АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства

Читайте также:
  1. VI. Мілітаризація суспільства. Гонка озброєнь та її наслідки.
  2. Аналіз алгоритмів
  3. Аналіз використання виробничих потужностей
  4. Аналіз використання виробничого обладнання
  5. Аналіз геоморфологічних умов господарювання
  6. Аналіз даних засобами Excel
  7. Аналіз документів як метод соц.аналізу
  8. Аналіз є однією із функцій управління
  9. Аналіз захисту дипломних робіт студентів ФМТЗ 2011-2012 р. р. День 2(24.05.2012)
  10. Аналіз і синтез релейно-контактних схем
  11. Аналіз інших нормативно-правовими актів в сфері інформатизації та шляхи для її удосконалення.
  12. Аналіз котирування акцій компанії «TUI Travel»

Т. Парсонс вважав одним з ключових завдань соціо­логії аналіз суспільства як системи функціонально вза­ємопов'язаних змінних. На практиці це означало, що аналіз будь-якого соціального процесу — це частина дослідження певної системи з усталеними межами. Си­стему Парсонс розумів як сталий комплекс повторюва­них і взаємопов'язаних дій (теорія соціальної дії), а по­треби особистості — як змінні у соціальній системі.

Т. Парсонс та інші дослідники намагалися не тіль­ки виробити правила функціонування будь-якої систе­ми, а й визначити сукупність необхідних умов або «функціональних передумов» для всіх соціальних си­стем. Ці універсальні умови стосувалися не тільки со­ціальної системи, а й її складових. Кожна соціальна система має задовольняти певні потреби своїх елемен­тів, забезпечуючи їх виживання. Вона повинна володі­ти і певними способами розподілу матеріальних ресур­сів. Крім того, система має виробити певний процес соціалізації людей, даючи їм змогу сформувати або суб'єктивні мотивації підпорядкування конкретним нормам, або певну загальну потребу такого підпорядку­вання. Водночас кожна система повинна мати певну ор­ганізацію видів діяльності та інституційні засоби, щоб успішно протидіяти порушенням цієї організації, вдаю­чись до примусу або переконання. І нарешті, суспільні інститути мають бути відносно сумісні один з одним. У кожному суспільстві, крім соціальних норм, іс­нують властиві тільки йому цінності. За відсутності таких цінностей малоймовірно, що окремі особи змо­жуть успішно використати потреби підпорядкування нормам. Фундаментальні цінності мають стати части­ною особистості.

Теоретичну схему Парсонса об'єднує та організовує проблема соціального порядку. Поняття «соціальний порядок» охоплює існування певних обмежень, забо­рон, контролю в суспільному житті, а також певних взаємин у ньому: наявність елемента передбачуваності й повторюваності (люди можуть діяти тільки в тому разі, коли знають, чого чекати один від одного); більш-менш тривалу сталість у збереженні форм со­ціального життя. Різні аспекти соціального порядку відображені у багатьох поняттях, основні з яких — «система» і «структура». Вони вживаються як щодо емпіричних об'єктів і відношень, так і щодо абстракт­них об'єктів.

Поняття «структура» охоплює сталі елементи будо­ви соціальної системи, відносно незалежні від незнач­них і короткочасних коливань у відносинах системи із зовнішнім оточенням. У зв'язку зі змінюваністю цих відносин вводиться система динамічних процесів і ме­ханізмів між вимогами, що випливають з умов сталос­ті структури, і вимогами даної зовнішньої ситуації. Цей динамічний аспект бере на себе функціональну частину аналізу. На найзагальнішому абстрактному рівні соціальний порядок у Парсонса є продуктом двох процесів: тенденції соціальної системи до самозбере­ження і тенденції до збереження певних меж постій­ності щодо середовища (гомеостатична рівновага). Дії в середовищі системи, яка складається з багатьох під­систем, аналізуються на основі функціональних пе­редумов, вимог щодо її вживання і рівноваги системи. Види діяльності всередині системи постають як наслі­док її структурних реакцій на вимоги, що виявляють її зв'язок із середовищем. Тому при аналізі соціальної системи важливо досліджувати її взаємообмін з інши­ми системами. А різні елементи системи, за Парсон-сом, є похідними від умов соціальної дії та взаємодії. Т. Парсонс вважав, що будь-яка соціальна система повинна забезпечувати:

1) раціональну організацію і розподіл своїх мате­ріальних (природних), людських (персонал) і культур­них ресурсів для досягнення своїх цілей;

2) визначення основних цілей і підтримання проце­су їх досягнення;

3) збереження солідарності (проблема інтеграції);

4) підтримання мотивації індивідів при виконанні ними соціальних ролей і усунення прихованих напру­жень у системі особистісної мотивації.

Другу і третю вимоги висуває культурна система, головним завданням якої є легітимізація нормативно­го порядку соціальної системи. Проблема визначення основних цілей та їх досягнення задовольняється полі­тичною практикою. Проблему інтеграції допомагає ви­рішити релігійна діяльність або її функціональні аль­тернативи — різні секулярні (світські) ідеології тощо.

Четверту проблему вирішує сім'я, яка здійснює первинну соціалізацію, «вбудовуючи» в особистісну структуру людини вимоги соціальної системи і підтри­муючи емоційну задоволеність своїх членів. Усі чоти­ри функціональні вимоги мають сенс тільки в сукуп­ності, структурній взаємопов'язаності.

Структурно-функціональний аналіз як метод соціального дослідження

Цей метод систематизований і докладно описаний Р. Мертоном. У парадигмі (системі форм) структурно-функціонального аналізу сформульовані такі основні поняття:

- «функції» — наслідки діяльності, що сприяють адаптації системи;

- «дисфункції» — несприятливі наслідки;

- «явні функції» — усвідомлені наслідки;

- «латентні функції» — неусвідомлені наслідки;

- «функціональні вимоги» — вимоги, виконання яких необхідне для нормальної життєдіяльності системи;

- «функціональні альтернативи» — еквівалентні структури, здатні виконувати однакові функції.

У структурно-функціональному аналізі розрізня­ють два основних підходи:

— структурний, що здійснюється від аналізу різних структур до виявлення виконуваних ним функцій;

— функціональний, який застосовується за умов формування певної сукупності функціональних вимог і наявності структур, що здійснюють ці функції.

У західній соціології структурно-функціональний аналіз набув найбільшого поширення в соціології політики, соціології злочинності, соціології сім’ї, вивченні соціальної стратифікації. Наприкінці 50— 60-х років функціональний підхід зазнав критики за застосування біологічних понять до соціальних си­стем, де вони втрачають однозначність; за позаісторичний (статичний) розгляд суспільства; за надто аб­страктний категоріальний апарат. Опоненти також відзначали нездатність функціонального аналізу адек­ватно описати і проаналізувати конфлікти. Згодом тео­ретичні підходи структурно-функціонального аналізу синтезувалися з іншими соціологічними течіями.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)