Предмет і об'єкт соціології

Намагання пізнати, осмислити суспільство, реалі­зувати своє ставлення до нього супроводжувало людс­тво на всіх етапах його історії. На цій хвилі й постала у 30-х роках XIX ст. соціологія як наука про функціо­нування і розвиток суспільства та його структурних елементів.

Термін «соціологія» походить від латинського сло­ва «societas» (суспільство) та грецького «1о£оз» (слово, вчення). Впровадив його до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст. французький філософ, соціолог Огюст Конт (1798—1857), який ототожнював соціоло­гію з суспільствознавством, що охоплює всі галузі знань про суспільство. Філософія О. Конта, будучи од­ним із провідних напрямів тогочасного суспільство­знавства, отримала назву «позитивізм».

Позитивізм — філософська теч/я, представники якої єдиним джерелом знання вважали емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного числення, філософських знань.

Сформувався він на противагу абстрактному соціально-філософському теоретизуванню. Головне для позитивізму — відмова від абстрактних тлумачень су­спільства, створення позитивної (ґрунтованої на досві­ді людини) соціальної теорії, такої ж доказової та загальнозначущої, як і природничі теорії. «Позитивна філософія» О. Конта зводилася до простого нагрома­дження висновків окремих наук. Цей принцип він поширював і на соціологію, роль якої вбачав у спосте­реженні, описі й систематизації фактів, процесів су­спільного буття. Філософське їх осмислення заперечу­вав як «схоластику» й «метафізику».

Точка зору О. Конта на соціологію панувала до кі­нця XIX ст. Наприкінці XIX — на початку XX ст. у наукових дослідженнях суспільства, поряд з економіч­ним, демографічним, правовим та іншими аспектами, став виокремлюватися й соціальний. Відповідно пред­мет соціології обмежувався вивченням соціальних аспектів суспільного буття.

Першим застосував «вузьке» трактування соціоло­гії як науки Еміль Дюркгейм (1858—1917) — францу­зький соціолог і філософ, який створив так звану фран­цузьку соціологічну школу. Завдяки йому соціологія зосередилася на вивченні соціальних процесів і со­ціальних явищ суспільного життя, тобто оформилася як галузь знань, що межує з іншими суспільними нау­ками — історією, філософією, політекономією тощо.

Розбіжності у поглядах на соціологію існують і до­нині, свідченням чого є майже 100 її визначень. Не вщухають дискусії і щодо предмета соціології. Попере­дні трактування підкреслювали об'єктивний характер соціологічної дійсності, соціальної структури суспільст­ва, культивували ідею закономірностей, акцентували увагу на розмежуванні відображеного й відображаючо­го, об'єктивного і суб'єктивного чинників, до яких відносили надбудову, в тому числі й ідеологію.

Наприкінці XX ст. стала домінувати активістська соціологія, яка в трактуванні предмета науки на пер­ше місце висунула активний чинник у соціальних від­носинах — суб'єкт дії, виділила поняття «соціальна спільнота» як основоположну категорію соціологічно­го аналізу. У її руслі окреслилися різні підходи до ви­значення предмета соціології. Одні автори стверджу­ють, що соціологія — наука про соціальні відносини; інші, пропонуючи істотні уточнення до трактування поняття «соціальні відносини», вважають, що соціоло­гія повинна не тільки сконцентровувати зусилля на аналізі суб'єктів історичної дії, а й бути інструментом самопізнання суспільства і людини. Побутує думка, що при з'ясуванні предмета соціології необхідно брати до уваги філософську орієнтацію науки, прогрес нау­кових знань, рівень соціологічної думки, культурно-історичні традиції, постійно змінювані потреби су­спільства.

Предмет та об'єкт соціології, як і будь-якої іншої науки, не тотожні. Об'єктом є все, на що спрямоване дослідження. Один і той самий об'єкт можуть вивчати різні науки. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження. Тому предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об'єкта дослідження. Сучасне тлумачення предмета соціології має врахову­вати насамперед те, що вона є специфічним науковим знанням про суспільство, яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний предмет.

Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціону­вання суспільства, його елементів, соціальних відносин і со­ціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Схема 1. Структура предмета соціології

Будучи нефілософською наукою, спираючись на узагальнення соціальних чинників, соціологія визна­чає свій предмет на рівні макротеоретичного аналізу. Тому вона тісно пов'язана з соціально-філософським рішиш знань.

Окрім загальнотеоретичного осмислення свого предмета, соціологія охоплює соціологічні теорії, які вивчають особливі стани і форми буття соціальних спільнот -- соціальну структуру, культуру, соціальні інститути й організації, особистості, а також процеси соціалізації індивідів у соціальних спільнотах.

Як наука про соціальні спільноти, соціологія до­сліджує масові соціальні процеси і поведінку, стани і форми соціальної взаємодії та соціальних взаємо­зв'язків людей, що утворюють соціальні спільноти. Вона вивчає як індивідуально-неповторні особис­тості, так і соціальні типи. Соціологія розглядає особистість не крізь призму індивідуально неповтор­них властивостей та якостей (це предмет психології, а з позиції соціально-типових рис як суб'єкта розвитку суспільства. Для неї особистість — не тіль­ки частинка малої контактної групи, а й типовий представник певної великої соціальної спільноти, но­сій властивих їй норм, традицій, цінностей, поглядів і відносин. Як сукупність усіх суспільних відносин, вона керується у своїй поведінці передусім набутими та встановленими нормами, а її відносини формують­ся згідно з соціальними цінностями, правилами, за­конами.

Специфіка соціологічного знання полягає в тому, що об'єкт соціологічного пізнання не збігається з пев­ним конкретним явищем суспільного життя чи яви­щем суто соціальним, оскільки він може бути виокрем­лений з об'єктивної реальності та класифікований за різними аспектами.

Схема 2. Об'єкт соціології

Об'єктом соціологічного пізнання є сукупність со­ціальних зв'язків і соціальних відносин. Оскільки ці зв'язки і відносини у кожному конкретному соціаль­ному об'єкті завжди організовані, об'єкт соціологіч­ного пізнання виступає тільки як соціальна система.

Поиск по сайту: