Конституційний Суд України

Конституційний Суд України посідає особливе, відок­ремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним:

— незважаючи на те, що про Конституційний Суд Украї­ни йдеться у розділі VIII Основного Закону України, він не є складовою, а ні загальних, а ні спеціалізованих апеляційних

судів;

— саме тому його правовий статус визначено в окремо­му розділі XII "Конституційний Суд України";

— цей розділ міститься не відразу за розділом VIII "Пра­восуддя", а перед розділом XIII "Внесення змін до Конститу­ції України", що є досить логічним;

— система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів відрізняється від Конституційного Суду України тим, що: останній не має власної системи; порядок призначення суддів загальної 1 спеціальної юрисдикції докорінним чином відрізняється від порядку формування Конституційного Су­ду; вимоги, які пред'являються до суддів Конституційного

-470-

Суду відрізняються від вимог щодо суддів загальної і спеці­альної юрисдикції; основні принципи судочинства останніх докорінно відрізняються від засад Конституційного Суду; на діяльність Конституційного Суду України не поширюються норми процесуальних кодексів України; Конституційний Суд України має власну, притаманну лише йому, процедуру роз­гляду питань своєї компетенції; специфічні і властиві лише Конституційному Суду України акти, які він приймає; до судців цього Суду пред'являються підвищені вимоги щодо стажу роботи, вікового цензу та місця проживання в Україні; акти цього органу не підлягають спеціальному та касаційно­му оскарженню; на відміну від строків повноважень суддів загальної і спеціальної компетенції, судді Конституційного Суду призначаються на суворо визначений строк; судді Кон­ституційного Суду не входять до складу Вищої ради юстиції.

Все це дає можливість зробити висновок про те, що Кон­ституційний Суд України є особливим судовим органом кон­ституційного контролю.

Така природа Конституційного Суду пояснюється тим, що останніми роками у світі дедалі більше обґрунтовується думка про те, що поряд із законодавчою, виконавчою і судо­вою владою має існувати четверта влада — контрольна.

Контрольна влада згідно з однією з теорій у науці кон­ституційного права — влада, яка посідає самостійне місце в системі розподілу державної влади поряд з законодавчою, виконавчою і судовою. У більшості держав контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду (конституційні суди, рахункові палати, державні контро­лери, суперінтенданти, омбудсмени). На відміну від відомчо­го, адміністративного контролю, інститути контрольної влади посідають самостійне місце, вони організаційно відок­ремлені від інших гілок влади.

Специфіка діяльності органів контрольної влади полягає в тому, що вони не встановлюють загальних правил поведін­ки, як це робить законодавча влада, не займаються держав­ним управлінням, яке притаманне відповідній владі, не роз­глядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових та інших справ, що становить сферу діяльності судової влади. Органи контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не мають права втручатися в оперативну діяль-

-471-

ність установ і підприємств. Звичайно, вони доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і застосо­вують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи конт­ролю, у тому числі і Конституційний Суд України, як прави­ло, ніяких покарань призначати не можуть.

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом XII Конституції та Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.

Стаття 147 Конституції України визначає сутність Кон­ституційного Суду України та його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний ор­ган конституційної юрисдикції.

Призначення цього органу:

— вирішувати питання про відповідність законів та ін­ших правових актів Конституції України;

— давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституція України визначає склад Конституційного Суду України та порядок його формування.

Згідно з Конституцією Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада України (ч. 26 ст. 86) та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Консти­туційного Суду України (ч. 2 ст. 148).

У Конституції України визначаються вимоги до суддів Конституційного Суду України.

Відповідно до ч. З ст. 148 Конституції України суддею Конституційного Суду України може бути громадянин Украї­ни, який на день призначення досяг сорока років, має вишу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

При цьому суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Із загальної кількості суддів на спеціальному пленарному засіданні обирається Голова Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Вище зазначалося, що основні положення норм розді­лу VIII Конституції України "Правосуддя" на суддів Консти-

-472-

туційного Суду не поширюються. Проте є й винятки. Так, згідно зі ст. 149 Конституції України на суддів Конституцій­ного Суду поширюються гарантії незалежності та недотор­канності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені ст. 126, та вимоги щодо несумісності, визначені в ч. 2 ст. 127 Конституції.

Суддя Конституційного Суду вважається таким, що всту­пив на посаду, з часу складання ним присяги, а повноважен­ня закінчуються в останній день місяця, в якому строк його перебування на посаді судді закінчується або в якому йому виповнюється шістдесят п'ять років.

Конституційному Суду України надано досить широкі повноваження, які стосуються захисту загальних засад кон­ституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадя­нина, забезпечення верховенства і прямої дії норм Конститу­ції України на всій території країни.

Згідно зі ст. 150 до повноважень Конституційного Суду України належить дві основні групи питань:

1) вирішення про відповідність Конституції України (конституційність):

• законів та інших правових актів Верховної Ради України;

• актів Президента України;

• актів Кабінету Міністрів України;

• правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції та законів України.

Суб'єктами конституційного звернення до Конституцій­ного Суду України згідно зі ст. 150 Конституції України є: Президент України, не менш як 45 народних депутатів Ук­раїни, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

При вирішенні питань своєї компетенції Конституційний Суд України, зокрема за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України, дає висновки про відповід­ність Конституції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

У свою чергу за зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розгляду і розслідування справи

-473-

про усунення Президента України в порядку імпічменту (ст. 151 Конституції).

Щодо вирішення питань про відповідність Конституції України вищеперелічених актів. Згідно зі ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конститу­ційного Суду України визнаються неконституційними пов­ністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Кон­ституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані недійсними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконститу­ційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконститу­ційними, відшкодовуються державою у встановленому зако­ном порядку.

З питань своєї компетенції Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на тери­торії України, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст. 150 Конституції).

Конкретні питання правового статусу, завдань, організа­ції та діяльності Конституційного Суду України визначає За­кон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовт­ня 1996р.

Згідно з цим Законом завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції України як Основно­го Закону на всій території України. Закон визначає основні принципи діяльності цього органу, до яких належать принци­пи верховенства права, незалежності, колегіальності, рівно­правності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обгрунтованості прийнятих рішень.

Визначається також порядок призначення суддів. Зокре­ма, Президент України у процесі визначення кандидатур на посади судців Конституційного Суду проводить консультації:" з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції.

Призначеною на цю посаду вважається особа, стосовно якої видано указ за підписами Прем'єр-міністра та Міністра юстиції.

-474-

У разі припинення повноваження одного з шести судців Конституційного Суду, які призначаються Президентом, ос­танній у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Що стосується Верховної Ради України, то вона призна­чає шість судців Конституційного Суду таємним голосуван­ням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандида­тур на посади судців Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як одна четверта народних депутатів від конституцій­ного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верхов­ній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановле­ному порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кіль­кість голосів депутатів, але більше половини голосів депута­тів від конституційного складу Верховної Ради України. Як­що кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення була б перевищена необхідна для при­значення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування Голова Верховної Ради Ук­раїни підписує постанови Верховної Ради України про при­значення суддів Конституційного Суду України.

У свою чергу шість суддів Конституційного Суду призна­чає з'їзд суддів України. За пропозицією делегатів з'їзду від­критим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзд визначає кандидатури на посади суддів Конституційно­го Суду України для включення до бюлетенів для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду Ук­раїни вважається кандидат, який у результаті таємного голо­сування одержав більшість голосів від числа обраних делега­тів з'їзду суддів України.

-475-

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у Законі, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає ін­шу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду про призначення суддів Конституційного Суду України.

Закон також визначає повноваження Конституційного Суду України, на підставі яких приймаються рішення та да­ються висновки у справах.

До цих повноважень належать права та обов'язки щодо: конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Мі­ністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних догово­рів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; додержання конституційної про­цедури розслідування і розгляду справи про усунення Прези­дента України з поста в порядку імпічменту в межах, визна­чених статтями 111 і 151 Конституції України; офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України не нале­жать питання щодо законності актів органів державної вла­ди, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом Украї­ни рішення щодо неконституційності правових актів повніс­тю чи в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чин­ності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Закон також передбачає: вимоги до судді; порядок всту­пу його на посаду; статус судді.

-476-

Окремо визначаються повноваження Голови Конститу­ційного Суду України, двох його заступників, які обираються на три роки.

Визначаються також підстави припинення повноважень суддів, а також дострокового звільнення з посади Голови та заступника Конституційного Суду за їх заявами. Зокрема, повноваження судді Конституційного Суду України припиня­ються у разі: закінчення строку призначення; досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку; неможливості викону­вати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суд­дею вимог, передбачених законом; порушення суддею прися­ги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвіс­но відсутнім або оголошення померлим; подання суддею зая­ви про відставку або про звільнення з посади за власним ба­жанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Голова Конституційного Суду України, заступник Голови Конституційного Суду України звільняються з посади за їх заявами Конституційним Судом України.

Рішення про дострокове звільнення вважається прийня­тим, якщо за нього проголосувало більше половини консти­туційного складу суддів Конституційного Суду України.

Закон визначає також порядок організації та діяльності Конституційного Суду України.

Питання провадження у справах та діяльності Конститу­ційного Суду України, його Секретаріату, порядок діловод­ства, правила внутрішнього розпорядку Конституційного Су­ду України визначаються Конституцією України, Законом та актами Конституційного Суду України, що встановлюють по­рядок організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України.

Фінансування Конституційного Суду України передбача­ється в Державному бюджеті України окремим рядком. Про­позиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду Ук­раїни і проект відповідного кошторису подаються Головою Конституційного Суду України до Кабінету Міністрів Украї­ни та Верховної Ради України при складанні проекту Дер­жавного бюджету України на кожний наступний рік.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідко­ве та інше забезпечення Конституційного Суду України

-477-

здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України. Положення про Секретаріат Конституційного Суду Ук­раїни, його структура і штати затверджуються Конституцій­ним Судом України.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обій­мати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу опла­чувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конститу­ційного Суду України є державними службовцями.

Конституційний Суд України на своєму засіданні утво­рює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміж­ними робочими органами з питань організації його внутріш­ньої діяльності. Положення про ці органи затверджуються Конституційним Судом на пленарному засіданні.

Конституційний Суд України може утворювати також на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додатко­вого дослідження питань, пов'язаних з конституційним про­вадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галу­зях права.

Крім того, суддя Конституційного Суду України може ма­ти наукового консультанта та помічника, які виконують доручення судді Конституційного Суду України зі справ кон­ституційного провадження. Вони є державними службовцями. Закон визначає процедуру конституційного провадження. Перш за все визначаються форми звернення до Консти­туційного Суду, до яких належать: конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначен­ня конституційності міжнародного договору або про необхід­ність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ра-

-478-

ди України про дачу висновку щодо додержання конститу­ційної процедури розслідування і розгляду справи про усу­нення Президента України з поста в порядку імпічменту.

У конституційному поданні зазначаються: повне найме­нування органу, посадової особи, які направляють конститу­ційне подання згідно з правом, наданим Конституцією Украї­ни та цим Законом; відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням; повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі пуб­лікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення; правове обгрунтування тверджень щодо некон­ституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні; дані щодо {інших доку­ментів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конститу­ційного подання (копії цих документів і матеріалів додають­ся); перелік матеріалів та документів, що додаються.

Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України є особи, перелічені у ч. З ст. 150 Конституції України.

У свою чергу суб'єктами права на конституційне подан­ня з питань дачі висновків Конституційного Суду є Прези­дент України, Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлума­чення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або пов­на назва та місцеперебування юридичної особи; відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням; статті (окремі положення) Конституції або за­кону України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України; обгрунтування необхідності в офіційному тлу­маченні положень Конституції або законів України; дані що­до інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'-

-479-

єкти конституційного звернення (копії цих документів і ма­теріалів додаються); перелік документів та матеріалів, що до­даються.

Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох.примірниках.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

У свою чергу визначаються підстави для відмови у від­критті конституційного провадження. До їх числа належать: відсутність встановленого Конституцією і Законом права на конституційне подання, звернення; невідповідність подання і звернення вимогам, передбачених Конституцією і Законом; непідвідомчість Конституційному Суду питань, порушених у конституційному поданні, зверненні.

Закон визначає порядок провадження у справах у Кон­ституційному Суді України: порядок відкриття провадження у справі; утворення у складі Конституційного Суду колегії суддів та їх повноваження; порядок проведення засідань Конституційного Суду, а також пленарних засідань.

Засідання суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 11 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні.

Пленарне засідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 12 суддів, а рішення приймаєть­ся якщо за нього проголосувало не менш як 10 суддів.

Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові осо­би, свідки, експерти та перекладачі.

Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Кон­ституційного Суду України може бути підставою для відкла­дення розгляду справи.

У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності.

-480-

У разі неявки без поважних причин учасника конститу­ційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності.

Строк провадження у справах за конституційними подан­нями не повинен перевищувати трьох місяців.

У разі провадження за конституційним поданням, яке ви­знане Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця.

Строк провадження у справах за конституційними звер­неннями не повинен перевищувати шести місяців.

Згадані строки конституційного провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційних законів та інших актів парламен­ту, актів Президента, актів уряду, правових актів Автоном­ної Республіки Крим приймає рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконститу­ційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

У разі якщо у процесі розгляду справи за конституцій­ним зверненням виявлено невідповідність Конституції Украї­ни інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституцій­ний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі поло­ження) неконституційними.

Разом з окремою думкою судців Конституційного Суду України їх офіційно оприлюднюють наступного робочого дня після їх підписання.

Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.

Конституційний Суд України відкриває нове проваджен­ня у справі при виявленні нових обставин у справі, що не бу­ли предметом його розгляду, але існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі.

Рішення і висновки Конституційного Суду України рів­ною мірою є обов'язковими до виконання.

-481 -

Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом роз­гляду в Конституційному Суді України.

У разі потреби Конституційний Суд України може визна­чити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх вико­нання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержан­ня висновку.

Конституційний Суд України має право зажадати від ор­ганів письмового підтвердження виконання рішення, додер­жання висновку Конституційного Суду України.

Невиконання рішень та недодержання висновків Консти­туційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Конституційний Суд України дає також висновки у спра­вах з питань: офіційного тлумачення Конституції України та законів України; про відповідність Конституції України чин­них міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для на­дання згоди на їх обов'язковість; щодо додержання консти­туційної процедури розслідування і розгляду справи про усу­нення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Рішення приймаються, висновки даються Конституцій­ним Судом України поіменним голосуванням шляхом опиту­вання суддів Конституційного Суду України.

Пропозиції суддів Конституційного Суду України до про­екту рішення чи висновку голосуються у порядку надхо­дження.

Судді Конституційного Суду України не мають права ут­римуватися від голосування.

Рішення і висновки Конституційного Суду України моти­вуються письмово, підписуються окремо суддями Конститу­ційного Суду України, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню.

Підписання суддею Конституційного Суду України рішен­ня, висновку Конституційного Суду України є обов'язковим.

-482-

Окрема думка судді Конституційного Суду України, який підписав рішення чи висновок Конституційного Суду Украї­ни, викладається суддею Конституційного Суду України у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Консти­туційного Суду України.

Рішення і висновки Конституційного Суду України підпи­суються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку. Вони рівною мірою є обов'язковими до виконання. Порядок їх виконання визначає Закон.

Окремо Закон визначає особливості конституційного провадження у справах щодо: неконституційності законів та інших актів парламенту, актів Президента, актів уряду, пра­вових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; конституційно-правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади Украї­ни; органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; конституційності актів про при­значення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцево­го референдуму в Автономній Республіці Крим; відповідності положень чинних правових актів парламенту, Президента, Уряду України, правових актів Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав і свобод людини і громадянина; питань конституційності, що виника­ють у процесі загального судочинства; конституційності пра­вових актів, якими суперечливо регулюється порядок реалі­зації конституційних прав і свобод людини і громадянина; конституційності чинних міжнародних договорів України та міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість; відкриття кон­ституційного провадження у справах щодо додержання кон­ституційної процедури розслідування справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; офіційно­го тлумачення Конституції та законів України.

На підставі Закону України "Про Конституційний Суд України" 5 березня 1997 р. був прийнятий Регламент Кон­ституційного Суду України, в якому визначено процедуру виборів Голови, заступників Голови Конституційного Суду, призначення секретарів колегії суддів, керівника Секретаріа­ту та їх повноваження.

У Регламенті детально визначено процедуру проведення пленарних засідань та засідань Суду; порядок прийняття

- 483 -

конституційних подань, конституційних звернень та відкрит­тя конституційних проваджень; порядок розгляду справ Кон­ституційним Судом; питання організації діяльності Суду з ш-

^ШИХЗаслуговує на увагу вичерпний перелік актів, що прий­маються під час розгляду справ на пленарних засіданнях Конституційного Суду України - рішення та висновки акти, що виносяться; процесуальні ухвали, протокольні ухвали Конституційного Суду України.

Глава XI Територіальний устрій України

Поиск по сайту: