Юридична освіта в Україні

Система юридичної освіти складається із відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

В Україні на сучасному етапі діє 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54 академії, 153 інститути, а також 653 вищих заклади освіти І-ІІ рівнів акреди­тації (училища, технікуми, коледжі). Основу цієї мережі складають 206 вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, що перебувають у державній власності, та відповідні за рівнем акредитації 92 вищі заклади освіти недержавної власності. Чисельність студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, за галузями знань, з яких здійснюється підготовка фахівців, розподіляється таким чином: сільське господарство - 3%; меди­цина - 4,3%; транспорт - 2,2%; інженерія - 24,2%; математи­ка - 2,7%; природничі - 4,3%; право - 7,8%; економіка -25,9%; соціальні - 1,3%; гуманітарні - 7,3%; культура - 1,8%; освіта - 8,9%; інші - 6,3%.

Найбільша кількість студентів навчається у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, що підпорядковані Міністерству освіти і науки - 836 тис., Мінагропрому - 87 тис., Міністерству охорони здоров'я - 50 тис., Міністерству внутрішніх справ - 33 тис., Міноборони - 24 тис.

На сьогодні підготовка фахівців для органів внутрішніх справ здійснюється у 13 вищих навчальних закладах, із них п’ять отримали найвищий – 1V рівень акредитації, майже для всіх галузевих служб за спеціальностями,,Правознавство”: Управління у сфері правопорядку; Соціальна робота; Облік і аудит; Фінанси, інформаційні управляючі системи та технології; Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки; Менеджмент організації; Автомобілі та автомобільне господарство; Переклад.

Структура юридичної освіти включає вищу юридичну освіту, післядипломну юридичну освіту, аспірантуру, докторантуру, професійну юридичну самоосвіту. У системі юридичної освіти діє психологічна служба, організується безкоштовне медичне обслуговування та харчу­вання, забезпечуються безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та виховання тощо.

До основних характеристик юридичної освіти в Україні, крім того, належать:

- освітні рівні, які складає спеціальна професійна юридична освіта, базова вища юридична освіта, повна вища юридична освіта;

- освітньо-кваліфікаційні рівні юридичного спрямування: молод­ший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

- наукові ступені: кандидат юридичних наук, доктор юридичних наук.

До особливостей вищої освіти, у тому числі юридичної, належить те, що вона здійснюється на базі повної загальної середньої освіти і забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та прак­тичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удоско­налення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Підготовка фахівців у вищих юридич­них закладах освіти проводиться з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном. Прийом громадян до вищих юридичних закладів освіти проводиться на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності закладу юридичної освіти та джерел оплати за навчання.

Післядипломній юридичній освіті в Україні властиве те, що:

- вона здійснюється закладами післядипломної юридичної освіти на договірних засадах з установами, організаціями, підприєм­ствами з урахуванням державного контракту (замовлення), забезпечує одержання нової кваліфікації або юридичної спеці­альності, а на основі раніше здобутої юридичної освіти і досвіду практичної юридичної роботи - поглиблення професійних знань, умінь з правознавства;

- її форми, терміни і зміст навчання, методичної та науково-дослідної діяльності визначаються закладами післядипломної юридичної освіти за погодженням із замовником;

- до закладів післядипломної юридичної освіти належать юри­дичні академії та інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення працівників судових, проку­рорських, слідчих органів; юридичні підрозділи вищих закладів освіти - філіали, факультети, відділення та інші;

- заклади післядипломної юридичної освіти працюють за очною, вечірньою, заочною формами навчання, можуть мати філіали і вести науково-дослідну роботу.

Професійна юридична самоосвіта забезпечується державними органами, юридичними об'єднаннями, установами, організаціями та здійснюється безпосередньо юристами.

6.2.1. Державні стандарти юридичної освіти

Необхідність докорінного вдосконалення якості підго­товки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон'юнктури ринку праці та світового досвіду, обумовлює необхідність пере­ходу до ступеневої системи освіти, що базується на суб'єктно-діяльнісному підході щодо встановлення цілей та змісту освіти і професійної підготовки для кожного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня.

Держава, що задовольняє освітні потреби особи та потреби суспільства в кваліфікованих фахівцях, повинна контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників на всіх її етапах. Йдеться про назрілі потреби формування моніторингової системи відстеження якості,,готового продукту освіти” - тобто реальних знань, навичок і умінь випускника вищого навчального закладу та відповідності останніх сформованих у нього індивідуальних соціальних і професійно важливих якостей з точки зору доціль­ності використання його праці в конкретних умовах. Іншими словами, надаючи однакові можливості для здобуття освіти всім членам суспільства, - суспільство повинне мати гарантію сумлін­ного використання цих можливостей.

Реалізація цих гарантій базується на використанні державою системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціо­нування системи вищої освіти, що встановлює загальні принципи педагогічної діяльності, яка має на меті досягнення оптимального ступеня упорядкування діяльності у сфері вищої освіти.

Структура системи стандартів вищої освіти, що відповідає вимогам Закону України,,Про освіту”, являє собою ієрархічну сукупність взаємопов'язаних стандартів. Вони належать до галузі стандартизації вищої освіти і встановлюють взаємопогоджені вимоги до змісту, обсягу і рівня якості вищої освіти, що визна­чаються загальною метою освітньої та професійної підготовки. Зокрема:

- система Державних стандартів вищої освіти визначає загальні вимоги до системи стандартів вищої освіти, а також вимоги до кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного їм освітнього рівня вищої освіти;

- система галузевих стандартів вищої освіти базується на систе­мі Державних стандартів і є системою нормативних і на­вчально-методичних документів за певними напрямами підго­товки та спеціальностями.

Основою галузевої стандартизації вищої юридичної освіти є суб'єктно-діяльнісний підхід. Основою побудови системи галузе­вих стандартів вищої юридичної освіти є принципи:

- цілеспрямованості - послідовної реалізації вимог законодав­чих актів України за усіма компонентами нормативного і навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців-юристів потрібного освітньо-кваліфікаційного рівня;

- прогностичності, тобто передбачення здатності засвоєння змісту юридичного навчання особою, яка навчається, а також формування такого змісту юридичної освіти, що забезпечує здатність особи виконувати перспективні задачі юридичної діяльності;

- діагностичності - забезпечення можливості вимірів рівня відповідності освітньої та професійної підготовки вимогам, які визначаються освітньо-професійними програмами, освітньо-кваліфікаційними характеристиками.

Суспільний розподіл праці обумовлює існування різних юри­дичних спеціальностей, професій та професійних структур суспільства. Виконання фахівцем певних видів юридичної діяльності потребує відповідної кваліфікації, що, в свою чергу, є неможливим без оволодіння ним необхідним рівнем освіти та професійної підготовки. Цей рівень досягається завдяки опануванню освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм і повинен відповідати сукупності та складності професійних функцій, прав та обов'язків юриста. Вимоги до системи знань, умінь і навичок, до світогляду, до громадянських професійних якостей майбут­нього фахівця-юриста, що формуються у процесі юридичного навчання, акумулюються у змісті юридичної освіти.

Зміст юридичної освіти, що відображається у освітньо-квалі­фікаційних характеристиках фахівців-юристів - це бажаний результат, якого повинна досягти особа в процесі юридичної освіти і який полягає в оволодінні нею системою професійних юридичних знань, умінь і навичок, досвідом практичної юридичної діяльності, громадських, світоглядних і професійно значущих особистих якостей.

Зміст юридичного навчання - це засіб, за допомогою якого досягається результат професійної юридичної освіти; він є змістом і структурою навчальної інформації, що опановується студентом, курсантом, відображається у освітньо-професійних програмах підготовки, навчальних планах, програмах навчальних дисциплін, підручниках, посібниках, інших дидактичних матеріалах. Крім того, до змісту юридичного навчання зараховують комплекс прак­тичних задач, завдань і вправ, що забезпечують формування профе­сійних і навчальних умінь і навичок, первинного досвіду професій­ної юридичної діяльності.

Вимоги до змісту вищої юридичної освіти визначся державою і змінюються відповідно до зміни рівня правового розвитку суспільства. Закон України,,Про вищу освіту” визначає, що державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форми одержання освіти. Цим законом встановлено освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - це характе­ристика вищої освіти особи за ознакою рівня її знань та вмінь, достатніх для здобуття відповідної кваліфікації чи за ознаками освітнього рівня та кваліфікації. У свою чергу кваліфікація визна­чається рівнем освіти, спеціальністю та спеціалізацією.

Одержувана вища освіта має задовольняти вимогам до рівня її якості, що встановлюються Державним стандартом вищої освіти.

Під якістю освіти розуміють сукупність певних світоглядних, поведінкових і професійно-значущих властивостей та характе­ристик особи, що обумовлюють її здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Держава здійснює діагностику рівня вищої освіти за допомо­гою вимірів значень показників якості освіти, що набула особа, та визначення ступеня їх відповідності значенням, встановле­ним Державним стандартом вищої освіти.

Світова практика свідчить, що майже єдиним коректним та об'єктивним засобом діагностики і прогнозування якості освіти та професійної підготовки є психодіагностичні методики, спрямо­вані на вимір впливу тих чи інших програм навчання, професійної та іншої підготовки, на ефективність формування певних якостей особистості. До таких методик належать кваліфікаційні та педа­гогічні тести досягнень.

Рівень якості освіти є основним показником, що враховується при ліцензуванні та державній акредитації закладів освіти, нострифікації документів про освіту, атестації науково-педаго­гічних кадрів, проведенні сертифікації фахівців, встановленні рейтингу вищих навчальних закладів.

Складовими Державного стандарту вищої освіти є:

- загальні вимоги до системи стандартів вищої освіти;

- терміни та визначення у галузі вищої освіти;

- кваліфікаційні характеристики фахівців (зміст освіти);

- нормативні частини освітньо-професійних програм підгото­вки фахівців (нормативна частина змісту навчання);

- системи діагностики якості освіти (кваліфікаційні тести та завдання).

Поиск по сайту: