Види конституції, їх структура та особливості

Види певних явищ є складовими відповідної класифікації. Повною мірою вони властиві і конституції.

Підставою видової диференціації є певні критерії.

Зокрема, залежно від періоду дії розрізняють постійні конституції (у більшості країн світу) і тимчасові (наприк­лад, Мала конституція Польщі).

За порядком зміни конституцій, розрізняють жорсткі (стабільні; США), гнучкі (Франція, Венесуела) та змішані Основні Закони (Велика Британія, закони якої включають парламентські закони; судові прецеденти, акти тлумачення; статути, конституційні угоди, які містять так звані конвентні норми)¹.

Підставою видової класифікації може бути державний шм, залежно від якого розрізняють демократичні та

Див.: Конституційне право України. — К: Наукова думка, 2000. — С. 104.

-83-

авторитарні конституції; різновидом останніх можуть бути тоталітарні конституції.

За формою правління виділяються монархічні і республіканські конституції.

В юридичній науці часто-густо стверджується, що існу­ють, на жаль, без визначеного певного критерію юридична і фактична різновиди конституції.

Юридична конституція у матеріальному і формальному значенні — це завжди певна система правових норм, які ре­гулюють відповідне коло суспільних відносин.

Щодо так званої фактичної конституції, то аж ніяк не можна погодитися з позицією деяких учених, згідно з якою фактична конституція — це реальний стан суспільних відно­син, які становлять предмет конституційного регулювання¹. Вже зазначалося, що предмет правового регулювання, е тому числі і конституційного, включає дві взаємопов'язані складові — суспільні відносини і норми, що їх регулюють Виходячи з цього, фактична конституція — це самі суспільні відносини, тобто те, що реально існує поза межами правового регулювання. Тому не може бути так званої фактичні конституції, доки вона не буде "одягнена" у відповідну правову форму.

Отже, твердження щодо тлумачення фактичної конституції, тобто реального порядку фактичних стосунків між о бою і державою, організації і здійснення державної влади, витримує будь-якої критики. З цього випливає, що об'єкті но існують конституційно-правові відносини навіть поза І жами і наслідками відповідного правового регулювання.

Тим самим формулюється і обґрунтовується абстра: що суперечить основним засадам юридичної теорії і прак

правозастосування.

Нарешті, за формою територіального устрою роз няють конституції федеративних (США, колишній СРС1 унітарних держав (Польща, Угорщина та ін.), різнов: яких є унітарні держави, у складі яких є автономні у

рення.

Виходячи з цього підвиду, в Україні існують два конституцій: Конституція України і Конституція Автоної

Див., наприклад: Кравченко В. Конституційне право України. 1998. — Ч. 1 — С. 20.

-84-

республіки Крим. Для з'ясування сутності цих видів необхід­но виявити їх загальні й особливі риси.

Загальним для цих видів конституцій є те, що вони по­будовані на основі єдиних принципів і властивостей, які ха­рактерні для сучасного конституційного будівництва в Україні.

Особливості виявляються:

— у неоднаковій юридичній силі цих конституцій. Кон­ституція України має вищу юридичну силу на всій території України, Конституція Автономної Республіки Крим -?-• лише на території Криму як частини території України. Крім того, всі нормативні акти, які видаються у Криму, повинні відпові­дати нормам і не суперечити Конституції України;

— Конституція України — Основний Закон унітарної держави. Ця особливість знаходить своє відображення у змісті Конституції;

— Конституція Автономної Республіки Крим — Консти­туція автономної республіки, яка є складовою невід'ємною частиною території України;

— Конституція України виражає волю всього українсько­го народу, визначає організацію України як єдиної багатона­ціональної держави, основи правового статусу Автономної Республіки Крим, побудови на її території органів представ­ницької, виконавчої і судової влади. Конституція Автономної Республіки Крим виражає волю народу, який проживає на її території і який є часткою народу України, організовує побу­дову влади на своїй території на підставі основ її організації, визначених Конституцією України;

— специфічні структура й особливості, які спостеріга­ються у згаданих видів конституцій.

Поиск по сайту: