Марксистська та неомарксистська концепції

Представники її вважають, що стосунки між чоло­віками та жінками мають історичний характер, тобто не завжди були однаковими. На зорі цивілізації існу­вав розподіл праці за статевими ознаками: чоловіки були здобувачами їжі, а жінки опікувалися домом. То­ді чоловіки ще не домінували у суспільстві. Полігамні стосунки не давали чоловікам упевненості, хто їх діти. Тому власність (майно) передавалися дітям за мате­ринською лінією. На думку Ф. Енгельса, становище змінилося з виникненням приватної власності, якою володіли та розпоряджалися чоловіки. Для певності, що ця власність потрапить саме до їх дітей, чоловіки заборонили полігамію та закріпили моногамні стосунки, а одночасно й своє домінування над жінками. Розвиток капіталістичних відносин створив передумови для нових, досконаліших форм міжстатевих стосунків, що пов'язано передусім з подоланням економічного до­мінування чоловіків у сім'ї. Марксисти стверджували, що з ліквідацією приватної власності будуть ліквідова­ні не тільки статева нерівність, а й тендерні ролі взага­лі. Спроби за радянських часів реалізувати ідею рівно­сті жінок і чоловіків мали гіпертрофований характер та призвели до заперечення їх тендерних ролей.

Згідно з неомарксистськими теоріями нерівність між чоловіками та жінками полягає у природі капіта­лізму, яка заперечує свободу статевого вибору. Даючи жінкам меншу заробітну платню, ніж чоловікам, сус­пільство підтримує панування чоловіків. Через низькі доходи жінка змушена виходити заміж, сподіваючись отримати від життя більше благ. Відповідним є її по­шук шлюбного партнера* здатного це забезпечити. За­міжні жінки працюють на чоловіків, перебираючи на себе домашні клопоти, маючи виногородою харч, одяг, дах над головою. Неомарксисти (американський соціо­лог Хартманн) порівнюють заміжніх жінок з рабами часів Громадянської війни у СІЛА. Домашні обов'язки ставлять жінок у несприятливі умови на ринку праці. Незважаючи на використання побутових приладів, до­машня робота потребує багато часу. Тому жінки не прагнуть працювати повний день, працювати у вихідні.

Соціологи стверджують, що підкорення жінок за­безпечує гнучкість ринку за капіталізму. Відрізняючи первинний і вторинний його сектори, до першого від­носять високооплачувані та стабільні посади, до друго­го — низькооплачувані посади, де здебільшого працю­ють жінки. Такий підхід до використання жіночої праці зумовлений тим, що жінки:

—менш надійні працівники, ніж чоловіки, оскіль­ки можуть звільнитися за сімейними обставинами, не виходити на роботу у зв'язку з хворобами дітей;

—менше дорожать роботою, ніж чоловіки, можуть залишити її, ставши домогосподарками або у зв'язку з вагітністю;

—у них слабше розвинуті організаторські здібності.

Серед представників неомарксизму поширені дум­ки, що не тільки капіталізм спричинює домінування чоловіків над жінками, а й чоловіки винні в цьому, оскільки вони безкоштовно привласнюють результати жіночої праці.

Поиск по сайту: