Соціологічне дослідження: поняття, функції, види

Соціологічне дослідження є досить складною спра­вою, потребує серйозної і тривалої підготовки. Надій­ність і цінність отриманої інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення.

Соціологічне дослідження — система логічно послідовних ме­тодологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Основні функції соціологічного дослідження:

— пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окре­мих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати йо­го розвиток;

— методологічна — забезпечує реалізацію міждис­ циплінарного зв'язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у
вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

— практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефектив­ного соціального контролю за соціальними процесами;

— інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціаль-

их спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мо­тивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання со­ціальної реальності;

— управлінська — забезпечує соціальне управлін­ня на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотнийзв'язок між суб'єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об'єктами (населенням, окремими соціальними гру­пами, працівниками) управління, вироблення науковообґрунтованих управлінських рішень.

У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'я­заних етапи:

1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інструментарію — анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу доку­
ментів тощо.

2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбу­вається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту

3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.

4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

Специфіка кожного з етапів визначається конкрет­ним видом соціологічного дослідження, їх виділяють залежно від узятих за основу критеріїв. Найважливі­шими з них є мета дослідження, глибина потрібного аналізу, метод збирання первинної соціологічної ін­формації, об'єкт дослідження, терміни проведення, відносини між замовником і виконавцем, сфера со­ціальної дійсності, яку вивчають.

За метою виокремлюють:

— фундаментальні дослідження — спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, законо­мірностей розвитку і пов'язані з вирішенням най­
складніших проблем суспільства;

— прикладні дослідження — націлені на вивчення конкретних об'єктів, вирішення певних соціальних проблем;

За глибиною аналізу виділяють:

— пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдан­ня. Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або
предмет дослідження належить до маловивчених або взагалі не вивчених. Охоплюють невеликі сукупності, мають спрощені програму та інструментарій. Найчас­тіше використовують як попередній етап більш глибо­кого масштабного дослідження, орієнтуючи їх на зби­рання інформації щодо об'єкта та предмета досліджен­ня, уточнення гіпотез тощо;

— описові дослідження — покликані створити від­носно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси. Проводять відповідно до повної програми, застосовую­
чи чіткий, детально опрацьований інструментарій, здебільшого тоді, коли об'єктом аналізу є відносно ве­лика спільнота людей, з певними соціальними, про­
фесійними і демографічними характеристиками. За структурою, набором процедур є значно складнішими від пошукових досліджень;

— аналітичні дослідження — полягають не тільки в описуванні соціальних явищ та їх компонентів, а й у встановленні причин їх виникнення, механізмів функ­
ціонування, виокремленні факторів, що забезпечують їх. Підготовка аналітичного соціологічного досліджен­ня потребує значних зусиль, професійної майстерності
дослідника — аналітичних здібностей, вміння інтер­претувати та аналізувати складну соціологічну інфор­мацію, робити виважені висновки.

За методом, застосовуваним у соціологічному до­слідженні, виокремлюють опитування і аналіз доку­ментів, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.

За затратами часу виділяють довгострокові (термі­ни проведення — від 3 років і більше), середньостро-кові (від 6 місяців до 3 років), короткострокові (від 2 до 6 місяців) та експрес-дослідження (від 1—2 тиж­нів до 1—2 місяців).

Зважаючи на тип відносин між замовником і вико­навцем, соціологічні дослідження бувають держ-бюджетними і госпрозрахунковими.

Держбюджетні дослідження виконують на замовлення державних установ, оплачуються ними;

Госпрозрахункові — на за­мовлення окремих підприємств, організацій, фірм, які й оплачують їх виконання.

Залежно від способу дослідження об'єкта (у статиці чи динаміці) виділяють разове і повторне соціоло­гічне дослідження.

Разове дослідження інформує про, стан об'єкта, його кількісні, якісні характеристики на момент дослідження, відображає «моментальний зріз» соціального явища. Дані, що відтворюють зміни об'єк­та, їх напрями і тенденції, можуть бути отримані лише за допомогою повторних досліджень, які прово­дять через певні проміжки часу. Тобто повторні до­слідження проводять кілька разів протягом певного часу на підставі єдиної програми та інструментарію. Серед повторних досліджень виділяють панельні (досліджують зміни одного й того самого об'єкта упро­довж певного часу, при цьому обов'язковим є збере­ження однакової вибірки), трендові (досліджують змі­ни протягом певного часу на тому самому об'єкті без дотримання вибірки), когортні (досліджують специфі­чні соціальні сукупності — когорти — впродовж пев­ного часу).

Щодо об'єкта пізнання дійсності виокремлюють соціологічні дослідження у сфері управління, промис­ловості, сільського господарства, науки, освіти, полі­тики, культури, охорони здоров'я тощо.

За системою вибору одиниць об'єкта соціологічні дослідження поділяються на монографічні, суцільні та вибіркові.

Монографічні дослідження спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об'єкті, який виступає представником цілого класу подібних об'єктів. У суцільних дослідженнях об­стежують усі, без винятку, одиниці об'єкта. Оскільки вони потребують багато часу, значних людських і ма­теріальних ресурсів, їх проводять рідко. З метою при­скорення їх і скорочення витрат найчастіше викорис­товують вибіркові дослідження. Вони обстежують не всі одиниці, що є об'єктом дослідження, а лише їх ча­стину. Мета вибіркового дослідження — на підставі певної кількості обстежених одиниць об'єкта (кіль­кість і характеристику їх визначають за допомогою спеціальних правил, математичних прийомів) скласти висновки щодо досліджуваного явища як цілого.

Своєрідне місце у цій класифікації посідають піло­тажні (пробні) соціологічні дослідження, які дають змогу оцінити якість інструментарію (анкет, опиту-вальних листів, протоколів спостереження, процедур, аналізу документів тощо), а також внести необхідні

корективи у нього. Наслідки цих досліджень, зафіксо­вані у робочих документах, впливають на поліпшен­ня методик, інструкцій щодо відбору та організації збирання вихідних даних.

Поиск по сайту: