Функції та канали висловлювання громадської думки

Засоби, форми впливу громадської думки на сус­пільне життя різноманітні (від вербального схвалення чи несхвалення фактів, подій, процесів, що відбува­ються у суспільстві, до прямого наказу щодо них) і реалізуються в її функціях, які виявляються у двох тісно пов'язаних між собою вимірах — горизонтально­му та вертикальному.

Горизонтальний вимір громадської думки. Вияв­ляється в урегулюванні різноманітних стосунків між Індивідами в соціальних спільнотах. Його функції, які Історично передували в розвитку громадської думки, забезпечили еволюцію людської цивілізації. До них належать: оціночна, критична, діагностична, норма­тивна, виховна функції.

Оціночна функція. Пов'язана з оцінним наванта­женням суджень про суспільні явища, події, процеси. Важливість її полягає в тому, що діяльність людини у будь-якій сфері супроводжується певними оцінками суспільних проблем, свого місця в суспільстві, які від­повідно впливають на її мотивацію та поведінку.

Критична функція. Полягає у відображенні гро­мадською думкою найактуальніших проблем суспільс­тва, ставлення до них різних верств населення. Діагностична функція. Виявляється у розпізнаван­ні громадською думкою суспільних подій, явищ, про­цесів, ефективності роботи соціальних інституцій і владних структур.

Нормативна функція. Полягає у здатності громад­ської думки разом з іншими соціальними інституція­ми брати участь у нормотворчих процесах: виробля­ти, обновлювати, змінювати, концентрувати в собі со­ціальні, політичні, культурні, поведінкові норми, де­монструючи їх кожному новому поколінню.

Виховна функція. Сутність її виявляється у вихов­ному впливі на людину, в актуалізації процесу соціа­лізації особистості, важливим компонентом якого вона є в інтеграції в соціальне життя, формуванні особисті-сних якостей індивідів.

Вертикальний вимір громадської думки. Передба­чає розгляд функцій громадської думки як соціальної інституції, найпомітнішими серед яких є: експресивна, консультативна, функція тиску на владу, директивна.

Експресивна функція. Полягає в тому, що громад­ська думка завжди виражає певну позицію щодо сус­пільних подій, явищ, процесів, дій владних структур, оцінює і контролює дії влади в усіх сферах суспільно-політичного буття.

Консультативна функція. Реалізує себе у реко­мендаціях органам влади щодо вирішення різноманіт­них суспільних проблем. При цьому передбачається, що влада справді потребує таких порад, зацікавлена в їх аналізі та реалізації.

Функція тиску на владу. Посідає проміжне місце між директивною і консультативною функціями. Суть її в тому, що громадськість засобами мітингів, демонст­рацій, страйків чинить тиск на органи управління і спо­нукає їх до прийняття певних рішень.

Директивна функція. Виявляє себе у виробленні громадськістю рішення щодо конкретних проблем су­спільства, які мають імперативний, обов'язковий ха­рактер. Прикладом реалізації директивної функції є референдуми, вибори органів влади тощо.

Реалізуються вертикальні функції явно і латентне (приховано), стосуючись загалом залучення громадсь­кості до взаємодії з владними структурами та її учас­ті у виробленні, прийнятті, виконанні управлінських рішень щодо соціальних проблем суспільства. Ефек­тивність цих функцій, максимальне використання їх потенціалу залежать від демократичності суспільства, механізмів взаємодії суб'єктів влади і суб'єктів гро­мадської думки, особливостей електоральної поведін­ки, авторитету громадської думки тощо.

Особливості механізмів взаємодії громадської дум­ки з органами влади, соціальними інституціями, полі­тичними структурами тощо залежать від каналів її ви­словлювання, які поділяють на опосередковані, прямі та спеціалізовані.

Опосередковані канали висловлювання громадської думки. Специфіка їх полягає в тому, що громадська думка висловлюється не прямо, а після певної «обробки» з використанням проміжної фігури (ретран­слятора), якою найчастіше є засоби масової комуніка­ції (преса, радіо, телебачення, Інтернет), а також сфе­ра освіти тощо, їм властиве навмисне чи ненавмисне втручання у зміст громадської думки, певне коригу­вання її. Ненавмисне коригування відбувається внас­лідок впливу на оприлюднення громадської думки, специфіки функціонування певних засобів масової ко­мунікації, фігури ретранслятора. А оприлюднена гро­мадська думка може бути як об'єктивною, так і не­об'єктивною, як репрезентативною, так і не репрезентативною.

Прямі канали висловлювання громадської думки. Забезпечують можливість висловлювання громадської думки прямо, безпосередньо, без проміжних ланок. Йдеться про висловлювання її за допомогою прямих контактів населення з управлінськими структурами (листи, звернення до соціальних інститутів, органів влади, різноманітні збори, мітинги, демонстрації, страйки тощо). Громадська думка, реалізована за до­помогою цих каналів, є об'єктивнішою, але недостат­ньо репрезентативною. Як засвідчують дослідження, найактивніше йдуть на контакт з працівниками орга­нів управління, звертаються у різноманітні соціальні інституції, пишуть листи до владних структур особи середнього і похилого віку, а оприлюднені на мітин­гах, зборах думки далеко не завжди поділяє все насе­лення. Та оскільки ця громадська думка не деформо­вана, не зазнала стороннього впливу, її успішно мож­на використовувати в діагностичних і прогностичних цілях щодо суспільних подій, тенденцій розвитку пев­них політичних та соціально-економічних процесів.

Спеціалізовані канали висловлювання громадської думки. Це дослідження громадської думки із застосуванням соціологічних методів. За правильного методи­чного та організаційного їх забезпечення вони є надій­ними джерелами громадської думки, оскільки забезпе­чують об'єктивність, репрезентативність отриманої інформації. Застосування їх дає змогу дослідити гро­мадську думку в динаміці завдяки повторним опиту­ванням населення з тих самих проблем; зробити порів­няльний аналіз громадської думки різних прошарків населення (за статевими, віковими, регіональними ознаками тощо); виявити певні тенденції її функціону­вання з певних проблем. Тому опитування громадської думки широко використовують у політичній сфері, со­ціальному управлінні, екологічних, маркетингових дослідженнях тощо. Найціннішими є відомості щодо громадської думки, здобуті за допомогою моніторингових досліджень.

Поиск по сайту: