АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття, види, особливості застосування

Читайте также:
  1. Австралопітеки:різновиди, датування, місця знаходження
  2. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  3. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  4. Велике князівство Литовське: особливості взаємодії культур литовської і давньоруської.
  5. Видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
  6. Види конституції, їх структура та особливості
  7. ВИДИ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
  8. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
  9. Види, форми і функції культури
  10. Визначення зон захисту блискавковідводів методами зихисного кута, фіктивної сфери і у разі застосування захисної сітки
  11. Відтворення населення та його регіональні особливості
  12. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку

Аналіз документів є досить поширеним у практи­ці проведення соціологічних досліджень, оскільки у документах міститься значна кількість інформації щодо матеріального і духовного життя суспільства. Вони віддзеркалюють процеси та явища, що відбува­ються як у суспільстві загалом, так і в окремих про­шарках, характеризують діяльність окремих індивідів і великих спільнот. Соціологи у своїх дослідженнях використовують різноманітні документи — державні та урядові акти, статистичні збірники і матеріали пе­реписів, відомчу документацію, художні твори і нау­кові публікації, пресу, листи населення тощо, їх ана­ліз допомагає дослідникові:

— сформулювати проблему, об'єкт, предмет, цілі, завдання і гіпотези дослідження;

— порівняти отримані під час дослідження емпі­ричні дані з показниками інших соціологічних дослі­джень;

— отримати інформацію для вирішення досліджу­ваної проблеми або поглибити її аналіз;

— скласти характеристику соціальних процесів, які відбуваються на соціетальному, груповому, індиві­дуальному рівнях, виявити тенденції та розробити прогнози щодо їх подальшого розвитку;

— здобути інформацію про діяльність головних со­ціальних інститутів суспільства — сім'ї, освіти, засо­бів масової інформації тощо;

— вивчити громадську думку і соціальне самопо­чуття населення загалом та окремих його прошарків.

Документзасіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації фактів, явищ, процесів об'єктивної реальності та розумової діяльності людини.

Ця інформація може фіксуватися за допомогою букв, цифр, стенографічних або інших знаків і симво­лів, малюнків, фотографій, звукозаписів тощо. Існує кілька підстав для класифікації документів: засіб фік­сації, авторство, ступінь персоніфікації, виконання певної функції, зміст, ступінь наближення до інфор­мації тощо.

Важливе значення для соціологічного аналізу ма­ють офіційні документи, які віддзеркалюють реальні суспільні зв'язки і висвітлюють колективні думки що­до певних політичних, соціально-економічних явищ, подій, процесів. Головне їх призначення — інформу­вати про стан справ в основних сферах життєдіяльно­сті суспільства та регулювати відносини між окреми­ми індивідами, групами, спільнотами, соціальними ін­ститутами тощо. Аналіз офіційних документів широ­ко використовують у соціології політики, громадської думки, права, праці, медицини, молоді тощо.

Статистичні документи здебільшого містять певні узагальнення щодо найважливіших показників фун­кціонування соціуму, окремих його частин. Вони мо­жуть бути предметом самостійного аналізу, оскільки дають змогу дослідити певний процес або явище в динаміці, з'ясувати їх тенденції, доповнити характе­ристику досліджуваного явища, збагатити її історич­ним контекстом. Статистичні дані сприяють окрес­ленню концептуальних рамок, реалізації конкретно­го дослідницького проекту. А щодо обліку населення, характеристик його життєдіяльності (реєстрація шлюбів, розлучень, народжуваності, смертності, міг­рації, умови і рівень життя), вони складають основу для оптимальної вибірки у соціологічному дослі­дженні.

У пізнанні соціальних реалій, особливо на мікрорі-вні, суттєвим є вивчення неофіційних документів, які є важливим джерелом відомостей про особливості су­спільної свідомості, громадської думки, цінностей та установок, мотивів поведінки особистості. Вони збага­чують інформацією щодо їх мобільності, соціалізації, індивідуалізації, адаптації, задоволеності різноманіт­ними сферами життя тощо, а також чинників, що впливають на їх розвиток. Соціологи нерідко у своїх дослідницьких пошуках зосереджувалися на особис­тих документах. Так, на початку XX ст. відомий аме­риканський соціолог Уільям-Айзек Томас (1863— 1947) і відомий польський вчений Флоріан-Вітольд Знанецький (1882—1958) дослідили особисті документи польських емігрантів (листування селян-емігрантів з родичами, що залишилися у Польщі; архіви еміг­рантських газет; матеріали церковних парафій, зе­мельних товариств, благодійних і судових організацій; унікальну автобіографію одного з селян, яка мала до 300 сторінок) для того, щоб описати їх становище у Європі та Америці.

Документальні джерела містять унікальну і різно­манітну інформацію про соціальні явища та процеси. Тому дуже важливо знайти адекватні методи, які б дали змогу отримати цю інформацію з достатньою на­дійністю, якісно інтерпретувати зміст документів від­повідно до мети і завдань дослідження.

Оптимальний вибір методу аналізу документів пе­редбачає дотримання таких вимог:

—визначення виду, форми документа, який підля­гає аналізові під час дослідження;

—з'ясування загальної ситуації на момент ство­рення документа, обставин його виникнення, історич­ного і соціального контексту;

—відмежування описів, певних подій від їх оцінок;

—встановлення надійності документа, його зв'яз­ку з предметом дослідження;

— добір найбільш адекватного методу отримання первинних даних та їх аналізу;

— визнання того, що офіційні документи надійні­ші за неофіційні, особисті — за безособові, первинні

— за вторинні.

Методи аналізу документальних джерел поділяють на неформалізовані (традиційні), які належать до які­сних методів, та формалізовані, які належать до якіс­но-кількісних методів аналізу документів.

Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів. Передбачає тлумачення документів (най­частіше унікальних, кількість яких незначна), з'ясу­вання основних думок та ідей конкретного тексту че­рез усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування певних висновків. Типовим прикладом неформалізованого (традиційного) аналізу

документів є вивчення наукових публікацій та звітів щодо певної проблеми.

Під час його впровадження дослідник за допомо­гою аналітичних операцій повинен з'ясувати:

1. Що являє собою документ, який його історич­ний, соціально-політичний контекст?

2. Які чинники сприяли його появі?

3. Хто його автор, і з якою метою він створив до­кумент (за текстом завжди стоять конкретні люди зі своїми інтересами, потребами, що завжди знаходить
відображення у змісті документа)?

4. Наскільки надійний документ?

5. Яка достовірність зафіксованих у ньому даних, правдивість висвітлення фактів, змісту події, явища, процесу тощо?

6. Яка суспільна дія, громадський резонанс доку­мента?

7. Яку оцінку можна дати логічним, мовним і сти­льовим особливостям документа?

Застосування неформалізованого (традиційного) ме­тоду аналізу документів передбачає висування певних гіпотез, вивчення сутності досліджуваного матеріалу. Велике значення при цьому відіграють як об'єктивні чинники (володіння навичками архіве- і джерелознав­ства, ознайомлення з досвідом і традиціями застосу­вання цього методу в історичній, психологічній, юри­дичній науках, обізнаність щодо системи зберігання документів, правил користування архівними фондами тощо), так і суб'єктивні (інтуїція дослідника, критич­не ставлення до документа, вміння логічно аналізува­ти текст і умови його появи, узагальнювати і склада­ти висновки).

Цей метод аналізу документів має й певні недоліки, які передусім пов'язані з потенційною можливістю появи суб'єктивних зміщень у сприйнятті та інтерпре­тації тексту, що виникають через різноманітні причи­ни — психологічні особливості дослідника, його вікові, статеві та національні ознаки, стан його фізичного та психічного здоров'я тощо. Суттєвими є й кількісні об­меження цього методу, оскільки його застосування мо­жливе лише за аналізу незначного числа документів. Тому в соціології поряд з неформалізованим (традицій­ним) методом аналізу документів широко використову­ють формалізований метод аналізу документів.

Формалізований метод аналізу документів, або контент-аналіз. Це метод якісно-кількісного аналізу документів. Сутність його полягає в алгоритмізовано­му виокремленні в тексті певних елементів змісту згід­но з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми, їх підрахунку і кількісного представлення ре­зультатів. Завдяки цьому, по-перше, вдається уникну­ти суб'єктивізму у вивченні соціальної реальності, а по-друге, аналізувати, систематизувати і узагальнюва­ти значні масиви документів.

Контент-аналіз ґрунтується на одноманітних стан­дартизованих правилах пошуку, обліку, обробки та об­числення кількісних показників, характерних для до­сліджуваного тексту. Його використання передбачає розгляд змісту тексту як сукупності повідомлень, по­дій, оцінок, міжособистісних стосунків, соціальних проблем, об'єднаних за допомогою єдиної концепції у певну цілісність. Хоча формально контент-аналіз і спрямований на вивчення тексту, головною його ме­тою є дослідження віддзеркаленої в ньому соціальної

реальності.

Потенційними об'єктами контент-аналізу можуть бути різноманітні документальні джерела, які містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постанови, матеріали нарад, програми, листи тощо. Його використання є доцільним, якщо потрібен висо­кий ступінь точності, об'єктивності аналізу матеріалу або якщо цей матеріал значний за обсягом і не систематизований. Ефективний він і в тих випадках, коли якісні характеристики, що їх вивчає дослідник, фігурують у досліджуваних документах з певною ча­стотою. Без нього не обходяться під час дослідження мовних особливостей джерел інформації.

Застосування контент-аналізу потребує поряд з традиційними процедурами для всіх методів дослі­дження (розробка програми дослідження: визначення проблеми, об'єкта, предмета, мети, завдань дос­лідження, формування гіпотез; формування вибірко­вої сукупності; вибір типу вибірки; проведення необ­хідних розрахунків тощо), використання спеціальних прийомів, техніки. Методика контент-аналізу пе­редбачає насамперед визначення категорій аналізу, які повинні бути адекватно відображеними у змісті

Таблиця 6


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)