Соціологічне спостереження як метод збору первинної соціальної інформації

Спостереження як один з найважливіших чинни­ків людського існування допомагало первісній людини вижити за несприятливих умов, сприяло її фізичному

та розумовому розвитку, створило передумови для по­яви та подальшого розвитку техніки, науки, мистецт­ва тощо. Сучасна людина постійно спостерігає те, що відбувається навкруги, запам'ятовує, аналізує та по­яснює побачене. Тобто спостереження є невід'ємним елементом сучасного людського життя, зміст якого полягає у безперервному зв'язку із навколишнім се­редовищем. Водночас спостереження — це один з най­поширеніших методів, який застосовується в дослід­женнях багатьох наукових напрямів — технічних, природознавчих, гуманітарних — з метою отримання інформації про певні факти, явища, процеси, прита­манні живій і неживій природі.

Соціологічне спостереження — метод збору наукової інфор­мації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фак­тів, явищ, процесів, що відбуваються у соціальній реальності. Для соціологічного спостереження характерними є систематичність, планомірність, цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою перед іншими соціо­логічними методами є синхронність з досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивча­ти поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі («саме те», «саме тут», «саме за­раз»). За допомогою соціологічного спостереження вивчають діяльність окремих людей, статичні і дина­мічні процеси, що відбуваються у соціальній групі, спільноті. Процедура його передбачає здобуття де­тальної, первинної інформації, оскільки дані спостере­ження повніше віддзеркалюють живу соціальну реаль­ність.

Метод спостереження ефективно застосовують у до­слідженнях поведінки окремих індивідів, соціальних груп, спільнот у різноманітних сферах — на вироб­ництві (реакція трудового колективу на умови, органі­зацію праці, ставлення до існуючої системи оплати праці, стосунки робітників з керівництвом, конфлікт­ні ситуації тощо), навчанні (поведінка учнів, студентів на заняттях, їх підготовленість до занять, інтерес до матеріалу, що викладається, стосунки між ними і викладачем, згуртованість учнівської, студентської групи тощо), громадському житті (участь населення у різних формах суспільно-політичної діяльності — збо­рах, мітингах, демонстраціях, страйках тощо), дозвіл­лі (зміст і структура вільного часу, реальні та бажані види дозвілля, інтереси, потреби та інфраструктури вільного часу тощо).

Використання методу спостереження ефективне у таких випадках:

1. У процесі отримання попередньої інформації, необхідної для уточнення напрямів запланованого дослідження, оскільки професійно проведене спостереження надає досліднику нові характеристики досліджуваного об'єкта, допомагає звільнитися від традиційного підходу до вирішення соціальної проблеми.

2. Для отримання ілюстративних даних, які суттєво доповнюють статистичний аналіз даних, одержаних за допомогою масового опитування.

3. За умови, що саме спостереження є найпридатнішим, найефективнішим методом досягнення цілей дослідження, перевірки вироблених гіпотез.

Загалом соціологічне дослідження, в якому засто­совують спостереження, планують і проводять у такій самій послідовності, як і інші дослідження, включаю­чи етапи, процедури щодо програмного забезпечення й розробки інструментарію. Конкретні зміст і спрямова­ність кожного етапу підготовки та проведення дослі­дження залежать від особливостей досліджуваної проблеми та самого методу спостереження.

Плануючи використання цього методу, звертають увагу на його сутнісні характеристики, які одночасно є його перевагами, оскільки спостереження:

—наводить характеристику об'єкта спостережен­ня: кількість осіб, що беруть участь у досліджуваній ситуації, соціально-демографічна структура групи,
особливості стосунків, розподіл у ній тощо;

—описує місце проведення спостереження, типову поведінку членів групи, а також відхилення у ній;

—встановлює мету діяльності групи, а також спів­відношення загальної мети з цілями учасників групи;

—описує соціально-психологічний клімат у групі, соціальну поведінку, мотиви і стимули діяльності її учасників;

—встановлює частоту і тривалість елементів дослі­джуваної ситуації, їх повторюваність, унікальність, типовість і на цій підставі складає висновки щодо випадковості чи закономірності соціальної ситуації, яка підлягає дослідженню.

Водночас спостереженню властиві певні об'єктивні та суб'єктивні недоліки.

До об'єктивних недоліків спостереження належать обмеженість, локальність ви­сновків стосовно досліджуваної соціальної ситуації, що ускладнює узагальнення отриманих даних, поши­рення їх на великі масиви. Нерідко буває складно, а то й неможливо повторно зареєструвати один і той са­мий соціальний об'єкт, оскільки на нього весь час впливають різноманітні соціальні чинники, які зміню­ють його, додають йому інших ознак.

Група суб'єктивних недоліків зумовлена тісним зв'язком спостерігача з об'єктами спостереження, оскільки він спостерігає факти, події, явища і проце­си, притаманні суспільству, до якого належить сам. Крім того, спостерігач має певний світогляд, соціаль­ний статус, інтереси, що позначається на сприйнятті, розумінні, оцінці спостережуваних явищ, процесів дійсності й відповідно на його висновках щодо

побаченого.

Певну роль відіграють емоційність, попередні уста­новки спостерігача щодо досліджуваної ситуації. Як­що він ще до спостереження має певні думки, мірку­вання про об'єкт дослідження (вони можуть бути по­зитивні або негативні), це може суттєво вплинути на процедуру спостереження, знизити об'єктивність отриманих даних. Зниження об'єктивності інформації можливе, якщо об'єкти дослідження, знаючи, що за ними ведеться спостереження, істотно змінюють ха­рактер своїх дій, поводяться нетрадиційно. На резуль­тати спостереження впливають настрій, здоров'я спостерігача, інші ситуативні чинники, які дуже важ­ко передбачити і врахувати.

Види спостереження класифікують, спираючись

на різні підстави.

За ступенем формалізації виділяють структуроване і неструктуроване спостереження. Структуроване спостереження застосовується тоді, коли дослідник має достатньо інформації щодо об'єкта дослідження і може заздалегідь виокремити всі важливі елементи до­сліджуваної ситуації, розробити чіткий план, спе­ціальні документи для реєстрації фактів, подій, явищ, процесів, надати чіткі інструкції спостерігачам. Не­структуроване спостереження не передбачає чіткого плану дій спостерігача, а лише визначення загальних рис ситуації. Найчастіше його застосовують у пошуко­вих та розвідувальних дослідженнях.

За місцем проведення виділяють польове та лабораторне спостереження. Польове спостереження застосовують у реальній життєвій ситуації, використовуючи робоче приміщення або приміщення для з(ю рів, аудиторію тощо. Лабораторне спостереженим передбачає, що умови його проведення визначні і створює дослідник. Часто його проводять з використанням допоміжних технічних засобів — фотоапаратів, магнітофонів, відеомагнітофонів, кінокамер тощо.

За ступенем участі спостерігача в досліджував і ії ситуації розрізняють невключене і включене спостереження. За невключеного спостереження дослідник пе­ребуває поза процесом чи явищем, які вивчає, будучи стосовно них зовнішнім спостерігачем. Таким є спосте­реження за масовими процесами (зборами, демонстра­ціями, мітингами), коли спостерігач перебуває на до­статній відстані від об'єкта спостереження, щоб зафік­сувати весь перебіг процесу, а також спостереження, мета якого — описати ситуацію в певній соціальній групі, наприклад соціально-психологічну атмосферу в студентській групі. За включеного спостереження до­слідник певною мірою є учасником досліджуваного процесу. Ступінь такої включеності може мати досить широкий діапазон: від пасивного спостереження, яке близьке до невключеного, до активного, коли дослід­ник настільки зливається з групою дослідження, що там починають вважати його «своїм» і відповідно до нього ставитися. Існують різні типи включеного спо­стереження. Один з найпоширеніших — коли спосте­рігач і його дослідницька мета невідомі тим, за ким він спостерігає. На виробництві він може виступати в ролі практиканта чи стажера, а спостерігаючи за лек­ціями, зборами, дискусіями — в ролі звичайного учас­ника. В інших випадках дослідник, не приховуючи своєї ролі, за згодою колективу спостерігає за його життям протягом певного часу, маючи можливість спілкуватися з його членами, брати участь в обгово­ренні різноманітних проблем. Незважаючи на форму, включене спостереження завжди мусить бути мораль­но обґрунтованим. Не можна спостерігати за фактами, подіями, явищами, які люди спеціально приховують від сторонніх. Необхідно також уникати оприлюднен­ня здобутої у спостереженні інформації.

За регулярністю виділяють систематизовані й несистематизовані спостереження. Систематизовані про­водять регулярно протягом певного періоду. Вони мо­жуть бути тривалими, безперервними або циклічними, Відбуватися у встановлені терміни, наприклад, два ра­зи на тиждень — у понеділок і середу. Несистематизовані спостереження проводять стосовно соціальної ситуації, дослідження якої не планувалося.

За метою, характером об'єкта спостереження поділяють на монографічні, пошукові, самоспостереження. Монографічні спостереження охоплюють велику І кількість різноманітних взаємопов'язаних соціальних І явищ. Пошукові спостереження використовують з метою пошуку певних фактів, необхідних для вирішен­ня поставлених цілей і завдань дослідження. Цікавою формою спостереження є самоспостереження, яке здійснює сам об'єкт дослідження, здатний до контро­лю за своїми емоціями, психомоторними діями, со­ціальною поведінкою тощо. Воно є цінним методом, оскільки дає змогу заглянути у приховану сферу до­сліджуваного соціального процесу.

Вибираючи для дослідження конкретний вид спо­стереження, враховують як загальні його особливості, так і позитивні та негативні риси.

Запитання. Завдання

1. Які, на Вашу думку, питання можна вирішити за допомогою ана­лізу документів?

2.Охарактеризуйте види документів та принципи, що використо­вують у процесі їх дослідження.

3. У чому полягає особливість традиційного аналізу документів.

За яких умов його використання є доцільним?

4.В яких випадках доцільне застосування контент-аналізу?

5.Які особливості застосування соціологічного спостереження?

6. Охарактеризуйте види соціологічного спостереження, проана­лізуйте відмінності та специфіку їх застосування.

Поиск по сайту: