Визначення проблеми

Проблеми у викладацькій діяльності шкільний консультант визначає згідно з двома параметрами.

§ Визначення критеріїв оцінювання викладацької діяльності вчителя.

Упродовж спостереження шкільним консультантом дій вчителя на уроці він оцінює:

1) соціальну та емоційну поведінку вчителя;

2) спілкування з учнями;

3) поведінку учнів, рівень їх знань та рівень активності на уроці;

4) знання предмета вчителем, планування навчального процесу (дидактичні цілі,завдання, зміст та рівень реалізації педагогічних технологій у процесі навчання, підведення підсумків);

5) педагогічні здібності вчителя;

6) використання підручників та інших засобів навчання, застосування методів особистісно-орієнтованого навчання.

§ Визначення джерела отримання інформації.

Джерелом отримання інформації може бути індивідуальна або колективна діагностика [194, с. 92].

Індивідуальна діагностика професіоналізму вчителя проводиться на основі спеціальних інформаційних пакетів (гр. σχέδιο πληροφοριακών στοιχείων), тобто системи критеріїв оцінювання, які можуть доповнюватися залежно від ситуації. Слід, однак, зазначити, що таким чином шкільний консультант не оцінює майстерність вчителя, не засуджує його дії, але об’єктивно визначає сильні та слабкі сторони в його професійній діяльності [184, с. 63].

Інформаційний пакет шкільного консультанта складається з двох частин. Перша частина містить інформацію про школу (матеріально-технічна база, кількість класів, план роботи школи на початку року, план проведення уроків певного вчителя тощо), клас (соціальний стан учнів, їх кількість, стать), вчителя (навчання, досвід роботи в освітній галузі, особливі можливості та інтереси, співпраця з колегами, батьками учнів, спільнотою).

Друга, аналітична частина інформаційного пакету, що заповнюється шкільним консультантом після спостереження за навчальним процесом на уроці вчителя, визначається як новий метод атестації педагогічних кадрів. Цей метод обумовлюється виділенням форм дидактичної поведінки вчителя та основних об’єктів спостереження за навчальним процесом. У першому випадку (форми дидактичної поведінки вчителя) увага зосереджується на ознаках поведінки вчителя, що визначають його можливості, а саме методи викладання, організація класу та спілкування з учнями. У другому випадку (об’єкти спостереження) вивчається продукт викладацької діяльності. Іншими словами, акцентується увага на кінцевих результатах процесу викладання, тобто на покращеннь знань учнів або змін у їх поведінці, що відбувається під впливом учителя [217 ]. Розглянемо більш детально форми дидактичної поведінки вчителя.

Існують шість «стилів» поведінки вчителя.

1) Послідовний. Учитель, який має чіткі цілі уроку, високий рівень організованості та підготовки. Знає, що потрібно робити в процесі навчання для досягнення своїх цілей.

2) Дружній. Такий учитель завжди створює теплу, дружню атмосферу на уроці, визнаючи індивідуальні відмінності між учнями. Він бачить у своїх учнях групу дітей, які гідні любові та турботи. Сприймає конфлікти з учнями дружньо, без погроз.

3) Комунікабельний. Це тип учителя, який використовує різні способи спілкування з учнями, щоб спонукати їх досягти вершин людської думки та пізнання. Спілкується з учнями мовою, яку вони добре розуміють, дає та отримує інформацію. Він уважно заслуховує відповіді учнів. Допомагає дітям знаходити в собі позитивні риси характеру.

4) Ентузіаст. Педагог демонструє інтерес до розробок дидактичного матеріалу та нових методів навчання. Уникає нудних, нецікавих форм роботи на уроці та диференціює діяльність дітей у процесі навчання. Він з повагою ставиться до інтересів учнів.

5) Прибічник особистісно-орієнтованого навчання. Вчитель диференціює свою педагогічну діяльність залежно від індивідуальних особливостей його учнів. На уроці він використовує індивідуалізовані матеріали, його учні вільно розпоряджаються часом, який їм потрібен для засвоєння нової теми.

6) Здатний використовувати сучасні технології навчання. Вчитель пропонує учням можливість пізнання світу за допомогою сучасних технічних засобів навчання [162].

Звернемося до визначення об’єктів спостереження навчального процесу в школі відповідно до критеріїв спостереження на уроці.

Об’єкт 1. Техніка викладання.

1. Учитель надає учням можливість активно брати участь у навчальному процесі, змінюючи види діяльності, залучаючи їх до дій та адаптуючи методи викладання до рівня знань та розвитку дітей.

2. Учитель намагається співвіднести інтереси учнів зі змістом уроку, тим самим стимулюючи їх навчальну діяльність.

3. Вчитель оцінює учнів. Під час навчання учитель оцінює відповіді учнів, запитуючи окремо кожного з них, схвалює хороші відповіді та виправляє неправильні [221, с. 23 - 28].

Об’єкт 2. Хід уроку.

1. Учитель викладає матеріал на уроці, пов’язуючи його з попередніми та наступними темами, надає учням можливості поглиблювати знання та розвивати критичне мислення.

2. Учитель використовує ефективні засоби усного та писемного мовлення.

3. Учитель максимально результативно використовує час на уроці, підтримуючи активну діяльність учнів протягом усього уроку.

Об’єкт 3. Організація та управління класом.

1. Вчитель готує матеріально-технічні засоби навчання та спостерігає за готовністю учнів до уроку.

2. Вчитель регулює поведінку учнів, застосовує правила поведінки справедливо.

Об’єкт 4. Атмосфера в класі.

1. Вчитель підтримує в класі теплу та приємну атмосферу взаємоповаги, уникаючи саркастичного тону та негативних відгуків під час відповідей учнів.

Об’єкт 5. Професійний розвиток та відповідальність.

1. Учитель планує, організовує та бере участь у різних заходах, присвячених підвищенню його професіоналізму. Отримує інформацію щодо інновацій у дидактиці.

2. Учитель спілкується з батьками учнів за своєю ініціативою, інформуючи їх про рівень успішності у навчанні їх дітей.

3. Учитель оцінює досягнення учнів та веде записи щодо навчальних успіхів дітей [162].

Таким чином, використовуючи інформаційний пакет та беручи до уваги вищеназвані критерії оцінювання роботи вчителів, шкільний консультант проводить діагностику їх професіоналізму та виокремлює позитивні та негативні характеристики учителів, щоб удосконалити знання та вміння педагогічних кадрів.

Поиск по сайту: