Інституціалізація як соціальний феномен

Для суспільства як складної організованої системи життєво важливо закріпити певні типи соціальних взаємодій, зробити їх узгодженими, доцільними, які відбувалися б за певними правилами, були обов'язко­вими для соціальних спільнот, соціальних організа­цій, соціальних груп.

Цій меті мають служити такі елементи суспільства, як соціальні інститути, що дають змогу створити міцну і стійку систему відносин між людьми у складному суспільному середовищі, сформувати соціальний порядок, необхідний для задоволення об'єктивних потреб щодо безпеки, збереження умов матеріального життя, соціальних благ, цінностей культури тощо.

Соціальний інститут (лат. іпзІІШит — організація, лад) — відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства.

Найзагальніше поняття «соціальний інститут» ви­ражає ідею організованості, упорядкування суспільно­го життя. До вивчення цього феномену соціологія вда­валася з часу становлення її як науки. Так, Г. Спенсер вважав, що соціальні інститути (інституції) є кар­касом соціуму і виникають внаслідок процесу дифере­нціації суспільства. Еволюцію регулятивної системи суспільства він поєднував з розумінням соціальних ін­ститутів, Е. Дюркгейм пов'язував природу соціальних інститутів з визначенням суспільства як цілісності, тлумачив їх як «фабрики відтворення» соціальних відносин і зв'язків між людьми. Нині це поняття ши­роко вживається у вітчизняній і зарубіжній літерату­рі і вказує на такі суттєві

— соціальні інститути є комплексом формальних і неформальних правил поведінки, принципів, культур­них норм, які регулюють різні сфери діяльності індивідів у суспільстві (сферу економіки, політики, освіти) і обмежують вчинки людей відповідно до сус­пільних інтересів;

— соціальні інститути охоплюють певну сукуп­ність людей та установ, які покликані вирішувати ва­жливі для розвитку суспільства завдання. Наприклад,

інститут освіти реалізує свою діяльність щодо навчан-ня, виховання, професійної підготовки через школи, університети та ін.

Соціальні інститути, забезпечуючи відносну стійкість соціальних відносин, є подвійним соціальним утворенням: за формою це організаційний механізм (сукупність організацій, спеціалістів, матеріальних та Інформаційних засобів), за змістом — це функціональний механізм (сукупність соціальних норм у конкрет­ній сфері соціальних відносин).

Інституціалізація — процес виникнення і становлення соціаль­них інститутів як ключових структурних елементів суспільства.

Як і будь-який інший складний суспільний процес, Інституціалізація є тривалою і поступовою. Для її здій­снення необхідні такі умови:

1.Об'єктивна потреба, усвідомлювана в суспільстві як загальнозначуща, загальносоціальна. її задоволення можливе тільки у процесі соціальної взаємодії. Якщо така потреба стає незначною або зникає зовсім, тоді іс­нування соціального інституту стає неактуальним, на­віть гальмівним.

Відомий соціальний дослідник Г. Ленскі визначив ключові соціальні потреби, які породжують процеси інституціалізації:

— потреба комунікації (мова, освіта, зв'язок, тран­спорт);

— потреба у виробництві продуктів і послуг;

— потреба у розподілі благ і привілеїв;

—потреба безпеки громадян, захисту їх життя і благополуччя;

—потреба у підтримці системи нерівності (розміщен­ня соціальних груп за позиціями, статусами тощо);

—потреба у соціальному контролі за поведінкою членів суспільства (релігія, мораль, право).

Сучасне суспільство характеризується розростанням та ускладненням системи соціальних інститутів. З од­ного боку, одна і та сама потреба може породжувати іс­нування численних інститутів, з іншого — кожен ін­ститут реалізує комплекс базових потреб щодо соціалі­зації індивідів, трансляції соціальних норм і культур­них цінностей, соціального досвіду.

2.Наявність особливого, притаманного конкретному інституту культурного середовища (субкультури) — сис­теми цінностей, соціальних норм і правил.

Кожен соціальний інститут має свою систему цін­ностей та правил (нормативних очікувань), які визначають мету його діяльності. Діючи в межах інститутів, а також всередині різних соціальних ролей по­в'язаних із специфічними соціальними позиціями (статусами), ці норми дозволяють, пропонують або за­бороняють певні види поведінки, що робить дії лю­дей доцільними, корисними та односпрямованими. Наприклад, у межах інституту сім'ї подружня зрада, позашлюбні діти, кровозмішення є порушенням інституціальних (нормативне встановлених) вимог.

З цієї точки зору інституціалізація — це-прийнят­тя індивідом, групою культурних норм, цінностей, еталонів, що регулюють різні аспекти людської діяль­ності, сприяють задоволенню потреб, прийнятній поведінці.

3. Наявність необхідних ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових, організаційних), які суспільст­во повинне стабільно поповнювати шляхом капіта­ловкладень у них та підготовкою кадрів.

Інституціалізація є процесом, за якого певна су­спільна потреба починає усвідомлюватися як загаль-носоціальна, а не приватна. Для її реалізації у суспіль­стві встановлюються особливі норми поведінки, формуються відповідні ролі, готуються кадри, виділя­ються ресурси. Зміни, у соціальній практиці можуть привести як до модифікації існуючих інститутів, так і до появи нових інституціальних форм. Так, криза адміністративно-командної системи започаткувала соціальні процеси і відносини, які спричинити докорінні суспільні зміни — появу нових соціальних інсти­тутів господарювання, управління, парламентської демократії. У процесі інституціалізації складаються основні структурні ознаки що характеризують со­ціальні інститути в сучасному суспільстві. Вони мають універсальний характер і охоплюють:

— певну сферу діяльності та суспільних відносин;

— установи для організації спільної діяльності лю­дей, уповноважених виконувати соціальні, організа­ційні, управлінські ролі та функції;

— норми і правила відносин між членами суспіль­ства, що належать до сфери діяльності соціального ін­ституту;

— систему санкцій за невиконання ролей, норм і стандартів поведінки;

— матеріальні засоби (громадські будинки, облад­нання, фінанси тощо).

Поиск по сайту: