тому деякі вчені її ще називають діагностичною. Заключна атестація, як правило, проводиться після завершення певної програми або циклу занять, маючи на меті оцінювання їх результативності та професіоналізму вчителів [219, с. 38]. Вважаємо за доцільне звернутися до класифікації Н.Плессаса, який виділяє внутрішню та зовнішню атестацію. Внутрішню атестацію проводять директори шкіл, шкільні консультанти, начальники управлінь та відомств освіти. Шкільний консультант складає характеристику вчителя згідно зі своїми спостереженнями, де він описує наукові та дидактичні досягнення вчителя. Зовнішня атестація проводиться Атестаційною кадровою службою [225]. Беручи до уваги Рішення міністра національної освіти та релігії Греції «Про атестацію педагогічної діяльності та педагогічних кадрів» від 1998 року, слід додати, що кожного року у серпні створювалися комісії для оцінювання роботи школи та вчителів, до складу яких входили тільки педагогічні кадри, які не належали до об’єкту атестації [253]. Відомо також, що існує багато способів здійснення атестації (атестація колегами, учнями або іншими громадянами, які мають стосунок до школи). Найбільш відомою є атестація підлеглих начальниками. Вона базується на: а) загальних критеріях (дидактичні здатності, сумлінність, ініціативність вчителя); б) ефективності та результативності викладання. Результати дослідження беруться до уваги при визначенні подальших методів та прийомів у викладацькій діяльності атестованого вчителя для покращення навчального процесу в школі. А. Хронопулу та К. Яннопулос називають цю модель атестації бюрократичною [270]. В свою чергу Фікаріс І. в 1997 році пропонує демократичну модель оцінювання рівня знань та вмінь учителів. Вчений вважає, що завдяки новій моделі атестації будуть розповсюджені плюралістичні ідеї і погляди, здійснено обмін інформацією щодо вирішення нагальних проблем вчителів на уроках. Основними засадами застосування цієї моделі виступають її реалістичність, використання демократичного діалогу (в тому числі з директором), співпраця та вільне спілкування в педагогічному колективі. При цьому важлива роль віддається Товариству вчителів школи, яке приймає всі доповіді-характеристики вчителів, потім здійснюється обмін думками та пропозиціями з іншими колегами щодо потреб вчителів під час викладання в школі та втілення необхідних ідей в навчальний процес [261, с. 155]. Як зазначає А.Памуктсоглу, освіта Греції постає жертвою у складній ситуації, коли сповільнюється ритм розвитку освітньої галузі у зв’язку з відсутністю стратегічного плану її розвитку та співпраці з представниками освітянської галузі [209, с. 86]. Відомо, що загальні принципи організації атестації педагогічних кадрів були визначені синдикатом вчителів ще у 1993 році. Вони вважали, що положення щодо організації атестації педагогічної діяльності вчителів повинні узгоджуватися на всіх рівнях освітньої структури від школи до Міністерства національної освіти та релігії Греції і у зворотному порядку. Зовсім інший стан подій складався як в 1993, так і в 1997 році, коли були зроблені спроби модернізації процесу оцінювання майстерності вчителів. Як зазначає П.Бабурас, замість очікуваних позитивних змін у бік демократизації, підтримки педагогічної галузі та науки міністерство погіршило становище справ тим, що зосередило свою увагу на застосуванні зовнішньої атестації. Таке реформування зробило процес оцінювання залежним від вищих органів влади і поставило під загрозу принципи рівноправності та співпраці [187]. Зрозуміло, що перед урядом постало питання щодо формулювання нового проекту закону стосовно атестації працівників освіти. Щодо змісту проекту, то необхідно розглядати такі фактори, які впливатимуть на успішність його реалізації. Серед них можна виділити такі: v формувати почуття відповідальності вчителів за їх професійну підготовку; v сприяти розвитку самопізнання вчителів стосовно їх педагогічних та дидактичних здібностей та здатностей; v ліквідувати недоліки в професійній діяльності педагогічних працівників; v удосконалювати професійну підготовку вчителів завдяки організації підвищення їх кваліфікації; v переконати вчителів у тому, що атестація сприяє покращенню якості викладання, збагачує їх знання про освітню систему країни та викриває міф про роль атестації як «способу покарання» [225]. Пропозиції вчених педагогів були втілені в положеннях нового закону стосовно атестації педагогічних кадрів. Так, Законом №2986/2002 «Про організацію обласних служб початкової та середньої освіти, атестацію педагогічної діяльності та педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації вчителів та інші положення» регламентуються дії вчителів, директорів шкіл, шкільних консультантів та інших осіб, які беруть участь в оцінювання педагогічних кадрів щодо їх ролі та мети в цьому процесі [197]. Мета атестації педагогічних кадрів полягає у: · підтримці вчителів у їх прагненні до самопізнання, до визначення рівня власної педагогічної підготовки, формуванні наукової думки, дидактичних навичок та вмінь; · формуванні чіткої картини щодо результативності роботи вчителів; · спробі вдосконалення методів передачі знань від учителя учням шляхом вивчення їх переконань та ідей; · визначенні недоліків у професійній діяльності вчителів та спробі їх ліквідації; · визнанні ефективності роботи педагогічних кадрів та наданні їм можливості обійняти адміністративні посади; · виділенні змісту підвищення кваліфікації вчителів залежно від їх потреб; · формуванні атмосфери взаємоповаги та довіри в педагогічному колективі. Згідно з Законом№2986/2002 «Про організацію обласних служб початкової та середньої освіти, атестацію педагогічної діяльності та педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації вчителів та інші положення» зрідка пропонується проходити атестацію вчителям початкової та середньої освіти. Переваги надаються вчителям, яких планують підвищити по службі; педагогам, які планують зайняти адміністративні посади; адміністративним робітникам освітньої галузі; вчителям, які мають бажання атестуватися та іншим педагогічним кадрам, якщо виникає необхідність у проведенні атестації [270, с. 22]. Важливо додати, що в організації атестації та підвищення кваліфікації вчителів беруть участь обласні служби, які є децентралізованими службами міністерства національної освіти та релігії Греції. До них належать: § обласні управління освітою, які підпорядковуються безпосередньо міністру національної освіти та релігії; § управління початкової та середньої освіти номів (округів), які підпорядковуються відповідним обласним управлінням освіти; § відомства початкової та середньої освіти є підлеглими відомствам початкової та середньої освіти номів; § відомства фізичного виховання та управління професійно-технічної освіти, що відносяться до відомства середньої освіти; § обласні центри підвищення кваліфікації також знаходяться у веденні відповідних обласних управлінь освітою; § центри діагностики, атестації та підтримки належать до обласного управління освітою; § обласні центри підтримки та планування навчання, які підпорядковуються Обласному управлінню освіти; § Центри екологічної освіти знаходяться під наглядом Обласного управління освітою; § Школи, управління професійної орієнтації, центри інформаційних технологій, що підпорядковані відомству освіти певного ному [197]. Взагалі педагогічна діяльність школи та зокрема вчителя оцінюється двома компетентними органами: Дослідницьким центром освіти та Педагогічним інститутом. Дослідницький центр освіти контролює педагогічну діяльність вчителів як на рівні школи, області, так і на національному рівні. Працівники Центру вивчають доповіді про атестацію, підготовлені обласними центрами підтримки та планування (навчання) та власне вчителями шкіл, готують доповіді про атестацію педагогічних кадрів, які направляються до міністра національної освіти та релігії Греції [187]. Педагогічний інститут проводить атестацію діяльності школи та педагогічних кадрів з метою підвищення рівня якості освіти та кваліфікації вчителів. В Педагогічному інституті виділено 70 місць для робітників, які організовують атестацію та підвищення кваліфікації вчителів у межах відкритого нещодавно відділення атестації та підвищення кваліфікації вчителів ПІ. До їх компетенції входить участь у засіданні комісій щодо повторної атестації вчителів, які оскаржили результати нещодавньої атестації, що проводилася їх начальниками та відвідування шкіл для надання допомоги вчителям в їх професійній діяльності [188, с. 681]. Разом ці два освітніх заклади спрямовують зусилля на розвиток та підтримку педагогічної діяльності, використовуючи нові інформаційні та телекомунікаційні технології, сприяють застосуванню інноваційних програм у школах. Паралельно з Педагогічним інститутом Центр педагогічних досліджень, враховуючи визначені показники якості освіти, формує анкету, яку заповнюватимуть товариства вчителів всієї країни. Це означає, що анкети адаптуються до кожної школи окремо, враховуючи різні критерії оцінювання. Наприклад, по-різному проводиться атестація в спеціальній школі (для дітей з обмеженими можливостями) та в школі, де половина учнів є іноземними громадянами. Періодичність проходження атестації визначається залежно від стажу роботи вчителя. · Вчителі, які зараховуються до штату, мають атестуватися один раз за перші два роки. · Учителі, які працюють, проходять атестацію кожні три роки, якщо їх стаж роботи складає до 14 років; кожні чотири роки – від 15 до 26 років роботи в школі. · Адміністративні працівники проходять атестацію кожні два роки [197]. Процес атестації педагогічних кадрів має ієрархічний характер, що видно з таблиці 2.2.1 Таблиця 2.2.1 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |