Термічні і хімічні опіки

Опіками називаються ушкодження тканин, що виникають внаслідок дії термічних, фізичних і хімічних агентів. Частіше опіки виникають при дії на тіло високих температур (полум’я, розпечені тверді тіла, гарячі рідини і т.д.). Хімічні опіки виникають від дії міцних кислот (карболова, сірчана, соляна, азотна, царська горілка) та міцних лугів (їдкий калій, натрій, нашатирний спирт, негашене вапно) фосфору та деяких медикаментів (ляпіс, хлористий цинк, настій йоду). Розрізняють хімічні, термічні та радіаційні опіки. Тяжкість стану потерпілого від опіку залежить від поєднання дії різних факторів: діючого агента (пара, рідина, полум’я), тривалості дії агента, глибини ушкодження тканин, віку і стану потерпілого та інших.

В залежності від тяжкості ураження тканин опіки поділяють на 4 ступені:

I ступінь – еритема шкіри (еритематозна форма). Для опіку І ступеня характерне почервоніння, припухлість шкіри, болючість. Ці ознаки зберігаються впродовж 2-3 днів і зникають, як правило, без жодних косметичних дефектів. Деколи можуть залишитися пігментація шкіри та її лущення.

II ступінь – поява міхурів (бульозна форма). Цей ступінь опіку характеризується появою міхурів з серозним вмістом на фоні почервонілої та набряклої шкіри. Міхурі з’являються через кілька хвилин, інколи годин або днів. Коли міхур тріскає, на його дні видно яскраво-червоний, болючий, легко ранимий, схильний до інфікування мальпігіїв шар шкіри. Через 4-5 днів міхурі підсихають або нагноюються, що сповільнює загоєння. При відсутності нагноєння ці опіки заживають без утворення рубця.

III ступінь – поділяється на А – некроз поверхневих шарів шкіри і Б – некроз усієї товщі шкіри. Опіки ІІІ ступеня характеризуються утворенням на опіковій поверхні струпа, внаслідок змертвіння тканин. Поверхневі шари шкіри злущені, їхні залишки висять у вигляді клаптів. Більш глибокі частини шкіри нечутливі, перетворені в жорстку, бурого кольору, іноді чорну масу. Загоєння при опіку ІІІ ступеня тривале і наступає тільки після відділення змертвілих тканин (демаркації) шляхом утворення грануляцій. При загоєнні опіку III ступеня на шкірі часто виникають рубці, які стягують шкіру, часто спричиняють косметичні дефекти та можуть бути причиною порушення функції суглобів.

IV ступінь – значний некроз шкіри і глибше розміщених тканин, інколи обвуглювання різних ділянок тіла. Цей вид опіків характеризуються звугленням тканин. Відторгнення звугленої ділянки тканин йде повільно, після утворення демаркації і трофічних виразок. Опіки гояться з утворенням масивних рубців.

Потрібно відмітити, що в перші 2-3 дні після травми визначення поширення та ступеня опіку дещо тяжке. Важкість опіку залежить від його глибини та від поширеності. Визначення площі обпеченої поверхні має важливе значення для лікування та прогнозу. Для цього є кілька методів:

Поиск по сайту: