Установча функція Верховної Ради України

Установча функція парламенту безпосередньо реалізу­ється шляхом утворення власних органів Верховної Ради Ук­раїни, а також державних органів, передбачених Конститу­цією України. •

Щодо першої групи органів.

Перш за все на першій після виборів сесії формуються органи парламенту.

Незважаючи на те, що процедура пленарного засідання Верховної Ради України першої після чергових виборів на­родних депутатів сесії парламенту визначена у Регламенті Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. (ст. 2.2.3— 2.2.5), кожне засідання має свої особливості. Це стосується і процедури проведення першого після виборів 31 березня 2002 р. пленарного засідання першої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.

-306-

Перш за все одразу після оголошення результатів вибо­рів по новому формувався склад Підготовчої депутатської групи на основі Положення про Підготовчу депутатську групу. Оскільки вибори народних депутатів України прово­дилися за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, формування групи здійснювалося окремо від кількості депу­татів, обраних по одномандатних округах, і окремо — від по­літичних партій.

Так, 23 члени Підготовчої депутатської групи представ­ляли 29 депутатів, обраних по одномандатних округах в Ав­тономній Республіці Крим, у всіх 24 областях, містах Києві і Севастополі (по 1 депутату). Делегації Донецької і Дніпро­петровської областей відповідно до Положення уповноважи­ли до складу Підготовчої депутатської групи по 2 народні депутати. Всього було делеговано до складу групи 29 депу­татів.

Інтереси політичних партій і виборчих блоків політичних партій, які подолали 4%-вий бар'єр на виборах по багатоман­датному загальнодержавному виборчому округу, представля­ли: 7 депутатів від блоку "Наша Україна", 5 — від Комуніс­тичної партії України, по 3 — від Блоку Юлії Тимошенко, Соціалістичної партії України та від Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Всього від політичних партій і блоків до Підготовчої групи було обрано 22 депутати.

Отже, в цілому до складу Підготовчої депутатської групи увійшов 51 народний депутат України, вона розпочала свою роботу 22 квітня 2002 р.

Під час засідань Підготовчої депутатської групи під голо­вуванням Голови Верховної Ради України попереднього скликання було сформовано керівництво групи та визначено її структуру. У складі керівництва групи — голова, два за­ступники та секретар.

Для підготовки конкретних пропозицій і попередньої роз­робки питань для їх розгляду на засіданнях групи були ство­рені три підгрупи.

Перша підгрупа — з питань відкриття сесії, Регламенту, формування робочих органів, президії, лічильної комісії, ор­ганізації роботи, порядку денному, висвітлення роботи пер­шої сесії Верховної Ради України.

-307-

Друга підгрупа — з питань обрання керівництва парла­менту, формування депутатських фракцій і комітетів Верхов­ної Ради.

Третя підгрупа — з питань забезпечення умов діяль­ності Верховної Ради України та ЇЇ органів і здійснення депу­татських повноважень, статусу та соціально-побутового за­безпечення діяльності народних депутатів.

29 квітня 2002 р. групою були схвалені всі питання щодо початку та організації першої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.

Лідери партій та виборчих блоків звернулися до Підго­товчої депутатської групи з пропозиціями щодо внесення змін до проектів документів: про формування президії сесії, про порядок відкриття і ведення першої сесії, про формуван­ня і реєстрацію депутатських фракцій і груп, про порядок денний сесії на період обрання складу комітетів, про перелік і функціональну спрямованість комітетів, про спосіб голосу­вання по кандидатурах на посаду Голови, першого заступни^ ка і заступника Голови Верховної Ради України.

13 травня 2002 р. група розглянула всі пропозиції і реко­мендації і за ними прийняла відповідні рішення.

14 травня 2002 р. перша сесія Верховної Ради України четвертого скликання розпочала свою роботу.

Перше пленарне засідання відкрив Голова Верховної Ра­ди України попереднього скликання.

Відповідно до ст. 79 Конституції України найстарший за віком народний депутат України зачитав присягу народного депутата України: "Присягаю на вірність Україні. Зобов'я­зуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалеж­ність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Україн­ського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвіт­чизників".

Після цього була оголошена перерва для підписання де­путатської присяги.

Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутат­ського мандата.

Повноваження народних депутатів України, а звідси і Верховної Ради, починаються з моменту складення присяги.

-308-

Народні депутати України здійснюють свої повноважен­ня на постійній основі.

Вони не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з інши­ми видами діяльності встановлюються Конституцією та За­коном України "Про статус народного депутата України".

Повноваження народних депутатів України припиняють­ся також одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняють­ся достроково у разі:

— складення повноважень за його особистою заявою;

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

— визнання його судом недієздатним або безвісно від­сутнім;

— припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

— смерті.

Проте є ще одна підстава щодо дострокового припинення повноважень народного депутата. Згідно з рішенням Консти­туційного Суду України у разі виходу народного депутата України, обраного за виборчим списком політичної партії, блоку політичних партій, зі складу фракції даної партії, бло­ку партій, його повноваження припиняються достроково на основі закону¹.

Рішення про дострокове припинення повноважень народ­ного депутата України приймається більшістю від конститу­ційного складу Верховної Ради України. У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, повноваження народного депутата Украї­ни припиняються достроково на основі закону за рішенням суду (ст. 81 Конституції).

¹ Див.: Висновок Конституційного Суду України від 4 липня 2001 р. № 2-в (2001) у справі за зверненням Верховної Ради України "Про внесен­ня змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції Украї­ни" (справа про внесення змін до статті 81 Конституції України). Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997—2001. — Книга 2. — 2001. — С. 458—461.

-309-

Після складання присяги Голова Верховної Ради України попереднього скликання повідомляє, що Центральна вибор­ча комісія України визнала повноваження 447 народних де­путатів України. Прийняли присягу і зареєструвалися для участі в першому пленарному засіданні 443 депутати.

Таким чином, відповідно до ст. 82 Конституції України Верховна Рада України четвертого скликання розпочала ро­боту.

Найстарший за віком депутат відкриває першу сесію но­вого парламенту.

Після цього Голова Верховної Ради України попередньо­го скликання запрошує для подальшого ведення парламент­ського засідання голову Підготовчої депутатської групи.

Депутати вирішили голосувати одразу після обговорення пропозицій групи.

Також було обрано лічильну комісію у складі 21 депута­та за пропорцією 1 від 20.

Була підтримана пропозиція більшості лідерів партій і блоків, щоб до обрання керівництва парламенту до тимчасо­вої президії входили керівники Підготовчої депутатської гру­пи від Комуністичної партії України, блоку "Наша Україна", блоку "За Єдину Україну" та Соціалістичної партії України, які б у порядку черговості вели ранкові та вечірні засідання парламенту. Депутати також обговорили і прийняли поря­док денний першої сесії до обрання керівництва парла­менту.

Депутати також утворили фракції: "Єдина Україна" (175 депутатів), "Наша Україна" (199), Комуністична партія України (63), СДПУ(о) (31), Блок Юлії Тимошенко (23), Со­ціалістична партія України (22).

Проте, процес формування фракцій, а згодом і груп продов­жувався, що дещо змінило політичний спектр парламенту.

Відбулося це перш за все на основі бувшої фракції "Єдина Україна", яка стала міжфракційним об'єднанням, на базі якого було створено п'ять партійних фракцій та депу­татська група.

В результаті, крім раніше сформованих фракцій, були ут­ворені такі партійні фракції: " Аграрії України", "Народні де­мократи", "Регіони України", "Народно-демократична пар­тія", "Трудова Україна і Промислово-трудова Україна" (партія промисловців і підприємців), які поряд з "Нашою

-310-

Україною", СДПУ(о), КПУ та Блоком Юлії Тимошенко скла­дають 9 фракцій.

Водночас були сформовані і 3 депутатські групи: "Демократичні ініціативи", "Народовладдя", "Європейський вибір".

Таким чином, до складу депутатських фракцій Верховної Ради України четвертого скликання входять:

1. "Наша Україна"

2. Комуністична партія України

3. Соціал-демократична партія України (об'єднана)

4. Блок Юлії Тимошенко

5. "Аграрії України"

6. "Народні демократи"

7. "Регіони України"

8. Народно-демократична партія

9. "Трудова Україна" і "Партія промисловців і підприємців" Депутатські групи складають:

1. "Демократичні ініціативи"

2. "Народовладдя"

3. "Європейський вибір".

До складу фракцій входять від 18 до 38 депутатів (на­приклад, "Трудова Україна" і "Партія промисловців і підприєм­ців"), а до депутатських груп — від 15 до 16 законодавців.

Депутатські фракції утворюються виключно політични­ми партіями та блоками політичних партій, які подолали 4%-вий бар'єр на виборах, за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 14 народних депутатів.

Формуються вони народними депутатами, обраними по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу за списками тих політичних партій чи блоків, які за результа­тами парламентських виборів подолали згаданий відсотко­вий бар'єр, а також депутатами, обраними по одномандат­них виборчих округах, які є членами цих партій. До складу фракції можуть входити також депутати, які є членами пар­тій, які не подолали 4%-вий бар'єр, та позапартійні депута­ти, які підтримують програму відповідної партії чи блоку партій.

При цьому, політична партія чи блок партій можуть бути представлені в парламенті лише однією фракцією. Проте, як­що кількість позапартійних депутатів у складі фракції стано­вить більшість її складу, то вона втрачає статус депутатської

-311-

фракції і перереєструється апаратом Верховної Ради на де­путатську групу.

Частина 2.1 глави 4.2 Регламенту Верховної Ради України передбачає, що депутатські групи формуються на позапартійній основі з числа народних депутатів у кількості не менш як 25 народних депутатів, які не входять до складу депутатських фракцій.

Проте, це положення Регламенту не виконується. Так, до складу депутатської групи "Демократичні ініциативи" увійшли 16 народних депутатів, до групи "Народовладдя" — 17 осіб, а до групи Європейський вибір — 15 законодавців.

Депутат не може входити до складу більш як однієї заре­єстрованої фракції, групи. Голова Верховної Ради і його за­ступники не входять до складу жодної депутатської фракції, групи.

Порядок роботи фракцій і груп визначається Положен­ням про депутатські фракції (групи), затвердженим Верхов­ною Радою України.

Групи і фракції формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питання про об­рання Голови Верховної Ради і створення органів парламен­ту. Депутатські групи і фракції реєструються в Апараті Вер­ховної Ради.

Після реєстрації головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про сформування відповідних груп і, фракцій. _:

У разі коли склад депутатської групи (фракції) стає мен­ший за встановлену норму, вона по закінченні 15 днів оголо­шується Головою Верховної Ради розпущеною.

До повноважень фракцій і груп належать: попереднє об­говорення кандидатур на посади Голови Верховної Ради, йо­го заступників, голів комітетів, їх персональний склад; право на пропорційне представництво в органах парламенту; право на виступ представника групи (фракції) з усіх питань поряд­ку денного тощо.

Основною формою роботи фракцій і груп є засідання.

Верховна Рада України розглянула питання про кіль­кість парламентських комітетів і вирішила сформувати 23 комітети, а також Спеціальну контрольну комісію Верхов­ної Ради з питань приватизації.

-312-

Голова Підготовчої депутатської групи виступив з допо­віддю, яку було прийнято до відома.

Була також прийнята за пропозицією групи постанова Верховної Ради України про організацію роботи першої сесії парламенту четвертого скликання. Вона передбачала, що Верховна Рада працюватиме в режимі пленарних засідань до обрання керівництва парламенту і вирішення першочергових питань. Пленарні засідання відбуватимуть­ся з вівторка по п'ятницю включно, ранкові — з 10 до 14 го­дини, вечірні — з 16 до 18, крім п'ятниці, коли проводити­муться лише ранкові засідання.

Тиждень, з 27 по 31 травня, пропонувався відвести для роботи у комітетах і фракціях, за умови, що до того часу бу­дуть обрані керівництво Верховної Ради і комітети. З 24 по 28 червня депутати працювали у виборчих округах. 11 черв­ня і 9 липня у Верховній Раді відбулися Дні Уряду, а 4 черв­ня були проведені парламентські слухання з питань бюджет­ної політики на 2003 р. Закінчилася перша сесія парламенту 12 липня, а наступна згідно зі ст. 83 Конституції України має початися 3 вересня 2002 р.¹.

З доповіддю "Про стан законодавчої бази в Україні" ви­ступив голова Верховної Ради України третього скликання.

Після цього представники фракцій почали висувати кан­дидатів на посади Голови, першого заступника і заступника Верховної Ради України і голосувати таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів "у пакеті", тобто одразу за всі три посади.

Відповідно до Регламенту Верховна Рада України до об­рання керівництва парламенту має право приймати лише по­станови. При цьому постанови підписує весь склад Президії сесії. Прикладом такого акта є постанова Верховної Ради Ук­раїни "Про порядок висвітлення роботи першої сесії Верхов­ної Ради України четвертого скликання".

Після обрання Голови Верховної Ради України, його пер­шого заступника та заступника парламент має право прий­мати всі акти, передбачені ст. 91 Конституції України, в то­му числі і закони.

¹ Див.: Голос України. — 2002. — 15, 17 травня.

-313-

До обрання керівництва Верховної Ради України Підго­товча депутатська група та Президія парламенту пропону­ють народним депутатам подати заяви до Секретаріату Вер­ховної Ради, щодо їх бажання увійти до складу відповідного комітету.

Повноваження Президії Верховної Ради України припи­няються після офіційного оголошення Тимчасовою лічиль­ною комісією результатів виборів керівництва парламенту.

Згідно зі ст. 88 Конституції України та Регламентом об­раними на посаду Голови Верховної Ради, першого заступни­ка і заступника вважаються народні депутати від певних фракцій, за яких "у пакеті" проголосувало таємним голосу­ванням не менше як 226 народних депутатів від конститу­ційного складу Верховної Ради України (450 народних де­путатів).

Верховна Рада у цьому зв'язку одразу приймає постано­ви про обрання Голови Верховної Ради України, його першо­го заступника і заступника.

Після обрання керівників парламенту оголошуються зая­ви про вихід їх з відповідних партій. Замість них представля­ють певну партію три представники від партій, від яких обрано голову Верховної Ради, першого заступника і заступ­ника Голови Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 88 Конституції України Верховна Рада України не лише обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, першого заступника і заступника Голови Вер­ховної Ради України, а й має право відкликати їх. Голова Верховної Ради України:

— веде засідання Верховної Ради України;

— організовує підготовку питань до розгляду на засідан­нях Верховної Ради України;

— підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

— представляє Верховну Раду України у зносинах з ін­шими органами державної влади України та органами влади інших держав;

— організовує роботу апарату Верховної Ради України. Попередній парламент Верховної Ради України, на жаль,

не визначив підстав відкликання Голови Верховної Ради Ук­раїни. За новим проектом Регламенту, він може бути в будь-який час відкликаний: на його прохання; у зв'язку з його не­задовільною роботою; у разі дострокового припинення його

-314-

депутатських повноважень; у разі надання згоди на притяг­нення його до відповідальності.

Пропозиції про відкликання вносяться: Головою за його письмовою заявою; за підписами депутатів не менш як однієї третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені Конституцією України у порядку, встановлено­му законом про Регламент Верховної Ради України.

Звичайно під терміном "регламент" (від франц. — ге§1а-тепі, від лат. ге^иіа — правило) розуміється — 1) порядок ведення засідань, зборів, сесій та з'їздів представницьких ор­ганів; 2) звід правил, які регулюють внутрішню організацію і діяльність парламенту (однопалатного або двопалатного), а також правове становище депутата¹.

Регламенти приймаються парламентами відповідно до принципів та інших положень, які містяться у Конституції, конституційних і органічних законах.

У парламентах звичайно утворюються спеціальні коміте­ти, які контролюють додержання регламенту.

Звичайно, регламент не є законом, але за своєю юридич­ною силою може бути віднесений до нормативно-правових актів.

В Україні Регламент Верховної Ради, який був прийня­тий 27 липня 1994 р., має силу закону, який встановлює порядок скликання і проведення сесій і засідань Верховної Ради, формування органів державної влади, визначає зако­нодавчу процедуру, порядок здійснення контрольної діяльності, процедуру окремих видів діяльності парламенту, її органів, депутатських фракцій і груп, народних депутатів, посадових осіб та інші процедури, а також функції органів Верховної Ради та її посадових осіб, які випливають з їх пов­новажень, встановлених Конституцією України.

За 8 років існування Регламенту Верховної Ради України до нього було внесено багато змін і доповнень. Тому поста­новою Верховної Ради України від 8 лютого 2000 р. було встановлено, що до прийняття нового закону про регламент рішення парламенту з процедурних та організаційних питань приймаються більшістю від його конституційного складу,

¹ Див.: Знциклопедический юридический словарь. — С. 266.

-315-

крім випадків, передбачених Конституцією та законами Ук­раїни. За пропозицією народних депутатів рішення з питань, що включені до порядку денного, можуть прийматися без до­повіді по них, запитань та обговорення. Регламент Верховної Ради України діє в частині, що не суперечить Конституції України, законам і цій постанові.

12 вересня 2000 р. розроблено новий проект Закону Ук­раїни "Про Регламент Верховної Ради України".

Як і у всіх парламентах світу, після обрання керівництва парламенту наступною стадією першої (організаційної) сесії Верховної Ради України є заслуховування народними депу­татами відповідно до ч. 2 ст. 106 Конституції України та п. 5 ст. 2.2.6 Регламенту Верховної Ради послання (доповіді) Президента України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України".

Після цього Верховна Рада України починає формувати свої комітети. Створення їх відбувається після формування і реєстрації фракцій.

Про перелік комітетів Верховна Рада приймає постанову. Кількісний склад кожного комітету визначається парламен­том.

Верховна Рада обирає комітети у складі їх голів, перших заступників, заступників і членів. Кандидатури для обрання голів комітетів та їх перших заступників.висуваються на за­сіданнях відповідних фракцій згідно з квотами пропорційного представництва фракцій та з урахуванням згоди кандидатів.

Обрання голів комітетів Верховної Ради та їх перших за­ступників здійснюється за списком у цілому, без обговорен­ня шляхом поіменного голосування. За результатами голосу­вання приймається відповідна постанова.

Члени комітетів Верховної Ради обираються за списком усіх комітетів без обговорення шляхом поіменного голосу­вання.

Таким чином, у парламенті сформовано 24 комітети, Спеціальна комісія з питань приватизації, а також призначе­ний керівник Апарату Верховної Ради України.

Поиск по сайту: