Та соціальної сфер суспільства

Економічна сфера є цілісною підсистемою (розгля­даючи її відносно автономно від суспільства, ведуть мову про економічну систему) суспільства, що охоп­лює всі види виробництва, розподілу, обміну і спожи­вання матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людей. До неї належать державні, ко­оперативні, приватні, акціонерні та інші форми під­приємств і власності, різні типи економічної діяльнос­ті (виробнича, фінансова, торгова тощо), а також різні типи економічних відносин між індивідами, спільно­тами (колективами, об'єднаннями, регіонами, держа­вами тощо). За словами видатного американського економіста П. Самуельсона, економічна система су­спільства (він називає її економічною організацією) покликана вирішувати такі взаємозалежні проблеми:

—які товари, послуги і в якій кількості виробляти;

—як, хто, завдяки яким ресурсам і на основі яких технологій має їх виробляти;

—кому адресовані ці товари і послуги, як вони бу­дуть розподілені в суспільстві між різними групами людей.

Соціальна сфера — це відносини і взаємодія індивідів, со­ціальних груп, спільнот, що мають різне соціально-економічне становище в суспільстві.

Вона характеризується різним відношенням до власності (підприємці та наймані працівники), до ор­ганізації праці (керівники та підлеглі), до джерел до­ходів (прибуток, заробітна плата, гонорар, пенсія), рі­зним рівнем доходів (багаті, бідні, злиденні).

На межі економічної та соціальної сфер внаслідок їх взаємодії виникають соціально-економічні процеси. Яд­ром і суб'єктом цих процесів є людина — особистість як елемент соціальних спільнот (професійних, демографіч­них, територіальних, етнічних та ін.), включена у си­стему економічних і соціальних відносин (діяльність щодо виробництва, розподілу, обміну матеріальних цін­ностей), а також міжгрупові соціальні взаємодії.

Усе це свідчить, що у сфері економіки взаємодіють не одномірні економічні індивіди, а соціальне і психо­логічно багатогранні особистості, які поєднують у собі етнічні, політичні, культурні та інші аспекти, що ви­являються у раціональній та ірраціональній поведінці. Процеси, які є ядром економічної системи, функціону­ють не тільки в економічній сфері, а й у багатьох ін­ших підсистемах суспільства • політичній, соціокультурній, соціальній, сімейно-побутовій. У цьому можна переконатися, аналізуючи вплив на економічну систему політичних, соціальних, культурних та інших факторів.

Соціальні функції економіки

Економіка розвивається разом із суспільством, по­роджується ним і водночас впливає на нього. У цьому виявляється ЇЇ генетична функція. Матеріальні потре­би становлять сукупність базових потреб особистості й формують цінності, ціннісні орієнтації, впливаючи на соціалізацію індивідів. У цих процесах реалізовують себе ціннісно-нормативна та виховна функції економі­ки. Як соціальна система, що впливає на розвиток су­спільних відносин, економіка виконує в суспільстві ін­тегративну функцію, що виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих, створенні соціально-еко­номічних груп і верств. Однією з головних функцій економіки є регулятивна (збереження відносної цілісності суспільства) і творча (пов'язана з виробництвом засобів подальшого розвитку суспільного й індивіду­ального життя). Адаптаційна функція економіки спрямована на забезпечення функціонування і розви­ток виробництва, розподіл, обмін і споживання.

Ключові функції економіки зумовлюють нові со­ціальні процеси.

1. Підтримання і розвиток форм суспільного розпо­ділу праці. Відбувається це шляхом відтворення тру­дових ресурсів, розподілу робочих місць і перерозподі­лу кадрів. Вона передбачає гнучкі та мобільні механі­зми кадрової політики. За сучасних умов відбувається інтенсивний перерозподіл кадрів, з'являються нові професійні групи, насамперед у приватному секторі, сфері обслуговування, торгівлі.

2. Посилення стимулів до праці та економічна за­цікавленість її результатами. Хоча економічні факто­ри мотивації праці посідають одне з провідних місць, нерідко трапляються неадекватна оплата праці, затри­мання заробітної плати, що негативно впливає на тру­дову мотивацію працівників, активізує відплив кад­рів, міграційні процеси.

3.Оновлення форм організації виробництва, систем стимулювання, пошук нових типів економічної пове­дінки.

Усе це впливає не тільки на власне економічні про­цеси, але й стимулює соціальні зміни в суспільстві, відкриваючи простір для нових соціальних ролей. Це свідчить, що економіка є одним з найвагоміших со­ціальних інститутів суспільства, суттєво впливає на соціальні відносини, спрямованість соціальних проце­сів, які є основою життєдіяльності суспільства. Еконо­мічні відносини визначають суспільне становище со­ціальних спільнот, їх соціальні зв'язки та особливості взаємодії.

Погляд на економіку як соціальний процес, со­ціальні механізми як рушійну силу цього процесу обу­мовлює багаторівневу систему категорій економічної соціології.

Поиск по сайту: