Логіка складання соціального прогнозу

Вироблення соціального прогнозу починається з до-прогнозної діяльності: уточнення цілей і завдань, фор­мулювання робочих гіпотез, визначення методів, структури та організації пошукової роботи. Потім на­стає період збирання інформації про стан і динаміку розвитку об'єкта дослідження в минулому, даних прогностичного фону (зовнішні чинники, які суттєво впливають на розвиток об'єкта прогнозування: еконо­мічні, науково-технічні, екологічні, демографічні, по­літичні та ін.). На цій основі у процесі використання різних методів здійснюють прогнозний пошук — з'ясу­вання того, що відбудеться, в тому числі, які проблеми

виникнуть за збереження існуючих тенденцій розвит­ку, тобто якщо бездіяльною залишиться у цьому пла­ні сфера управління.

У пошуковому соціальному прогнозуванні з'ясову­ють не реально очікуваний стан, до якого потрібно бу­де пристосуватися, а перелік різного рівня проблем, які доведеться вирішувати. Характерним щодо цього є вже згадуваний приклад з'ясування членами Римсько­го клубу на початку 70-х років глобальних проблем, які можуть загрожувати людству в недалекому май­бутньому, якщо не звернути на них увагу і не почати завчасно діяти.

Після пошукового етапу настає черга нормативно­го прогнозу, головне завдання якого — визначення можливих шляхів вирішення виявлених у процесі пошукового прогнозування ймовірних проблем. Зна­чення такої інформації для сфери управління важко переоцінити. Зіставлення даних пошукового та норма­тивного прогнозів дає змогу виробити рекомендації, зважити можливі наслідки від прийняття чи не­прийняття певних управлінських рішень і тим самим підвищити рівень обґрунтованості, об'єктивності, ефективності планів, програм, проектів, поточних управлінських рішень. Прогноз підказує, як краще, економніше, ефективніше наблизити найбільш імовір­не (за певних тенденцій, якщо не вживати ніяких за­ходів) до найбільш бажаного.

Звичайно, таке значення мають тільки обґрунтова­ні прогнози. Тому бажано, щоб кожен прогноз був підданий верифікації — з'ясуванню ступеня його від­повідності вимогам сучасної науки і практики. Для визначення надійності й точності соціального прогно­зу використовують експертні оцінки, повторні або па­ралельні прогнозні розробки.

В ідеалі технологічне прогнозування може і повин­но бути безперервним. Постійний же попит на прогно­зи сприятиме створенню розгалуженої мережі спеціа­лізованих прогнозних організацій і компаній, форму­ванню ринку прогнозів. Державні та приватні фірми, органи управління в розвинутих країнах широко використовують результати прогнозування для об­ґрунтування економічної, науково-технічної, соціаль­ної політики, перспектив розвитку тих чи інших сфер суспільства. Комплексні, а також галузеві прогнози національних масштабів застосовують нині у більшос­ті країн світу.

Запитання. Завдання

1.Охарактеризуйте відмінності між поняттями «передбачення», «пророкування», «прогнозування».

2.У чому полягає відмінність соціальних прогнозів від природни­чо-наукових?

3.Що спільного і відмінного у пошуковому та нормативному про­гнозуванні?

4.Які основні функції соціального прогнозування в сучасному су­спільстві?

5.У чому полягає відмінність між поняттями «прогностика» і
«прогнозування»?

Теми рефератів

1.Сутність і призначення соціального прогнозу.

2.Значення соціального прогнозування в управлінні соціальним
процесом.

3.Пошукове і нормативне прогнозування: сутність і особливості
застосування.

4.Експертні оцінки в соціальному прогнозуванні.

5.Методи моделювання в соціальному прогнозуванні.

6.Сценарний метод прогнозування соціальних процесів.

Поиск по сайту: