Отруєння наркотичними анальгетиками

Отруєння наркотичними анальгетиками (опій, морфін, буп­ре­нор­фін, промедол та ін.) проявляється відразу або через 20-60 хвилин залежно від способу введення препарату в організм (перораль­но, довенно, підшкірно). Отруєння наркотичними аналь­ге­ти­ками приз­во­дить до глибокої коми з тяжкими порушен­ня­ми ди­хан­ня і вираженим звуженням зіниць.

При легких отруєннях цими препаратами хворі скаржаться на загальну слабкість, головний біль, погіршення слуху, шум у вухах, подвоєння предметів в очах, нудоту, блювання. Температура тіла переважно знижується, спостерігається задишка і прискорення пульсу. У випадках тяжких отруєнь хворі сонливі, марять, дуже пітніють, швидко втрачають свідомість з переходом у кому. Дихання прискорюється, пульс слабкий, артеріальний тиск низький, настає ціаноз спочатку губ, потім обличчя і кистей. Зіниці розширені, виникають корчі в литкових м’язах. Можуть бути корчі клонічного чи тонічного характеру – безперервні або з короткими проміжками спокою між приступами.

При отруєнні наркотичними анальгетиками можливий розвиток гострих виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, які супроводжуються кровотечами. Майже завжди страждає функція нирок, розвивається токсичний нефрит. Препарати цієї групи затримують виділення води і солей в тканинах, внаслідок чого розвиваються набряки.

У людей, які часто вживають наркотики настає звикання до них – наркоманія. Особливо швидке звикання настає до препаратів групи опію з морфіноподібною дією. Опій наркомани приймають шляхом куріння та всередину. Морфій, героїн, розведений опій вводять підшкірно і довенно. Соматичними ознаками хронічного морфінізму є стійкі неврологічні розлади. Хворі виглядають старшими за свої роки. Шкіра стає сухою, на обличчі з’являються численні зморшки. При тривалому вживанні наркотиків шкірні покриви набувають зеленуватого чи жовтуватого відтінку. Волосся втрачає блиск, стає крихким. Руйнуються зуби, з них сходить емаль, вони безболісно випадають. Настає виснаження організму, дефіцит маси тіла сягає 10-15 кг, визначаються брадикардія, гіпотонія. Порушуються функції органів травлення, знижується статева функція. У ділянці ліктьових згинів, кистей рук, у міжпальцевих проміжках, складках, на ногах, шиї, статевому члені – сліди ін’єкцій різної давності.

Наркомани скаржаться на посилене потовиділення, парестезії, відчуття холоду. При огляді видно різке звуження зіниць (патогномонічний симптом морфінізму). У психічній сфері превалює моралістична деградація особи. Нерідко трапляється суїцидальні спроби, знижується активність та зацікавленість навколишнім світом, ослаблюється розумова діяльність, втрачається працездатність.

Морфій виділяється слизовою оболонкою шлунку, а потім знову всмоктується. Тому необхідно проводити часті повторні промивання шлунка, навіть якщо отруєння виникло після парентерального введення препарату. При промиванні до води додають активоване вугілля або розчин перманганату калію (1:5000), який окислює морфін, призначають сольове проносне і очисну клізму. Хворого треба зігрівати грілками. Антагоністом морфію є 0,5 % розчин налорфіну, який вводять довенно, дом’язово або підшкірно, по 1-3 мл. Крім того, вводять 1 мл 0,1 % розчину атропіну і 2 мл 10 % розчину кофеїну. Якщо немає достатнього ефекту, налорфін вводять повторно в тій самій дозі довенно, а через 2 години – довенно. При порушенні дихання очищують дихальні шляхи і проводять інгаляції зволоженим киснем. В умовах стаціонару проводять форсований діурез, призначають аскорбінову кислоту та вітаміни групи В. Для профілактики ускладнень призначають антибіотики.

Поиск по сайту: