Типи реагування на надзвичайну ситуацію

Патологічні, психічні розлади, причиною яких є дія на людину психічної травми складають групу психогенних захворювань. Вони мають функціональний характер і, в більшості випадків, при адекватному, своєчасному лікуванні є зворотними. При тривалій дії психічної травми переважно виникають неврози, а при раптовій дії значної гострої масивної психотравми розвиваються реактивні психози. Характер психогенного захворювання визначається властивими людині до хвороби особливостями.

Невроз – це функціональне захворювання, яке характери­зуєть­ся різними невротичними порушеннями. При цьому хворий усвідомлює свою хворобу.

Розрізняють три основних види неврозів.

Неврастенія – невроз, у клінічній картині якого переважає астенічний синдром. Типові скарги – погане самопочуття, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, зниження працездатності, погіршення пам’яті, частий головний біль, який супроводжується запамороченням і підсилюється при фізичному та розумовому навантаженні. Сон у таких хворих тривожний, не приносить відпочинку. Як правило, настрій пригнічений. Розрізняють гіпер- та гіпостенічну форми неврастенії. Для першої характерні дратівливість, підвищена збудливість, для другої – млявість втомлюваність, апатія.

Невроз нав’язливих станів виникає у людей з тривожно-помисловими рисами характеру. В клінічній картині переважають різні нав’язування, наприклад, страхи, які оволодівають хворими. Хворий болісно розмірковує, щоб було б з ним, якщо виходячи на роботу він застряг у ліфті, забув вимкнути електроприлад та ін.

Істеричний невроз проявляється різними симптомами, які часто імітують картину цілої низки соматичних хвороб. Істеричні симптоми виникають неусвідомлено, хоча у більшості випадків мають характер бажаних для хворого. Найбільш типовий приклад такого неврозу – так звана «втеча у хворобу» (конверсія), коли складна життєва ситуація здається хворому нерозв’язною. Нерідко такі пацієнти не довіряють лікарю, їм здається, що він применшує важливість їхнього серцевого чи головного болю. Вони часто звертаються до різних спеціалістів в пошуках неіснуючих хвороб.

Хворі з неврозами дуже вразливі, легко піддаються навіюванню, тому ставитись до них треба підкреслено уважно, спокійно, не вступати в суперечки, не допускати конфліктних ситуацій. Потрібно полегшити хворому пошуки «виходу» з несприятливої ситуації, роз’яснити, що хворобливі симптоми, на які він скаржиться не призведуть до його смерті і швидко минуть. До істеричних нападів треба ставитись спокійно, не проявляючи зайвого співчуття й тривоги. Можна, наприклад, порахувати пульс, поміряти артеріальний тиск і спокійно, але твердо сказати, що він турбується даремно, що пульс і артеріальний тиск нормальні. Говорити про це треба переконливо, впевненим голосом, не підвищувати тону, не виявляти роздратування або зневагу до стану хворого. Без зайвої тривоги, метушні і співчуття стежити, щоб хворий не впав і не забився. Часто найдоцільніше залишити пацієнта на самоті, в цьому випадку віе неспроможний копіювати істеричний напад.

Лікування при неврозах комплексне. Велике значення має правильна організація режиму праці і відпочинку, харчування. З медикаментозних засобів призначають транквілізатори (мебікар, гідазепам, феназепам, еленіум, рудотель), антидепресанти (амітриптилін, флуоксетин), нейролептики (тизерцин, еглоніл). При неврастенії, особливо її гіпостенічній формі, застосовують стимулюючі засоби (настойку елеутерокока, жень-шень, китайський лимонник), фізіотерапевтичні методи та особливо широко – психотерапевтичні методи лікування.

Поиск по сайту: