Транспортна іммобілізація

Транспортна іммобілізація проводиться до надання кваліфікованої лікарської допомоги на час транспортування потерпілого до лікувального закладу. Її проводять не тільки при переломах і вивихах чи підозрі на них, але й при великих пошкодженнях м’яких тканин, ранах.

В більшості випадків іммобілізація є імпровізованою. Використовують підручні засоби або здорові ділянки тіла: при пошкодженні ноги її прибинтовують до здорової, пошкоджену руку прибинтовують до тулуба або використовують одяг, ремені, дошки (рис. 41).

Рис. 41. Транспортна іммобілізація при різних видах переломів

Транспортні імобілізаційні шини поділяють на дві групи: фіксаційні і дистракційні. До фіксаційних шин відносять сітчасті шини Фільберга і Крамера (рис. 42). Вони міцні, легко моделюються на будь-яку ділянку тіла. Шини Крамера бувають двох розмірів: 60x10 см і 110x10 см. Ці шини застосовують в основному для іммобілізації плечової кістки, передпліччя, кисті, гомілки і ступні.

При накладанні сітчастої шини, її попередньо моделюють на здоровій кінцівці потерпілого, на сторонній особі або на собі (рис. 43).

	Рис. 42. Шини Крамера і Фільберга
Рис. 43. Накладання сітчастої шини на верхню і нижню кінцівки

При переломі плечової кістки шина повинна починатися від внутрішнього краю лопатки здорового боку, йти вздовж зовнішньої поверхні напівзігнутої (90⁰) в ліктьовому суглобі приведеної руки і закінчуватися, дещо виступаючи з кінчиків пальців. Гомілки краще фіксувати трьома шинами: одну моделюють по задніх поверхні гомілки і ступні від кінчиків пальців до середньої третини стегна, дві інші фіксують по боках гомілки, згинаючи при цьому підошовну частину в вигляді стремена для більшої фіксації гомілково-ступневого суглобу. При пошкодженні шиї з сітчастих шин виготовляють «шолом».

Крім сітчастих шин використовують картонні, фанерні або з полімерних матеріалів.

Для імобілізації кінцівок використовують вакуумні шини. Вони бувають трьох типів: I тип – для китиці і передпліччя, II – тип – для ступні і гомілки, III тип – для колінного суглобу.

Дистракційна шина Дітеріхса застосовується при переломах стегна та кульшового суглобу. Вона складається з чотирьох частин (рис. 44): підошовної, внутрішньої, зовнішньої з паличками-закрутками із шнурком та з розсувних планок з упорами у верхній частині і лямками для фіксації до тулуба і стегна.

Рис. 44. Дистракційна шина Дітеріхса

Шину, як правило, накладають поверх одягу і взуття. До ступні прибинтовують підошвову частину шини, яка має кріплення для шнура і дві провушини для кріплення зовнішньої і внутрішньої планок. Внутрішню частину шини (внутрішній контур) ставлять по внутрішній поверхні стегна, впирають в пах, проводять нижній кінець через провушину підошви так, щоб кінець її виступав від неї на 8-10 см. Зовнішній контур закріплюють з таким розрахунком, щоб вона починалась від пахвинної впадини і доходила до ступні, проходила через зовнішню провушину підошви і виступала на 8-10 см. нижче неї. Кінець від внутрішньої частини згинають під кутом 90⁰ і вставляють у паз зовнішнього контуру. Шину фіксують на тулубі і стегні лямками-замками. Кінець фіксують циркулярними ходами бинта. Шнур від «підошви» проводять через фіксувальний отвір в шарнірній частині внутрішнього контуру і, за допомогою палички-закрутки проводять витягування нижньої кінцівки. При одночасному переломі гомілковоступневого суглобу, кісток ступні та стегна – шину Дітеріхса накладати не можна.

Поиск по сайту: