Класифікація видів документів

досліджуваного документа (категорія аналізу — це за­гальніші, ключові поняття, які відповідають дослід­ницьким завданням). Вони повинні визначати теоре­тичні поняття дослідження, мати відповідні ознаки (смислові одиниці) у тексті, можливості для однорід­ної реєстрації прикмет.

Після визначення категорії аналізу, їх інтерпрета­ції, побудови теоретичної схеми дослідження настає процедура «накладання» згаданої схеми на конкрет­ний текст. Тобто відбувається пошук для всіх катего­рій аналізу адекватних висловів у мові досліджуваних документів. Такі вислови є одиницями аналізу (смис­ловими одиницями). До них належать:

1. Окремі слова, словосполучення, терміни. Напри­клад, економічні поняття: ринок, зайнятість, привати­зація, управління тощо; політичні: демократія, референдум, вибори, влада тощо; моральні, правові поняття: закон, соціальні відхилення, норми, цінності тощо; со­ціальні: соціальний захист, соціальне самопочуття, бідність тощо.

2. Теми, повідомлення, висловлені у смислових об­разах, статтях, частинах тексту, які забезпечують пов­нішу характеристику змісту документа, ніж попередні
одиниці аналізу. Так, теми, в яких розглядаються міжнародне становище України, перехід до ринкових відносин, боротьба зі злочинністю, спосіб життя та
здоров'я нації, її окремих спільнот, освіта, спорт, сі­мейні стосунки тощо, надають багатий матеріал для аналізу і подальших висновків відносно реальної со­ціальної ситуації, що склалася в Україні та окремих її регіонах.

3. Прізвища історичних діячів, політиків, видат­них учених і діячів мистецтва, представників різнома­нітних соціальних спільнот, що є певним узагальне­ним типом діяча, якому притаманні певні соціальні риси, їх аналіз дає досліднику важливу інформацію про досліджувану історичну епоху, домінування конк­ретних політичних, соціальне-економічних ідей, впли­ву певних діячів на формування громадської думки то­що. До цієї групи можна також віднести згадування організацій, закладів, інших соціальних інститутів.

4. Судження, закінчена думка, логічний ланцюг. Це найбільш складні одиниці аналізу, оскільки мають великий ступінь конструктивності, їх структура є більш диференційованою, ніж в інших одиницях ана­лізу, і містить кілька елементів.

У більшості контент-аналітичних досліджень засто­совують кілька одиниць аналізу. Визначивши одини­цю аналізу, необхідно обрати й одиницю підрахунку. Найчастіше в соціологічних дослідження використову­ють такі загальні одиниці підрахунку:

1. Система підрахунку «час — простір». У даному разі за одиницю підрахунку беруть кількість зобра­жень (знаків, квадратних сантиметрів площі та ін.). Для аналізу інформації радіо, телебачення за одиницю підрахунку беруть тривалість висвітлювання подій.

2. Наявність ознак у тексті. За такої системи під­ рахунку визначають наявність ознак (видів) певної характеристики змісту в кожній частині, на які поділе­ний текст.

3. Частота появи одиниць підрахунку.

Проведення контент-аналізу потребує попередньої підготовки дослідницьких документів. Обов'язковими серед них є: класифікатор контент-аналізу, кодувальна картка, бланк контент-аналізу та інструкція кодуваль­нику, каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатор контент-аналізу — загальна таблиця, яка міс­тить список категорій і підкатегорій, присвоєні їм коди та оди­ниці аналізу.

Можна провести аналогію між класифікатором та анкетою, де категорії аналізу виступають у ролі запи­тань, а одиниці аналізу — у ролі відповідей на них.

Кодувальна картка — документ, який містить спеціальні таб­лиці для реєстрації одиниць аналізу.

Бланк контент-аналізу — методичний документ, в якому за­фіксовані результати збору документальної інформації у зміс­товій або закодованій формі.

Інструкція кодувальнику — документ, який містить загальну характеристику документів, використаних як джерело інфор­мації, принципи їх відбору для аналізу, опис одиниць аналізу і підрахунку.

До неї належать правила кодування, обґрунтуван­ня можливих труднощів, інколи — термінологічний словник категорій аналізу.

У дослідженнях великих текстових масивів передба­чається розробка вибірки. Масив документів, об'єдна­них загальною ознакою, є генеральною сукупністю, що підлягає аналізу. Для формування вибіркової сукупно­сті використовують випадковий відбір. Застосування ці­леспрямованого типу вибірки виключається у зв'язку з відсутністю даних про розподіл досліджуваних ознак у генеральній сукупності документів.

Поиск по сайту: