АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Логіка складання соціального прогнозу

Читайте также:
  1. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  2. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку
  3. Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
  4. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
  5. Визначення параметрів зон хз під час аварійного прогнозування.
  6. Вступ до дисципліни “Логіка”.
  7. Державне програмування та прогнозування економіки.
  8. Діалектична логіка
  9. Ж. ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
  10. Класифікація НС соціального характеру
  11. Логіка як наука.

Вироблення соціального прогнозу починається з до-прогнозної діяльності: уточнення цілей і завдань, фор­мулювання робочих гіпотез, визначення методів, структури та організації пошукової роботи. Потім на­стає період збирання інформації про стан і динаміку розвитку об'єкта дослідження в минулому, даних прогностичного фону (зовнішні чинники, які суттєво впливають на розвиток об'єкта прогнозування: еконо­мічні, науково-технічні, екологічні, демографічні, по­літичні та ін.). На цій основі у процесі використання різних методів здійснюють прогнозний пошук — з'ясу­вання того, що відбудеться, в тому числі, які проблеми

виникнуть за збереження існуючих тенденцій розвит­ку, тобто якщо бездіяльною залишиться у цьому пла­ні сфера управління.

У пошуковому соціальному прогнозуванні з'ясову­ють не реально очікуваний стан, до якого потрібно бу­де пристосуватися, а перелік різного рівня проблем, які доведеться вирішувати. Характерним щодо цього є вже згадуваний приклад з'ясування членами Римсько­го клубу на початку 70-х років глобальних проблем, які можуть загрожувати людству в недалекому май­бутньому, якщо не звернути на них увагу і не почати завчасно діяти.

Після пошукового етапу настає черга нормативно­го прогнозу, головне завдання якого — визначення можливих шляхів вирішення виявлених у процесі пошукового прогнозування ймовірних проблем. Зна­чення такої інформації для сфери управління важко переоцінити. Зіставлення даних пошукового та норма­тивного прогнозів дає змогу виробити рекомендації, зважити можливі наслідки від прийняття чи не­прийняття певних управлінських рішень і тим самим підвищити рівень обґрунтованості, об'єктивності, ефективності планів, програм, проектів, поточних управлінських рішень. Прогноз підказує, як краще, економніше, ефективніше наблизити найбільш імовір­не (за певних тенденцій, якщо не вживати ніяких за­ходів) до найбільш бажаного.

Звичайно, таке значення мають тільки обґрунтова­ні прогнози. Тому бажано, щоб кожен прогноз був підданий верифікації — з'ясуванню ступеня його від­повідності вимогам сучасної науки і практики. Для визначення надійності й точності соціального прогно­зу використовують експертні оцінки, повторні або па­ралельні прогнозні розробки.

В ідеалі технологічне прогнозування може і повин­но бути безперервним. Постійний же попит на прогно­зи сприятиме створенню розгалуженої мережі спеціа­лізованих прогнозних організацій і компаній, форму­ванню ринку прогнозів. Державні та приватні фірми, органи управління в розвинутих країнах широко використовують результати прогнозування для об­ґрунтування економічної, науково-технічної, соціаль­ної політики, перспектив розвитку тих чи інших сфер суспільства. Комплексні, а також галузеві прогнози національних масштабів застосовують нині у більшос­ті країн світу.

Запитання. Завдання

1.Охарактеризуйте відмінності між поняттями «передбачення», «пророкування», «прогнозування».

2.У чому полягає відмінність соціальних прогнозів від природни­чо-наукових?

3.Що спільного і відмінного у пошуковому та нормативному про­гнозуванні?

4.Які основні функції соціального прогнозування в сучасному су­спільстві?

5.У чому полягає відмінність між поняттями «прогностика» і
«прогнозування»?

Теми рефератів

1.Сутність і призначення соціального прогнозу.

2.Значення соціального прогнозування в управлінні соціальним
процесом.

3.Пошукове і нормативне прогнозування: сутність і особливості
застосування.

4.Експертні оцінки в соціальному прогнозуванні.

5.Методи моделювання в соціальному прогнозуванні.

6.Сценарний метод прогнозування соціальних процесів.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)