Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології

Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини часто об’єднують під поняттям “гострий живіт”. Цей стан в більшості випадків є показом до оперативного втручання ще до встановлення кінцевого діагнозу. Невиконання операції може призвести до запалення очеревини (перитоніту), і смерті хворого. Саме тому, хворі з болем в животі повинні бути оглянуті хірургом, який вирішить питання про подальшу лікувальну тактику. До огляду хірурга пацієнту не можна дозволяти пити і їсти, а також приймати які-небудь знеболювальні препарати. Це може змінити клінічну картину і лікареві буде тяжко встановити правильний діагноз.

Біль – основна клінічна ознака гострого хірургічного захворювання органів черевної порожнини. Біль часто виникає в проекції запаленого органу. Це зумовлене подразненням очеревини, до якої прилягає хворий орган. Однак, при захворюваннях органів, які не контактують з очеревиною біль носить розлитий характер.

З метою чіткої локалізації болю передню черевну стінку прийнято поділяти на дев’ять ділянок: праву і ліву підреберні, епігастральну, праву і ліву бокові, пупкову, праву і ліву здухвинні та лобкову. З огляду на те, в якій з ділянок локалізується біль можна запідозрити певне гостре хірургічне захворювання:

- Права підреберна ділянка: абсцес печінки, над- або підпечінковий абсцес, гострий холецистит (запалення жовчного міхура), печінкова (жовчна) колька, гострий панкреатит (запалення підшлункової залози), проривна (перфоративна) виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки, рак головки підшлункової залози, жовчного міхура, жовчних ходів, пухлини товстої кишки.

- Епігастральна ділянка: грижа стравохідного отвору діафрагми і її ускладнення, перфорація стравоходу, гострий панкреатит, пухлини підшлункової залози.

- Ліва підреберна ділянка: травма селезінки, абсцес селезінки, гострий панкреатит; кіста підшлункової залози; пухлини товстої кишки.

- Пупкова ділянка, права і ліва бокові ділянки: гострий панкреатит, пухлини підшлункової залози, непрохідність кишківника, гострий апендицит (запалення червоподібного відростка), інфаркт кишківника, пупкова грижа.

- Права здухвинна ділянка: гострий апендицит, ниркова колька, защемлення пахової чи стегнової грижі, хвороба Крона (специфічне запалення кишківника), проривна виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки, позаматкова вагітність, розрив кісти правого яйника.

- Лобкова ділянка: гострий апендицит, позаматкова вагітність, тазовий перитоніт.

- Ліва здухвинна ділянка: ниркова колька, пухлини сигмоподібної кишки, защемлення пахової чи стегнової грижі, позаматкова вагітність, розрив кісти лівого яйника.

Біль при гострій хірургічній патології органів черевної порожнини виникає, як правило, раптово і триває від кількох годин до кількох діб. Якщо ж при розпитуванні хворого встановлено, що біль в животі турбує його впродовж кількох тижнів чи місяців, то скоріше всього він не пов’язаний з “гострим животом”. Часто біль може виникати в одній з ділянок живота, а потім переміщуватися в іншу. Це характерно для гострого апендициту: на початковій стадії хвороби біль локалізується в пупковій ділянці, а потім мігрує в праву здухвинну ділянку.

Біль часто може іррадіювати (віддавати) в інші ділянки живота чи тіла. Так, при гострому холециститі чи печінковій кольці біль іррадіює в праве плече, при нирковій кольці – в статеві органи, при панкреатиті – в поперек (цей біль називають “оперізувальним”). При запаленні якого-небудь органу біль є постійним, ниючим, а при підвищенні тиску в порожнині органа (непрохідність кишківника, порушення відтоку сечі або жовчі) – є нападоподібним.

Блювання часто супроводжує багато хірургічних захворювань живота, а при деяких з них є важливою клінічною ознакою. Так, при гострій непрохідності кишківника частота блювання і характер блювотних мас дозволяє встановити причину і локалізацію обтурації в кишківнику. При гострому панкреатиті блювання є частим, невпинним і не приносить полегшення, на відміну від харчового отруєння, коли блювання приносить хворому значне полегшення.

Проноси і закрепи так само, як і блювання є важливими діагностичними ознаками при непрохідності кишківника, гострому панкреатиті, гострому апендициті та інших захворюваннях. Крім того, характер випорожнень часто дозволяє встановити правильний діагноз, ще до початку складних лабораторних і інструментальних обстежень. Так, при порушенні відтоку жовчі в кишківник кал набуває білого кольору (ахолічний), при шлунково-кишковій кровотечі – чорного (мелена).

Поза хворого часто вказує на характер захворювання. Так, при перфоративній виразці шлунку чи дванадцятипалої кишки або при гострому панкреатиті хворий приймає “позу ембріона” – лягає на бік, згинає спину, руки і стегна притягує до живота. При перитоніті хворі часто лежать нерухомо – найменший рух або похитування ліжка викликає в них біль в животі.

Підвищення температури тіла виникає при більшості гострих хірургічних захворюваннях живота. Висота підвищення температури тіла може бути різною. При гострому апендициті температура тіла підвищується тільки до 38°С, причому часто вона підвищена на 2°С і більше в прямій кишці порівняно з температурою в пахвинній ділянці. При абсцесах органів черевної порожнини температура тіла може підвищуватися до 39-40°С, а при гнійному запаленні жовчновивідних ходів (холангіті) носить гектичний характер – впродовж доби температура тіла знаходиться в нормі або незначно підвищена, а ввечері спостерігаються короткочасні її підйоми до 40°С, які супроводжуються дрижаками і сильним потінням. Висока температура тіла може бути причиною галюцинацій у хворих.

Напруження (ригідність) м’язів передньої черевної стінки є одним з найважливіших клінічних симптомів “гострого живота”. Його можна визначити проведенням по­верх­не­вої пальпації аналогічних ділянок живота справа і зліва. Часто напруження м’язів локалізується в проекції хворого органу. При перитоніті (запаленні очеревини) напруження м’язів визначається у всіх ділянках живота. Найбільш виражене напруження м’язів спостерігається при проривній виразці шлунку чи дванадцятипалої кишки – живіт хворого втягується і набуває форми “човника”.

Симптом Щоткіна-Блюмберга – один з найважливіших симптомів, які вказують на “катастрофу” в черевній порожнині. Визначають його наступним чином. Складеними разом пальцями кисті повільно проводять глибоку пальпацію. Симптом вважається позитивним, якщо при різкому відніманні кисті від передньої черевної стінки хворий відчуває появу чи посилення болю в животі. Часто симптом Щоткіна-Блюмберга визначається в проекції запаленого органу. Якщо в хворого з болем в животі виз­на­чаєть­ся симптом Щоткіна-Блюмберга, його необхідно негайно госпіталізувати для подальшого огляду хірургом.

Поиск по сайту: