Концепції державності в українській історико-політичній науці

Факультет соціології. Кафедра історії

Курсова робота на тему:

Основні закономірності суть і наслідки початкових етапів та процесів українського державотворення

Київ – 2009

План

Концепції державності в українській історико-політичній науці

Становлення і розвиток суспільних зв’язків в Україні в додержавний період

Скіфо-сарматська держава: суспільний і державний лад (VIII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.)

Особливості розвитку суспільних зв’язків у Північному Причорномор’ї (в VІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.)

Велике переселення народів на території України і його вплив на суспільні зв’язки першої половини І тисячоліття н.е.

Слов’янський період в розвитку української державності. Держава Антів (ІІ ст. до н.е. – VІІ ст. н.е.).

Утворення держави Русів і етапи її розвитку. Суспільний і державний лад (VІ ст. – XIV ст.)

Державний устрій Руси-України

Політико-адміністративне становище України в ХIV – першій половині ХVІІст

Суспільно-політична організація українського народу в ХІV-ХVІ ст. Виникнення козацтва і утворення Запорозької Січі

Українська козацька держава – Військо Запорозьке (середина ХVІІ-80-ті рр. ХVІІІ ст.)

Концепції державності в українській історико-політичній науці

Держава - форма соц. Організації суспільства, носі публічної влади. Сукупність взаємоповязани установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.

Типи державних устроїв: унітарна держава та федерація або конфедерація.

Унітана держава – єдина держава, яка поділена на адмініст – територіальний чи нац.-територіальні одиниці, які не мають політ самостійності, статусу державного утворення.

Федерація – форма державного утворення, при якої складаючі державу федеративні одиниці мають власні конституції, законодавчі,виконавчі та судові органи, флаг, гімн, герб – атрибути державності.

Конфедерація – форма державного строю, при якій держави складаючі конфедерацію ПОВНІСТЮ зберігають власну незалежність, мають власні органи держ управління та держ влади, однак вони створюють спец об’єднані ограни для координації спільних дій, напр. військових, зовнішньополітичних.

Форми правління: монархія, республіка.

Монархія – верховна влада повністю, або частково повністю зосереджена в руках 1 особи.

Республіка – вища влада належить вибраним представницьким органам. Буває президентсько-парламентська та парламентсько-президентська.

Основні ознаки держави:

наявність відповідної території, в межах якої держава здійснює свою владу і суверенітет, а також наявність системи органів та установ,які утворюють в сукупності механізм держави(апарат примусу)

В І тисячолітті до н. е. на території украни зявилися степовики,які не тільки обробляли майстерно залізо, але й мали навички верхової їзди. На зміну осілим скотарям трипільської культури на територію України прийшли кочові племена. Перше держ утворення на терит сучасної україни – Кімерійське держ утворення. Про кіммерійців писав Геродот. Приблизно в 10-7 ст до н е кіерійці займали територію між Дністром і Доном, а також Кримський півострів. Кіммерійці раніше за всіх перейшли до кочового скотарства і завдяки цьому випередили у своєму розвитку інші племена. Також вони одними з перших почали обробляти залізо, виготовляти зброю. Прикладом є меч довжиною 1.08см.

Поступово в кіммерійському середовиі відбувався перехід від військової демократії до класового суспільства.

Військово-політ обєднання кіммерійців розпалося у 7 ст.

В сер 7 ст до н е у степах на півдні україни зявляються іраномовні племена скіфів. Вони почали підкоряти навколишні племена.

Напркінці 7 ст до н е утворилася Скіфія. Ця держава поділялася на 3 царства. Головним з них вважалося обєднання царських скіфів. Їх влада була спадковою. Геродот в праці Історія поділяю скіфів на 2 основні групи:кочовників та землеробів.Ці групи складалися з окремих племен. Пн. Причорноморя і Приазовя займали скіфи-кочовники та царськикі скіфи. Скіфи-землероби – на Лівоберіжжі.

Структура скіфського суспільства була пристосована до ведення війн. На думку багатьох вчених осілі скіфські племена належали до праславянької культури.

Сама Скіфія маа певний впли на суспільство економіку, культуру та суспільство лісо-степеової України.

Наприкінці 3 ст о н е розпочинається третій період давньої істоії.

Основна частина скіфів відступили до Криму. Держава стала називатися Мала Скіфія. На останньому етапі розвитку історії скіфів став інтенсивніше процес державотворення. Найвищого розквіту Мала Скіфія досягла в 2 ст до н е, коли вона намагалася взяти під повний контроль Орлію і вела успішну боротьбу за контроль на всією Таврідою.

Мала Скіфія остаточно розпалася в 3 ст н. е. під ударом сарматів.

В 3 ст до н е почали проникати сарматські племена на терит УКр.

Економічні зв’язки з грецькими та рим містами значною мірою сприяли формуванню у сарматів класового суспільства. У середині 1 ст н е зявляються готи, потім гуни – в 4 ст н.е.

Давньогрецькі поселення виникли на завершальному етапі Великої Грецької колонізації. Пізніше в цьому регіоні формуються основні центри Ольвія, Босфор, Херсонес. Грецькі міста були як правило рабовласницькими республіками, які мали свою законодавчу виконавчу та судову влади. Залежно від домінуючої політ сили рабовласницькі міста-держави були аристократичними – Ольвія,демократичними – Херсонес.

Виникає Босфорське царство. Правляча династія Архіанактидів обєднала в одну велику державу Пантикапей, Аргаболію і Капарнас.

Загальна криза рабовласн системи призвели до того, що 180 р н е державу зничили гуни.

Перші згадки про словянські племена зустрічаємо у (…). Найповніше давня словян історія – у творах Іордана і Прокофія Ісалійського – Історія війн.

Південні береги Чрного моря зайняли тиверці і уличі.

Сх словяни мешкали на території сучасної україни обєдналися в формацію антів. Ця держава простягалася від азовського моряя до чорного. Вона об’єднувала як словянські племена так і несловян. Основу економіки ант держави складало орне землеробство. Поступово в ант державі відбувалася диференціація суспільства. На чолі ант держави – царі. Царську владу обмежувало народне віче.

Наприкінці 4 ст н е анти зазнали поразки від готів. Але в 375 р н е готів перемогли гуни. Завдяки цьому антська держава зазнала піднесення. Потім прийшли кочові племена аварів.

Аваро-словянські війни не стихали і після занепаду антської держави. Антська держава – 2 пол 3 ст до початку 7.

Східні словяни утворили 14 великих племінних союзів. Верховним органом племінного самоврядування борода було віче.

В своєму розвитку Київ русь пройшла наступні етапи:

1. Встановлення 9-10 ст

2. Розквіт 10-1 трет 12 ст

3. Занепад 2 пол 12-сер 13 ст

Повістьь племінних літ розповідає про послідовне поширення впливу центральної київ влаи на землях племінних общин. Розмір данини був не нормований.

Наполеглива діяльність Олега щодо створення держави мало позитивні наслідки.

За княжіння Ольги з 954 року структура держави набуває більш чітких обрисів Держава стає консолідованою, регламентується розмір данини. Ользі вдалося утримувати у покорі древлян, а їх зелі остаточно приєднати до Київ держави.

Святослав вважав головним завданням-зміцнення кордонів держави. Русь почала активно розширюватись на сході. Святослав змусив в’ятичів визнати владу київ князя. Кордони київ русі розширилися до Волги і Руського моря.

Київ русь:1.3 млн км, насел майже 0.5 млн людей

В 977 році міжусобна боротьба між синами Святослава закінчилася перемогою Володимира.

Було створено 8 адмін одиниць, а саме Муром, Рстов, Новгород, Половськ, Турів, Псков, Володимир-Волинський, Тмутаракань.

Найвагомішою заслугою Володимира залишається релігійна реформа – 988 р. – утвердження християнства як державної релігії.

Під час правління Ярослава Київ русь досягла зеніту розвитку (1015р).

Доказом прагнень до державотворення Ярослава є збірник законів Руська правда – обмежувала кроваву помсту і (…).

Завершено 2 етап розвитку Русі.

Нове державно право сприяло розвитку освіти серед підданих. 12-13 ст – період фодальної роздробленості, соц.-економ розвиток регіонів. Одна князівські міусобиці підривали могутність Київ держави. В сер 13 т Русь распадається на окрем і землі. Кожну очолював князь, який спирався на влясне військо.

2) Гал-Вол князівство

КнязьРоман Мстиславич об’єднує Галичину і Волнь. Вн зосереджує увагу на зміцненні княжої влади. Найбільший його успіх – захопив Київ, відтак під його владою етнічні Укр землі, а саме Київ, Переяслав, Галицьке Волин князівства.

Після смерті р.мстиславича його сини з матірю опинилися у вигнанні. Лише в 1238 р Данилу Галицькому вдалося подолати опір іноземних загарбників.

У внутр. Політиці Данило прагнув собі забезпечити підтримку серед бояр. Основним завданням Данила була боротьба з монголо-татар навалою.

Спадкоємці Данила зберегли політ цілісність князівства.

Після занпаду Київ русі гал-вол держава проіснувала(..)

В 2 полов 14 ст мацже всі укр. Землі були об’єднані у Литовсько-Руській державі.

Сюди увійшли усі землі за винятком Голичини, Пн буковини і Закарпаття.

Укр, білоруські і частково рос землі становили близько 10% ВКЛ.

Україна відновила адмін-терит устрій. Територія була поділена на удільні князівства, що перебували у залежності від Великого Литтов князя.

Була спроба об’єднання Польщі і Литви, але були значні перепони з боку укр. і литовської знаті.

Київське, Волинське і ще одне князівства були перетворені на воєводства.

1569 - Люблінська унія – Польща+Литва=Річ посполита.

Укр землі увійшли до складу Королівства Польського і були поділені на 6 воєводств.

1635 р – +1 Чернігів воєводство.

3) Укр землі в складі Речі посполитої.

Церковний розкол, наростаюче закріпачення селянства не тільки гальмували сусп. Розвиток укр. Народу, а й робили загрозу втрати самобутності.

Боротьа, що розпоч в 1648 році мала нац.-визвольний, релігійний та соц. Характер. Очолив рух Б. Хмельницький. Провідну роль відігравало Запоріжжя, бо тут почалося формування укр. армії.

1638 р – скасовані права і привілегії козаків.

На цьому етапі війни гетьман та прихильники висували ідею політ автономії укр. земель: ліквідація правління Речі Посп, надання права укладати договори за кордоном.

Нац ідея не стала панівною в політ програмі укр. діячів того часу.

Ідея державності не передбачала відновлення держави як спадкоємниці Київ русі.

В цей час розпочавя процес встановлення автономістської ідеї. Прагнули домогтися відновлення ординації 1638 р. Особливу увагу Хмельницький приділив внутр. Проблемам держави. Було утворено полкИ.

Старшинська рада – головний орган влади. Сам гетьман очолював уряд, був головнокомандуючим, керував зовнішньою політикою Генеральний осавул виконував в основному військові ф-ції.

На терит полків влада перебувала в руках полковників сотників. Вони об’єднували в своїх руках к військову, так і цивільну владу.

В результаті підписання 1651 р Білоцерківського договору територія укр. держави обмежувалась Київським воєводством.

Польська шляхта одержала право повертатися до своїх маєтків. Воєнні дії з Річчю Поспол тривали. Тому перед Хмельницьким постала проблема пошуку військової допомоги зовні.

8 січня 1654 року – рада в Переяславі, але договорів підписано не було.

Лише в бер 1654 року посли Зарубний і Тетеря привезли договір.

1687 р – гетьманм обрано Мазему. Пдписао Коломацькі статті.: гетьману заборонялося без дзволу змінювати старшин

.

На поч. 18 ст в Укр почався процес запровадження губернського устрою

ПІял переходу Мазепи на бік шведського короля гетьманом було обрано І. Скоропадського. Після смерті якого було призначено для управління україною першу малоросійську колегію.

В 1786 скасовано козацтво,Україна втратила державність.

1653 р – утворена Славено Сербія. Ці землі були утворені для переселеня болгар, угорців які тікали від турецької влади.

1788 рік із запорозьк козаків сформовано Чорномор-козацьке військо.

1774 рік – верх орган – Друга малоросійська колегія.

1783 рк – замість козац полків утворено 10 ковалерійьких полків.

Поиск по сайту: