Методи соціологічного прогнозування

З огляду на джерела інформації про майбутнє існу­ють три основні способи вироблення соціальних про­гнозів. Перший — опитування населення й експертів. Особливо велике значення мають оцінки експертів — фахівців, готових більш-менш об'єктивно і професійно оцінювати стан і перспективи певного явища або про­цесу. Другий спосіб — екстраполяція в майбутнє тен­денцій, закономірності яких в минулому і в певний конкретний час добре відомі. При цьому широко вико­ристовують можливості математики й обчислювальної техніки. І, нарешті, моделювання стану об'єкта на мо­мент його дослідження у вигляді, сприятливому для прогностичних висновків, побудова пошукових і нор­мативних моделей з урахуванням імовірних і бажаних змін прогнозованого явища.

Існують різноманітні методи, процедури і прийоми прогнозування. Найчастіше використовують у соціаль­ному прогнозуванні:

—опитування експертів;

—опитування населення;

—моделювання;

—прогнозний сценарій.

Специфічним методом соціального прогнозування, який майже не застосовується в інших галузях про­гнозування, є опитування населення. Математичні ж методи через велику складність об'єктів соціального прогнозування використовують досить обмежено. Особливо цінними є експертні оцінки.

Методи опитування експертів

Методи опитування експертів увійшли в практику наприкінці 60-х років XX ст., коли була виявлена обме­женість застосування екстраполяції та моделювання в

соціальному прогнозуванні, особливо щодо складних со­ціальних процесів, які розвиваються в нелінійній формі.

Надійність прогнозів підвищує колективне опиту­вання експертів. Якщо на індивідуальні експертні оцінки впливає суб'єктивізм експерта, його конкрет­ний досвід, то в груповому експертному опитуванні з дотриманням певних методичних вимог відбувається процес об'єктивізації суб'єктивних оцінок. Серед ме­тодичних вимог найважливіше значення мають об­ґрунтований добір експертів, оптимальна організація їх роботи, правильна процедура обробки результатів опитування.

На практиці під час комплектування експертної групи використовують різноманітні критерії. Найваж­ливіший з них •— рівень компетентності експертів. Процедури організації роботи експертів бувають очні й заочні, одноразові й багаторазові. Одним з найпошире­ніших конкретних методів прогнозування у формі екс­пертного опитування є «інтелектуальна атака», або «колективна генерація ідей». Це — колективне обго­ворення проблеми, в процесі якого забезпечується вза­ємний стимулюючий вплив експертів, виникає своє­рідна ланцюгова реакція ідей і генерується якісно но­ва інформація про майбутнє предмета прогнозування. Результатів досягають завдяки конкуренції ідей, само­навчанню під час колективного обговорення групою експертів приблизно однакового наукового і посадово­го статусів, категоричній забороні критики будь-якої, навіть неконструктивної думки, скрупульозній реєст­рації всіх висловлювань. Такі обговорення бувають простими, у формі спонтанної дискусії зі сформульова­ної проблеми; синектичними (керованими), коли обго­ворення відбувається за заздалегідь розробленим пла­ном з чітким розподілом ролей між експертами зале­жно від їх здібностей.

Одним із варіантів синектичної процедури очного колективного опитування експертів є метод «віднесе­ної оцінки». Його суть — у повторенні кількох циклів дискусії зі з'ясуванням розбіжностей і виробленням на цій основі єдиної думки (консенсусу) в оцінці майбут­нього певного явища або процесу. Члени експертної групи, які не пристають до загальної позиції, що скла­лася внаслідок обговорення, мають право на фіксацію своєї особливої думки в підсумковому документі екс­пертної сесії. Дискусія ведеться згідно з планом і під цілеспрямованим керівництвом головуючого.

Ще одним різновидом очного колективного опиту­вання експертів є «метод комісії», «традиційна дис­кусія». У процесі звичайного обміну думками кожен учасник дискусії має право підтримувати чи критику­вати будь-яку точку зору, виступати безліч разів, змі­нювати свою точку зору з урахуванням нової інформа­ції. Цей метод ефективний за умови, коли порушена проблема добре відома учасникам обговорення.

У практиці прогнозування широко використовують заочні види опитування експертів. Найпростіший з них — разове анонімне опитування. Метод досить простий, але ефективність його занизька. Найперспективнішим є заочний варіант «методу віднесеної оцін­ки», або, як його часто називають, «метод Дельфі». В його основі — ідея самонавчання експертів, але вже у процесі заочного опитування протягом проведення кількох турів з гарантією анонімності відповідей, що «розковує» респондентів, усуває «тиск авторитетів», забезпечує можливість змінювати свої попередні пози­ції з урахуванням надходження нової інформації без ризику для власної репутації. Процедура цього методу передбачає заповнення експертами анонімних анкет або залучення безпосередньо до роботи з ЕОМ. Після першого туру опитування експерти знайомляться з узагальненими характеристиками позиції групи. Ко­жен експерт порівнює свою позицію з позицією біль­шості, за необхідності може вивчити та обговорити причину свого ймовірного відхилення і в другому ту­рі наблизити свою думку до позиції більшості. У тре­тьому турі нова інформація дає змогу експертові ще раз переглянути свою точку зору, що підвищує надій­ність прогнозних оцінок. Звичайно, позиції меншості експертів і навіть одинаків також необхідно брати до уваги.

Розвиток комп'ютерної техніки створює сприятли­ві умови для широкого використання спрощеного ва­ріанта «методу Дельфі» — «Мінідельфі», який дає змогу всю процедуру вироблення прогнозних оцінок провести за кілька днів або навіть годин. Підключити­ся до цієї роботи завдяки мережним комп'ютерним си­стемам можуть навіть експерти, які перебувають у різ­них містах країни.

«Дельфійська техніка» дає змогу ускладнювати за­вдання експертам, сприяє переходу від суто інтуїтив­ної прогностичної діяльності до логіко-аналітичної,

складання прогностичних сценаріїв, матриць, моделей тощо. Техніка проведення процедури забезпечує умо­ви для багатоетапного комплексного прогностичного дослідження. Прикладом може бути одна з американ­ських систем прогнозування ПАТТЕРН.

Обробка результатів опитування експертів орієнто­вана передусім на одержання характеристик середньо­го значення. Найчастіше використовують середнє арифметичне експертних даних. Але за великої розки­даності експертних оцінок ефективність середньоариф­метичної недостатня. Постає необхідність відсікати випадкові полярні оцінки, що здійснюється, як прави­ло, шляхом поділу систематизованого ряду одержаних оцінок на чотири частини (квартилі), по>25% оцінок у кожній. Загальні висновки роблять на основі другого і третього квартилів, а оцінки першого і четвертого ана­лізують на предмет мотивів відхилень. Можна також вирахувати медіану (середню величину між другим і третім квартилями), яка поділяє оцінки так, щоб кіль­кість оцінок з більшим і меншим значеннями віднос­но певної середньої величини були рівними. Надійний прогноз не завжди збігається з середнім значенням чи думкою більшості. Адже рівень компетентності кож­ного експерта різний, і це також слід брати до уваги при виробленні остаточних висновків експертного опи­тування.

Поиск по сайту: