Методи здійснення публічних видатків та проблеми співвідношення постатейного (бюджетно-кошторисного) та програмно-цільового фінансування

Публічними видатковими бюджетними зобов’язаннями є такі бюджетні зобов’язання, які виникають на підставі вимог законодавства щодо обов’язку фінансування з бюджетних фондів коштів

визначених заходів (бюджетно-цільове фінансування) або

організацій (бюджетно-кошторисне фінансування) або щодо обов’язку здійснення бюджетного кредитування.

В процесі розподілу коштів бюджету застосовуються така система методів, як:

1) фінансування, тобто безповоротне, безоплатне надання бюджетних коштів (бюджетно-кошторисне, за програмами);

2) кредитування, тобто надання бюджетних коштів на основі відплатності, строковості і поворотності;

3) погашення фінансових зобов’язань держави, АРК, територіальної громади або відшкодування шкоди, завданої незаконним прийняттям рішень або здійснення дій законними їх представниками.

Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є:

бюджетні програми (визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п'ятої статті 22 цього Кодексу),

відповідальні виконавці бюджетних програм (визначаються головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом)),

паспорти бюджетних програм (розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми),

результативні показники бюджетних програм (використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми).

Порядок використання бюджетних коштів має містити:

цілі та напрями використання бюджетних коштів; відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми;

завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання;

у разі потреби порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-територіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням відповідних нормативно-правових актів;

конкурсні вимоги до інвестиційних програм (проектів), включаючи порядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення виконавців таких програм (проектів);

критерії та умови відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також визначення обсягу такої підтримки;

умови та критерії конкурсного відбору позичальників та проектів (програм), на реалізацію яких надаються кредити з бюджету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх поверненням; положення щодо необхідності перерахування коштів за бюджетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;

вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в результаті проведення централізованих заходів;

у разі потреби - положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів поставки та проведення розрахунків; інші положення щодо особливостей бюджетної програми.
Засади програмно-цільового фінансування (ст. 20 БКУ):

У бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).

Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Результативні показники бюджетної програми. мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України.

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефектиПрограмно-цільове фінансування регулюють:

Стаття 20. Застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі

1. У бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).

2. Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

Нормативно-правова база:

Концепція застосування програмно-цільвого методу у бюджетному процесі, затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 вересня 2002 року № 538

Наказ Мінфіну “Про паспорти бюджетних програм” від 29 грудня 2002 року № 1098

Наказ Мінфіну України «Про результативні показники бюджетної програми» від 10.12.2010 р. № 1536

Наказ Мінфіну «Про затвердження Примірного переліку результативних показників бюджетних програм» від 14 січня 2011 року № 15

Наказ Мінфіну “Про затвердження Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі” № 573 від 14.12.2001 р.вним використанням бюджетних коштів

Наказ Мінфіну України вiд 09.07.2010 № 679 “Про затвердження Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів, квартального та річного звітів про їх виконання, здійснення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, оцінки ефективності бюджетних програм”

7) Наказ Мінфіну України вiд 09.07.2010 № 679 «Про деякі питання проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів”

8) Наказ Мінфіну від 17 травня 2011 року N 608 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм»

9) Наказ Мінфіну України “Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства фінансів України як головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу ” 23.08.2012 № 939

10) Наказ Мінфіну України “Про деякі питання проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів» 09.07.2010 № 679

11) Основних підходів до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів (наказ Мінфіну від 02.08.2010 № 805

12) Про затвердження Основних підходів до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів: наказ Мінфіну України від 2.08.2010 р. № 805

13) Про затвердження Структури коду програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Кодифікатора бюджетних програм місцевих бюджетів, затверджені наказом Мінфіну України від 14.02.2011 р. № 97

Поиск по сайту: