Предмет і об'єкт економічної соціології

Як самостійна галузь соціологічної науки, еконо­мічна соціологія заявила про себе в середині XX ст. у СІЛА на хвилі осмислення взаємопов'язаних процесів у сфері виробництва і соціальному бутті індивідів, со­ціальних груп і спільнот. З часом усе чіткіше окреслю­валися особливості її як міжгалузевого наукового на­пряму, однієї зі спеціальних соціальних теорій, що, функціонуючи в межах соціального та економічного знання, має специфічний предмет і об'єкт дослідження.

Економічна соціологія — міжгалузевий науковий напрям, га­лузь соціологічного знання, що вивчає економіку як соціаль­ний інститут, закономірності її розвитку та функціонування.

Економіку вона розглядає як один із базових еле­ментів суспільства, тісно пов'язаний з його соціаль­ною структурою і соціальними процесами. Відповідно економічна соціологія покликана досліджувати еконо­мічне життя, розвиток економіки як соціальний про­цес, спонукуваний активністю соціальних суб'єктів, інтересами, взаємодією соціальних спільнот. Особли­вий інтерес виявляє вона до взаємодії економічної та соціальної сфер, до взаємовпливу та взаємозбагачення економічних і соціальних процесів. Вона зосереджу­ється не на відокремлених явищах, тенденціях в еко­номічному та соціальному бутті і навіть не на їх взаємозв'язку, а на механізмах, що породжують і регулю­ють ці взаємозв'язки. Не менше цікавить її вплив со­ціальних механізмів на перебіг та особливості еконо­мічних процесів. Предмет економічної соціологи — соціальні механізми регулювання економічних відно­син, особливості поведінки соціальних суб'єктів. Він охоплює сукупність структур, процесів, пов'язаних із функціонуванням соціальних структур і соціальних відносин щодо власності, особливості взаємодії еконо­міки як соціального інституту із суспільством, со­ціальні функції економіки, форми регулювання еконо­мічних процесів, типи мислення та соціальної поведін­ки у різних соціально-економічних системах.

Відмінності методологічних підходів до предмета економічної соціології зумовлюють різні, а то й поляр­ні трактування соціальних механізмів та їх регулятив­них можливостей, визначально впливають на форму­вання певних типів соціальних механізмів і принципів регулювання економічних процесів. Наприклад, К. Маркс розглядав закономірності економічного роз­витку крізь призму інтересів, діяльності та відносин класів, вважаючи стрижнем соціального механізму розвитку економіки класову боротьбу пролетаріату і буржуазії. Сповідуючи культурологічний підхід, М. Вебер основними регулятивними механізмами еко­номічного життя вважав політичні, етичні та релігій­ні інститути, що формують необхідні духовні якості, особливі риси людського характеру, виховуючи в людини сприйнятливість до новацій та оновлення тра­дицій, ставлення до своєї справи як до духовного покликання. На думку американського соціолога Торстейна Веблена (1857—1929), соціальними регуля­торами людських дій є інстинкти, схильності, звички, зумовлені способом споживання. Під час їх аналізу часто вдаються до категорії «економічна поведінка».

Предмет економічної соціології конкретизується у тих фрагментах об'єктивної реальності, які перебува­ють у сфері її пізнавальних інтересів.

Об'єкт економічної соціологи — економіка як со­ціальне явище, її виникнення, розвиток та місце в житті суспільства. У сфері економіки соціологія вив­чає соціальне: суб'єктів, носіїв економічних відносин, їх взаємодію, рольову поведінку, організаційно-норма­тивні форми, соціальні механізми, що визначають функціонування та розвиток економіки. Якщо еконо­міка розглядає людину як елемент трудових ресурсів, як умову виробництва, то соціологія розглядає люди­ну як суб'єкт економічних і соціальних процесів, її погляд спрямований на те, як різні види економічної діяльності структуровані на різні соціальні ролі та со­ціальні організації (спільноти), чим вони обґрунтова­ні, як здійснюється їх регулювання та як ці соціальні змінні взаємодіють між собою. Відповідно до цього економічна соціологія вивчає соціальні закономірнос­ті економічного розвитку суспільства, соціальну ефек­тивність економічних рішень та економічну ефектив­ність соціальних рішень, особливості та можливості економічної діяльності, економічну поведінку різних соціальних класів і груп, вплив соціальних відносин і різних форм організації трудової діяльності, соціаль­них норм і цінностей на ефективність суспільної пра­ці. Іншими словами, економічна соціологія зосереджу­ється на аналізі взаємозв'язків економічної та нееко­номічної сфер як за оптимальної їх інтегрованості, так і в стані протидії.

Поиск по сайту: