|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні принципи асептикиПід асептикою (а – без, sepsis – гниття) слід розуміти комплекс методів, спрямованих на попередження попадання мікроорганізмів в рану, створення безмікробних, стерильних умов для хірургічної роботи за допомогою використання організаційних заходів, технічних засобів, фізичних і хімічних факторів. Потрібно суворо дотримуватись основного закону асептики - все, що доторкається до рани повинно бути вільним від бактерій, тобто стерильним. Екзогенна інфекція – це інфекція, яка попадає в рану із зовнішнього середовища, яке оточує хворого: - повітряна – в рану попадають мікроорганізми, що знаходяться в повітрі; - крапельна – передається з крапельками слини при розмові, кашлі, чханні; - контактна – інфікування рани відбувається через предмети, що дотикаються до неї, а також інструменти, рукавички, руки медперсоналу, перев’язувальний матеріал; - імплантаційна – передається від предметів, які залишаються в рані: шовний матеріал, дренажі та ін., які інфіковані під час операції або внаслідок порушення правил їх стерилізації. Ендогенна інфекція – це інфекція, яка є в організмі або на його покровах (каріозні зуби, тонзиліт, фурункульоз та ін.). Існує кілька шляхів поширення ендогенної інфекції: - гематогенний – по кровоносних судинах; - лімфогенний – інфекція переноситься з током лімфи; - лактогенний – з молоком матері дитині при маститах; - контактний - при переході інфекції з одного органу на інший або навколишні тканини (панкреатит – флегмона заочеревинної клітковини, гострий апендицит – перитоніт та ін.). Профілактика повітряної інфекції передбачає боротьбу із запиленістю і забрудненням повітря, що оточує хворого, проведення своєчасного прибирання біля ліжка хворого, а також в перев’язочній та операційній. Обов’язково слід проводити кондиціювання повітря, опромінення ультрафіолетовими лампами впродовж 10 хвилин, дотримання протимікробного режиму (в операційній кількість колоній мікроорганізмів на 1 м3 не повинна перевищувати 500 до роботи, 1000 – під час і після роботи в операційній). Для перев’язувальної кімнати і передопераційної допускається не більше 1000 колоній на 1 м3. Крім того в пробі об’ємом 250 л повітря не повинно бути плазмокоагуляційного гемолітичного стафілокока. Для профілактики крапельної інфекції проводять комплекс заходів: - родичі хворого і медичних працівників з підвищеною температурою тіла, катаральними явищами з боку верхніх дихальних шляхів не допускаються до догляду і лікування хворих; - при наявності в обстежених посівах патогенних мікробів (бацилоносії) проводять їх санацію; - обов’язковим є носіння маски, що закриває рот і ніс. Доведено, що маска з чотирьох шарів марлі затримує 90-94 % мікроорганізмів. Маска з шести шарів затримує 97 % бактерій. Для зменшення проникнення крапель слини між шарами марлі додатково слід вкладати прокладки з марлі. Основними способами профілактики контактної та імплантаційної інфекції є дезінфекція, передстерилізаційна обробка і стерилізація інструментів, перев’язувального, шовного матеріалу, скляних і гумових виробів. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |