Проблеми інституту публічних видатків

Інститут "Розмежування доходів і видатків бюджетів" входить до бюджетного права на таких підставах:

на відносини, що регулюються даним інститутом, поширюються загальні основні принципи бюджетного права, що спеціальними лише доповнюються;

основні правові вимоги щодо здійснення видатків містяться в загальному правовому джерелі – БК України, законах про Державний бюджет тощо;

практично всі вчені включають відносини щодо бюджетних видатків до предмету бюджетного права;

суб’єкти даних відносин (зокрема розпорядники бюджетних коштів, а також організації, що одержують кошти з бюджету) практично усіма вченими-фінансистами визнаються як суб’єкти бюджетно-правових відносин;

дані відносини безпосередньо перекликаються з відносинами в галузі бюджетного процесу;

відповідальність за порушення даних норм передбачена нормами бюджетного права, і невключення даних норм до бюджетного права вимагало би розбиття інституту відповідальності за порушення бюджетного законодавства на два окремих інститути;

від даного інституту відмежовано інститут видатків позабюджетних державних цільових фондів;

до даного інституту мають входити такі субінститути:

бюджетно-кошторисне фінансування бюджетної сфери (який поділяється на групи норм бюджетного права, які регулюють окремі види бюджетного фінансування);

бюджетне програмно-цільове фінансування;

бюджетне інвестування (інвестиційні асигнування);

бюджетне кредитування;

бюджетне регулювання;

статус розпорядників бюджетних коштів.

Фінансово-правові норми, які регулюють відносини, що стосуються видатків держави та територіальних громад слід розбити на три інститути:

- інститут розмежування доходів та видатків бюджетів (в межах бюджетного права як підгалузі);

- інститут розмежування доходів та видатків позабюджетних централізованих фондів (в межах інституту позабюджетних фондів публічних утворень);

- інститут видатків бюджетних установ, публічних підприємств та одержувачів бюджетних коштів (в межах розділу, що пропонується багатьма вченими фінансистами – фінанси публічних установ та підприємств) (окремий розділ в межах особливої частини фінансового права).

Дані інститути слід розмежовувати також тому, що,

по-перше, набір методів та умов розподілу та витрачання коштів даних фондів суттєво відрізняється;

по-друге, система виконання і контролю за виконанням різних витрат, та набір суб’єктів (окрім суб’єктів з загальною контрольною компетенцією) цих відносин різні:

з бюджету: Держказначейство, система розпорядників бюджетних коштів, Рахункова палата України;

з позабюджетних фондів – розпорядник фонду;

фінансових ресурсів, що мобілізовані в НБУ – сам НБУ, піж контролем ВРУ, КМУ,(...);

фінансових ресурсів підприємств – підприємствами під контролем наглядової ради, Фонду держмайна, тощо;

фінансових ресурсів бюджетних установ – бюджетними установами під контролем Державного казначейства України, вищестоящих розпорядників бюджетних коштів, КРУ.

по-третє, відсутні єдині принципи, на яких би ґрунтувались усі види державних видатків;

по-четверте, регулювання даних відносин здійснюється не одним джерелом фінансового права, а різними.

Видатки бюджету - видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать:

погашення боргу;

надання кредитів з бюджету;

розміщення бюджетних коштів на депозитах;

придбання цінних паперів;

повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету,

проведення їх бюджетного відшкодування; (п.13 ч.1 ст. 2 БКУ)

Більш широке поняття: витрати бюджету.

„витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (п. 14 ст. 2 БКУ)

Пов’язані поняття:

дефіцит бюджету-перевищення видатків бюджету над його
доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету) (п. 21 ст. 2 БКУ);

профіцит бюджету-перевищення доходів бюджету над його
видатками (з урахуванням різниці між поверненням кредитів до бюджету та наданням кредитів з бюджету) (п. 44 ст. 2 БКУ);

таємні видатки: (ст. 31 БКУ): Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємницею (таємних видатків). Таємні видатки, передбачені на діяльність органів державної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.

Межі здійснення видатків:

Основною межею здійснення видатків є розмір і ціль бюджетного асигнування.

Оборотний залишок бюджетних коштів - частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів (ч. 3 ст. 14 БКУ). Оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється у розмірі не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

На кінець бюджетного періоду оборотний залишок бюджетних коштів має бути збережений у встановленому розмірі.

Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із законом про Державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами до рішення про місцевий бюджет) (ч. 3 ст. 14 БКУ).

На кінець бюджетного періоду Державна казначейська служба України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету (ч. 2. ст. 57 БКУ)

Публічні видатки розподілені між бюджетами згідно з принципом субсидіарності:

принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача (ст. 7 БКУ)

Склад видатків Державного бюджету України (ст. 30 БКУ): Видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Видатки місцевих бюджетів (ст.. 70 БКУ): Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм, перелік яких визначено статтями 88-91 цього Кодексу.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів (ст. 2 БКУ). Див: Наказ Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N 11 “Про бюджетну класифікацію”.

Бюджетна класифікація має такі складові частини (ч.3 ст.8 БКУ):

1) класифікація доходів бюджету;

2) класифікація видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету;

3) класифікація фінансування бюджету;

4) класифікація боргу.

Класифікація видатків бюджету (ст.10 БКУ)

Видатки бюджету класифікуються за:

бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету) (формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах);

ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та
кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету). Має такі рівні деталізації: а) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов'язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування; б) підрозділи та групи.

Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету). За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.

У складі витрат (видатків) бюджету виділяються витрати (видатки) споживання і витрати (видатки) розвитку відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів

В ч. 1 ст. 71 визначено надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів.

До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать (ч. 2 ст. 71):
1) погашення місцевого боргу;
2) капітальні видатки, включаючи капітальні трансферти іншим бюджетам (крім капітальних видатків, що здійснюються за рахунок визначених пунктами 2-15 частини другої статті 69 цього Кодексу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів);
3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб'єкта господарювання;
4) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки;
5) підготовка земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них державної (до розмежування земель державної та комунальної власності) чи комунальної власності для продажу на земельних торгах та проведення таких торгів; 6) платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста.

Захищені видатки бюджету (ст. 55 БКУ):

1) Захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

2) Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на:

оплату праці працівників бюджетних установ;

нарахування на заробітну плату;

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

забезпечення продуктами харчування;

оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

обслуговування державного боргу;

поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам;

підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації;

забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та
науково-технічні розробки.

Поиск по сайту: