Особливості функціонування ЗМІ

Функціонування і розвиток системи масової кому­нікації в сучасній Україні мають суттєві особливості, що зумовлено як загальними сутнісними характерис­тиками трансформаційних суспільств, так і власне українськими реаліями. З огляду на це соціологію ці­кавить вплив соціальних процесів на особливості фун­кціонування ЗМІ, а також і те, як модифікація ЗМІ позначається на соціальному бутті.

Якісні зміни у вітчизняних ЗМІ розпочалися на­прикінці 80-х років XX ст. Цей час, як і початок90-х характеризувався зростанням соціальної актив­ності громадян, різким збільшенням кількості та під­вищенням популярності друкованих засобів Інформа­ції? розширенням аудиторій специфічних програм мас-медіа (трансляції засідань Верховної Ради СРСР та України, суспільно-політичні телерадюпрограми). Мас-медіа були тоді своєрідним нервовим згустком процесів, що їх переживала країна.

У другій половині 90-х років загальні тиражі дру­кованих видань знизилися, хоча зросла загальна кіль­кість найменувань. За офіційними даними, з 1990 по 1996 рік кількість періодичних видань зросла на £6 /₀. Але загальний разовий наклад їх знизився з 25 млн. примірників у 1990 р. до 23 млн. у 1996 р. Скоротилася і їх читацька аудиторія. За соціологічни­ми даними, майже 25% опитаних відзначили, що за тиждень напередодні опитування вони не переглянули

жодної газети.

Читацький інтерес став переорієнтовуватися Із су­спільно-політичної тематики на розважальну, що зу­мовило зростання популярності відповідних видань: серед найпопулярніших тематик у пресі респонденти зазначають передусім гороскопи, кросворди, гумор, світську хроніку тощо. Схожа ситуація спостерігаєть­ся і на телебаченні. Згідно з опитуванням чітко про­стежується інтерес аудиторії до розважальних, музич­них, спортивних програм, телесеріалів, художніх фільмів тощо.

Найпоширенішими в мас-медіа стають рекреативна та функція відтворення в аудиторії певного емощино-психологічного настрою, які донедавна перебували на периферійних позиціях. Це стосується як загальної ситуації так і кожного масмедійного продукту зокре­ма Дедалі частіше газети — особливо щотижневі — перетворюються на те, що в західних дослідженнях масових комунікацій називають «омнібусами» пресу, розраховану на будь-який смак, щонайширшу аудиторію.

Суттєво змінює обличчя сучасних мас-медіа еконо­мічний чинник. Ринкова економіка перетворює Інфор­мацію на товар. Вона повинна бути не лише передана, а й придбана, спожита. ЗМІ дедалі частіше намагають­ся збільшити свої тиражі за рахунок ринкових техно­логій маркетингових стратегій тощо. Але перетворен­ня інформації на товар із властивостями споживчої вартості актуалізує проблему виконання масовою комунікацією всієї сукупності притаманних їй функції!. Передусім постає питання, чи можлива реалізація всієї сукупності функцій ЗМІ одночасно з комерціаліза цією, домінуванням рекреативних тем, сюжетів у мас медіа.

Іншою проблемою є ступінь контролю за суспільс­твом з боку владних структур через ЗМІ. Ця проблем;) в соціології масових комунікацій останнім часом с особливо актуальною. Зокрема, активно дебатується проблема тиску на суспільство під час виборчих кам­паній, використання «виборчих технологій» тощо. Су­часні технології дають змогу здійснювати тиск на аудиторію не жорстким ідеологічним примусом, а на рівні так званого «слабкого впливу». Наприклад, вся концепція сучасних паблік рілейшнз орієнтується на ви­користання методик непрямого тиску на громадську думку. Усе частіше спеціалісти ведуть мову про диво­вижну ефективність впливу на свідомість людини так званого «двадцять п'ятого кадру».

Але моральність таких впливів викликає певні сумніви. РК-практик, скажімо, перебуває перед диле­мою: чи має він право на аморальні маніпуляції із сві­домістю громадськості навіть для поліпшення її ста­новища. Ця дилема ускладнюється тим, що сучасні засоби масової комунікації через свою природу та особливості функціонування вдаються до підміни реальності її імітаціями. Отже, може йтися в кращо­му разі про контроль та селективну практику щодо ін­формації в ЗМІ, про перетворення її на «нормативну», «соціальну», яка відповідала б соціальним уподобан­ням більшості.

Дедалі частіше соціологи вказують на те, що ЗМІ перетворюються на важелі управління, навіть маніпу­лювання громадською думкою. Легітимізація дій вла­ди, намагання подати їх такими, що підтримуються суспільством, інтегрування широкої аудиторії — усі ці аспекти перебувають у центрі уваги дослідників масо­вої комунікації. Дослідження останніх років свідчать про різке посилення контролю за інформацією з метою управління громадською думкою.

Легітимізація владних дій, створення позитивної громадської думки щодо владних структур, підтримка домінуючих ціннісних орієнтирів у суспільстві — саме цього влада чекає від мас-медіа. Українські реалії останнього десятиріччя XX ст. свідчать про викорис­тання владою ЗМІ у політичних цілях та їх самоініцітивне підключення до системи ідеологічного тиску. Небезпечність цього полягає в реальних можливостях опосередкованого впливу мас-медіа на громадськість Завдяки сучасним ЗМІ. Як стверджують дослідники, «важко уявити собі, чим закінчився б націонал-соціа­лізм, якби Гітлер мав телебачення».

Однак тиск владних структур на громадськість че­рез ЗМІ не у всьому є безпосереднім і брутальним. Гро­мадська думка є феноменом, що функціонує не лише на основі інформації, переданої через канали комуні­кації, а будучи достатньо автономною, селекціонує, фільтрує цю інформацію. Тому не все, що циркулює каналами ЗМІ, ефективно впливає на суспільство. Прямий ідеологічний тиск може бути ослаблений про­голошенням в сучасному суспільстві орієнтації на гро­мадянські права, оскільки можливість оприлюднення власної позиції є ефективним важелем соціального контролю за масовою комунікацією.

Запитання. Завдання

1.Розкрийте логіку розвитку засобів масової комунікації від по­
яви перших друкованих видань до сучасності.

2.Наскільки розвиток науково-технічного прогресу обумовлює
рівень впливу масової комунікації на супільство?

3.Підтвердіть прикладами принципово високий рівень опосеред­кованого впливу на суспільство сучасних мас-медіа (телебачення, Інтернет тощо).

4.У чому сенс постмодерністської теорії сутності масової кому­нікації?

5.Охарактеризуйте сучасні теорії, що пояснюють особливості
функціонування масової комунікації. У чому полягає відмінність міжними?

6.Чому концепція «масової людини» негативно оцінює можливо­сті сучасних мас-медіа в культурному будівництві?

7.Як поняття «виборчі технології» пов'язане із соціологією масо­вих комунікацій?

Теми рефератів

1.«Друкарська революція» в європейській культурі: особливості
соціокультурних впливів.

2.«Інформаційне суспільство»: загальні стратегії соціокультурного розвитку в сучасному світі.

Поиск по сайту: