АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функції та канали висловлювання громадської думки

Читайте также:
  1. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  2. Будова та функції кишечника
  3. Види і функції соціальних інститутів
  4. Види, форми і функції культури
  5. Визначення мови та її функції.
  6. Відзначимо наступні основні функції політичної соціології як навчальної дисципліни: світоглядну, пізнавальну, виховну, практично-політичну.
  7. Водосховища, канали і ставки України.
  8. Головні персоналії світової соціол думки
  9. Головні персоналії соціологічної думки
  10. Давнього світу та їх функції
  11. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
  12. Державотворча роль мови. Функції мови.

Засоби, форми впливу громадської думки на сус­пільне життя різноманітні (від вербального схвалення чи несхвалення фактів, подій, процесів, що відбува­ються у суспільстві, до прямого наказу щодо них) і реалізуються в її функціях, які виявляються у двох тісно пов'язаних між собою вимірах — горизонтально­му та вертикальному.

Горизонтальний вимір громадської думки. Вияв­ляється в урегулюванні різноманітних стосунків між Індивідами в соціальних спільнотах. Його функції, які Історично передували в розвитку громадської думки, забезпечили еволюцію людської цивілізації. До них належать: оціночна, критична, діагностична, норма­тивна, виховна функції.

Оціночна функція. Пов'язана з оцінним наванта­женням суджень про суспільні явища, події, процеси. Важливість її полягає в тому, що діяльність людини у будь-якій сфері супроводжується певними оцінками суспільних проблем, свого місця в суспільстві, які від­повідно впливають на її мотивацію та поведінку.

Критична функція. Полягає у відображенні гро­мадською думкою найактуальніших проблем суспільс­тва, ставлення до них різних верств населення. Діагностична функція. Виявляється у розпізнаван­ні громадською думкою суспільних подій, явищ, про­цесів, ефективності роботи соціальних інституцій і владних структур.

Нормативна функція. Полягає у здатності громад­ської думки разом з іншими соціальними інституція­ми брати участь у нормотворчих процесах: виробля­ти, обновлювати, змінювати, концентрувати в собі со­ціальні, політичні, культурні, поведінкові норми, де­монструючи їх кожному новому поколінню.

Виховна функція. Сутність її виявляється у вихов­ному впливі на людину, в актуалізації процесу соціа­лізації особистості, важливим компонентом якого вона є в інтеграції в соціальне життя, формуванні особисті-сних якостей індивідів.

Вертикальний вимір громадської думки. Передба­чає розгляд функцій громадської думки як соціальної інституції, найпомітнішими серед яких є: експресивна, консультативна, функція тиску на владу, директивна.

Експресивна функція. Полягає в тому, що громад­ська думка завжди виражає певну позицію щодо сус­пільних подій, явищ, процесів, дій владних структур, оцінює і контролює дії влади в усіх сферах суспільно-політичного буття.

Консультативна функція. Реалізує себе у реко­мендаціях органам влади щодо вирішення різноманіт­них суспільних проблем. При цьому передбачається, що влада справді потребує таких порад, зацікавлена в їх аналізі та реалізації.

Функція тиску на владу. Посідає проміжне місце між директивною і консультативною функціями. Суть її в тому, що громадськість засобами мітингів, демонст­рацій, страйків чинить тиск на органи управління і спо­нукає їх до прийняття певних рішень.

Директивна функція. Виявляє себе у виробленні громадськістю рішення щодо конкретних проблем су­спільства, які мають імперативний, обов'язковий ха­рактер. Прикладом реалізації директивної функції є референдуми, вибори органів влади тощо.

Реалізуються вертикальні функції явно і латентне (приховано), стосуючись загалом залучення громадсь­кості до взаємодії з владними структурами та її учас­ті у виробленні, прийнятті, виконанні управлінських рішень щодо соціальних проблем суспільства. Ефек­тивність цих функцій, максимальне використання їх потенціалу залежать від демократичності суспільства, механізмів взаємодії суб'єктів влади і суб'єктів гро­мадської думки, особливостей електоральної поведін­ки, авторитету громадської думки тощо.

Особливості механізмів взаємодії громадської дум­ки з органами влади, соціальними інституціями, полі­тичними структурами тощо залежать від каналів її ви­словлювання, які поділяють на опосередковані, прямі та спеціалізовані.

Опосередковані канали висловлювання громадської думки. Специфіка їх полягає в тому, що громадська думка висловлюється не прямо, а після певної «обробки» з використанням проміжної фігури (ретран­слятора), якою найчастіше є засоби масової комуніка­ції (преса, радіо, телебачення, Інтернет), а також сфе­ра освіти тощо, їм властиве навмисне чи ненавмисне втручання у зміст громадської думки, певне коригу­вання її. Ненавмисне коригування відбувається внас­лідок впливу на оприлюднення громадської думки, специфіки функціонування певних засобів масової ко­мунікації, фігури ретранслятора. А оприлюднена гро­мадська думка може бути як об'єктивною, так і не­об'єктивною, як репрезентативною, так і не репрезентативною.

Прямі канали висловлювання громадської думки. Забезпечують можливість висловлювання громадської думки прямо, безпосередньо, без проміжних ланок. Йдеться про висловлювання її за допомогою прямих контактів населення з управлінськими структурами (листи, звернення до соціальних інститутів, органів влади, різноманітні збори, мітинги, демонстрації, страйки тощо). Громадська думка, реалізована за до­помогою цих каналів, є об'єктивнішою, але недостат­ньо репрезентативною. Як засвідчують дослідження, найактивніше йдуть на контакт з працівниками орга­нів управління, звертаються у різноманітні соціальні інституції, пишуть листи до владних структур особи середнього і похилого віку, а оприлюднені на мітин­гах, зборах думки далеко не завжди поділяє все насе­лення. Та оскільки ця громадська думка не деформо­вана, не зазнала стороннього впливу, її успішно мож­на використовувати в діагностичних і прогностичних цілях щодо суспільних подій, тенденцій розвитку пев­них політичних та соціально-економічних процесів.

Спеціалізовані канали висловлювання громадської думки. Це дослідження громадської думки із застосуванням соціологічних методів. За правильного методи­чного та організаційного їх забезпечення вони є надій­ними джерелами громадської думки, оскільки забезпе­чують об'єктивність, репрезентативність отриманої інформації. Застосування їх дає змогу дослідити гро­мадську думку в динаміці завдяки повторним опиту­ванням населення з тих самих проблем; зробити порів­няльний аналіз громадської думки різних прошарків населення (за статевими, віковими, регіональними ознаками тощо); виявити певні тенденції її функціону­вання з певних проблем. Тому опитування громадської думки широко використовують у політичній сфері, со­ціальному управлінні, екологічних, маркетингових дослідженнях тощо. Найціннішими є відомості щодо громадської думки, здобуті за допомогою моніторингових досліджень.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)