|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносиниПлан лекції. 1. Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносини 2. Державне управління. Суб’єкти адміністративного права 3. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи 4. Суть і види адміністративних стягнень 5. Порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності 6. Органи, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносини. Адміністративне право є самостійною галуззю права України, з допомогою якого держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері державного управління, розвиває і закріплює його демократичні основи. Адміністративне право – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з організацією та функціонуванням органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування; відносини у сфері управління окремими галузями народного господарства, культури, медицини, освіти, науки тощо. Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що виникають і розвиваються в зв’язку та з приводу реалізації функцій державного управління. Особливостями відносин, що складають предмет адміністративного права, є такі: · вони виникають у результаті державної владно-управлінської діяльності; · суб’єктом таких відносин є виконавчо-розпорядчий орган; · їх виникнення, зміна чи припинення є результатом свідомої, вольової, цілеспрямованої діяльності. Методи адміністративного права – це засоби, способи та прийоми, з допомогою яких здійснюється правовий вплив на предмет адміністративного права. Переважно це – зобов’язання, заборони та адміністративно-правовий примус. Отже метод регулювання адміністративного права – імперативний, передбачає нерівність сторін – учасників правовідносин; метод влади й підпорядкування. Первинними елементом адміністративного права є адміністративно-правові норми. Адміністративно-правові норми (АПН) регулюють правове положення органів управління, державних службовців, громадських організацій, закріплюють різноманітні форми, методи і види державного управління. АПН регулюють адміністративні правила, встановлюють їх зміст та регулюють застосування. Наприклад: Правила дорожнього руху, Правила користування громадським транспортом. Адміністративно-правові норми – це правила поведінки, що затверджені і санкціоновані державою, вони носять імперативний характер і є загальнообов’язковими. При недотриманні АПН держава застосовує методи державного примусу. Адміністративно-правовим нормам притаманні такі особливі ознаки: · закріплюють владні та внутрішньо організаційні відносини; · метод впливу на суспільні відносини є державно-владним (імперативним); · гарантування державного переконання та примусу при їх реалізації; · органічне об’єднання їх у межах галузі адміністративного права (законодавства) і неможливість існування окремо. За цільовим характером АПН поділяються на: · Загальні (норми, що закріплюють загальні положення і принципи державного управління). · Спеціальні (закріплюють права та обов’язки органів та посадових осіб). · Процесуальні (закріплюють порядок та процедуру здійснення прав та обов’язків суб’єктів: суддя розглядає адмінматеріали про дрібне хуліганство). За змістом АПН можна також класифікувати на: · Зобов’язальні (ті, які спонукають до певної поведінки). · Заборонні (забороняють певну поведінку). · Дозвільні (дозволяють певну поведінку суб’єкта). Адміністративні правовідносини – це реальні суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління. Вони виникають в результаті реалізації адміністративно-правових норм і при наявності юридичних фактів – подій або вчинків (дій). Вчинки, як вольові юридичні факти, поділяються на правомірні та неправомірні (правопорушення або делікти). Основними ознаками адміністративним правовідносин є: · вони виникають на основі адміністративно-правових норм; · характеризуються наявністю сторін – суб’єктів адміністративного права; · за змістом включають в себе адміністративні права владного характеру і юридичні обов’язки; · є видом суспільних відносин державних органів, фізичних або юридичних осіб, організацій тощо; · здійснення суб’єктивних прав або додержання юридичних обов’язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою. Адміністративне законодавство – це система нормативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері державного управління. До системи адміністративного законодавства входять: · Конституція України. · Закони, що регулюють питання державного управління та кодекси. · Укази та розпорядження Президента України. · Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. · Міжнародні договори та угоди. · Акти центральних органів державної виконавчої влади України та АРК: міністерств, державних комітетів, Головних управлінь. · Акти місцевих державних адміністрацій. · Рішення рад та виконавчих органів місцевого самоврядування.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |