Прийоми аналізу зовнішньоекономічної діяльності

АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступ

Аналіз ЗЕД як наука являє собою систему знань про методи дослідження зовнішньоекономічних зв'язків за даними обліку, звітності та іншої економічної інформації країни або підприємства.

Мета аналізу ЗЕД - вивчення резервів підвищення ефективності ЗЕД.

Предмет аналізу ЗЕД - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та ІСГД, яка побудована на взаємовідносинах між ними в сфері виробничо-господарської, організаційно-економічної та комерційної діяльності, яка забезпечує обмін продукцією в матеріально-речовій формі та має місце як на території України так і за її межами.

Або господарська діяльність суб'єктів ЗЕД, відображена у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації.

Об'єкт аналізу ЗЕД - майно та джерела його утворення, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, господарські процеси, які складаються з сукупності зовнішньоекономічних операцій та їх результати.

Або підприємства різних форм власності, регіони,країни.

Найпоширенішим видом ЗЕД є торгівля, яка здійснюється у формі експортних, імпортних, реекспортних і реімпортних операцій.

Відповідно до закону України «Про підприємства в Україні» можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно можуть вибирати напрями, цілі діяльності та контрагентів. Всі зовнішньоекономічні зв'язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію і кооперування у виробництві, про науково-технічне співробітництво, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв'язків тощо.

Підприємство, яке вирішило почати зовнішньоекономічну діяльність, має точно визначити для себе її переваги та недоліки.

Переваги ЗЕД:

- значне розширення ринків збуту власної готової продукції та ринків сировинних ресурсів;

- можливе розширення або диверсифікація виробництва при створенні спільних підприємств або іноземних філій;

- накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції;

- значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Недоліки ЗЕД:

- конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної

продукції;

- міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного і податкового законодавства різних країн;

- значна небезпека втрати партії готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв'язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень;

- невиконання іноземним партнером своїх зобов'язань у зв'язку з політичними змінами в його країні.

Вищевикладене свідчить про те, що зовнішньоекономічна діяльність стає одним зі специфічних об'єктів економічного аналізу.

Метод економічного аналізу базується на комплексному вивченні діяльності суб'єктів, зв'язків, взаємозалежностей, процесів, які відбуваються в різні періоди часу.

Завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльність наведено на рис.1. Прийоми аналізу ЗЕД представлені в табл. 1.

Існує кілька видів економічного аналізу, які класифікуються за різними ознаками:

1. Час проведення:

а) попередній (прогнозний);

б) поточний (оперативний);

в) підсумковий (ретроспективний).

2. Ступінь охоплення діяльності:

а) комплексний;

б) тематичний.

Попередній аналіз, як правило, застосовується на першому етапі управління, коли здійснюється розробка самого рішення (наприклад, зовнішньоторговельного плану). Мета попереднього аналізу - підготовка даних для визначення перспектив підприємства, складання проектів плану, розрахунку економічної ефективності операцій. Тобто, попередній аналіз тісно переплітається з плануванням. Він виступає базою для розробки нормативів, лімітів, складання різних економічних і зовнішньоторговельних прогнозів, прогнозування кон'юнктури товарних ринків.

Поточний (оперативний) аналіз застосовується в період виконання рішення і спрямований на вивчення і контроль процесів, які відбуваються під час здійснення експортно-імпортних операцій. Мета такого аналізу - підготовка необхідних матеріалів для прийняття оперативних рішень у сфері управління ЗЕД.

Підсумковий аналіз спрямований на підведення підсумків роботи і є завершальним етапом управління. Мета такого аналізу - оцінка результатів діяльності підприємства за відповідний період. Така оцінка виявляє причини допущених помилок і втрат, пошук наявних резервів і розробку заходів щодо подальшого поліпшення ЗЕД підприємства.

Рис. 1. Основні завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Таблиця 1

Прийоми аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Тематичний (локальний) аналіз спрямований на вивчення окремих показників діяльності підприємства або на дослідження відповідного кола функціональних питань в межах однієї структурної одиниці (валютно-фінансового відділу, бухгалтерії тощо).

Зокрема, виділяються такі напрямки тематичного аналізу, як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розрахунків тощо. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань, серед яких: ефективність реалізації різних видів продукції на певному ринку або одного виду продукції на різних ринках тощо.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності оперує різними економічними показниками: кількісними та якісними. Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій: вартість експорту або імпорту продукції за окремими договорами, товарним групам, країнам; обсяг виконаних робіт і послуг тощо. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів, залучених у експортно-імпортні операції, фінансові результати діяльності, швидкість обороту коштів у зовнішньоторговельних операціях, їх ефективність, віддачу оборотних засобів при експортних та імпортних операціях, забезпеченість банківських кредитів тощо.

Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії низки внутрішніх і зовнішніх факторів. До зовнішніх факторів відносять: стан економічного і політичного середовища в країнах, стан міжнародних угод і співпраці тощо. Внутрішні фактори пов'язані з виробництвом конкурентоспроможної продукції, популярністю підприємства на світовому ринку, рекламним забезпеченням тощо.

Оскільки дія різних чинників на економічні показники не рівноцінна, то розрізняють основні та другорядні фактори. Проте, один і той самий фактор при різних обставинах може бути і основним, і другорядним (наприклад, при транспортуванні високотехнологічної продукції транспортні витрати мають незначний вплив, в той час як при транспортуванні сировини, добрив, пиломатеріалів - істотне і виступають як один з основних факторів).

Основні джерела даних для аналізу зовнішньоекономічної діяльності наведені у табл. 3.

Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку. Прогнозний аналіз зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень.

Таблиця 3

Поиск по сайту: