Бюджетна система та принципи міжбюджетних відносин

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Структура бюджетної системи України (ст. 5 БКУ).

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів (ч.1 ст. 5 БКУ).

Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 5 БКУ).

Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань (ч. 2 ст. 5 БКУ).

Складові частини бюджету (ст. 13 БКУ)

1. Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

2. Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

3) фінансування загального фонду бюджету.

3. Спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Стаття 95 Конституції України:

«Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.».

Бюджетний устрій в Україні ґрунтується на принципах бюджетної системи, визначених Бюджетним кодексом України (стаття 7):

1) принцип єдності бюджетної системи України;2) принцип збалансованості;3) принцип самостійності;

4) принцип повноти;5) принцип обґрунтованості;6) принцип ефективності;7) принцип субсидіарності;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів;9) принцип справедливості і неупередженості;

10) принцип публічності та прозорості;11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу.

Бюджетний устрій залежить від державного устрою. Україна - унітарна держава, в якій, відповідно до статті 7 Конституції, визнається і гарантується місцеве самоврядування, функціонування якого без власних бюджетів неможливо.

Виділяють два принципи бюджетного устрою:

“Матрьошки” – єдиний Державний бюджет СРСР консолідував всі бюджети (за принципом «зібраної матрьошки», коли кожен нижчестоящий бюджет включався як складова частина до вищестоящого бюджету), затверджувався вищим законодавчим органом влади держави — Верховною Радою СРСР.

“Водоспаду” – бюджети відокремлені, затверджуються і виконуюються самостійно, кошти переміщуються через трансфери.

Бюджетний устрій включає:

структуру бюджетной системы;

принципи бюджетної системи;

міжбюджетні відносини (види трансферів, умови їх здійснення);

склад та структуру бюджетів (загальний та спеціальний фонди, цільові бюджетні фонди, резервний фонд, стабілізаційний фонд, бюджет розвитку тощо)

умови формування та використання бюджетних коштів (взаємовідносини з іншими позабюджетнихми фондами).

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами.

Бюджетне регулювання передбачає надання коштів із загальнодержавних дохідних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижчих рівнів з метою збалансування їх на рівні, необхідному для виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території (можливий і зворотній напрям руху фінансових ресурсів).

Міжбюджетні трансферти поділяються на (ст. 96 БКУ):
1)дотацію вирівнювання; 2)субвенцію;3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) інші дотації.

Дивіться:

1) БК України (глава 15 та 16);

2) Постанова КМУ від 8 грудня 2010 р. N 1149 “Деякі питання розподілу обсягу
міжбюджетних трансфертів”

3) Постанова КМУ від 15 грудня 2010 р. N 1132 “Про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів”

4) Постанова КМУ вiд 24.12.2003 № 1994 “Про затвердження Методики розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ”

Принципи міжбюджетних відносин:

· розподіл і закріплення видатків за рівнями бюджетної системи.

· розмежування на постійній основі й розподіл по нормативах регулюючих доходів. Відповідно до податкового законодавства та БКУ за кожним рівнем бюджетної системи закріплюються конкретні доходи або в повному розмірі, або в певній частці, ці доходи називаються власними. (Для покриття видатків власних доходів як правило буває недостатньо, тому з вищого бюджету частина доходів передається в нижчестоящі бюджети у вигляді %-х відрахувань, ці доходи називаються регулюючими.

· рівність бюджетних прав суб’єктів бюджетного права залежно від рівня їх бюджету в бюджетній системі;

· вирівнювання рівнів мінімальної бюджетної забезпеченості – бюджет будь-якого рівня повинен формуватися виходячи з мінімально припустимої вартості послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів, розраховуючи на одиницю населення (мінімальна бюджетна забезпеченість). Якщо недостатньо власних доходів на вирівнювання рівня мінімальної бюджетної забезпеченості з вищого бюджету виділяється трансфер, у формі дотації вирівнювання.

· рівність усіх місцевих бюджетів у взаєминах з Державним бюджетом, ця рівність проявляється у встановленні єдиних нормативів відрахувань від доходів місцевих бюджетів, єдиного порядку сплати загальнодержавних податків, визначення єдиного підходу до формування трансферу, що надається до місцевих бюджетів.

Взаємодія між бюджетами різних рівнів проявляється в перерозподілі доходів, який здійснюється:

I. шляхом передачі частини регулюючих доходів у нижчестоящі бюджети. Бюджет будь-якого рівня формується за рахунок власних доходів, що регулюють доходів, а так само безоплатних перерахувань.

Власні доходи бюджетів (коштик доходів – це види доходів, закріплені на постійній основі, повністю або частково за відповідними бюджетами законодавством.

Регулюючі доходи бюджетів – це державі податки й інші платежі, по яких установлюються нормативи відрахувань до місцевих бюджетів (наприклад, податок з доходів фізичних осіб).

II. шляхом передачі частини доходу у вигляді трансферу:

Дотація – это бюджетні кошти, надавані бюджетом іншого рівня бюджетної системи на безоплатній і безповоротної основах для покриття поточних витрат.

Субвенція – это бюджетні кошти, надавані бюджетом іншого рівня бюджетної системи або юридичною особою на безоплатній і безповоротної основах на здійснення певних цільових видатків (якщо не витрачена повертається в частині недовикористання).

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування – податки і збори (обов'язкові платежі), що закріплені цим Кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (ст. 2 ч. 1 п. 23 БКУ);

Поиск по сайту: