АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Прощание, возбраняющее печаль

Читайте также:
  1. Он захихикал. Что происходит? Куда делась его печальная до ситуации ляпни-я-бред морда?
  2. Печальный этикет.
  3. Славянские народы тоже видели печальное значение синего цвета. Он ассоциировался с горем и бесовским миром.

Как шепчет праведник: пора! -Своей душе, прощаясь тихо,Пока царит вокруг одраПечальная неразбериха, Вот так безропотно сейчасПростимся в тишине - пора нам!Кощунством было б напоказСвятыню выставлять профанам. Страшат толпу толчки земли,О них толкуют суеверы,Но скрыто от людей вдалиДрожание небесной сферы. Любовь подлунную томитРазлука бременем несносным:Ведь цель влеченья состоитВ том, что потребно чувствам косным. А нашу страсть влеченьем зватьНельзя, ведь чувства слишком грубы;Неразделимость сознавать -Вот цель, а не глаза и губы. Связь наших душ над бездной той,Что разлучить любимых тщится,Подобно нити золотой,Не рвется, сколь ни истончится. Как ножки циркуля, вдвойнеМы нераздельны и едины:Где б ни скитался я, ко мнеТы тянешься из середины. Кружась с моим круженьем в лад,Склоняешься, как бы внимая,Пока не повернет назадК твоей прямой моя кривая. Куда стезю ни повернуть,Лишь ты - надежная опораТого, кто, замыкая путь,

К истоку возвратится скоро.


Л. де Гонгора * * *
Допоки золота з волоссям не рівняти Твоїм, бо сонце в нім спалахує щомить, Допоки осяйне твоє чоло глядить Так споневажливо на лілій білі шати; Допоки уст твоїх пильнує, щоб зірвати, Очей ще більше, ніж краси живих суцвіть, А шиї грація твоєї всіх манить, I гордий свій тріумф не звично їй справляти,- Вживай свої уста, волосся і чоло, I шию перше, ніж все те, що так принадно Кришталем, вицвітом і золотом було, Не тільки на срібло обернеться безрадно Чи на розтоптану фіалку,- ні, на тлінь, На прах, на персть, на дим, і зникне, наче тінь
. Л.де Гонгора Даме с ослепительно белой кожей, одетой в зеленое
Ни стройный лебедь, в кружевные всплескиОдевший гладь озерного стеклаИ влагу отряхающий с крылаПод золотистым солнцем в перелеске, Ни снег, в листве соткавший арабески,Ни лилия, что стебель в мирт вплела,Ни сливки на траве, ни зеркалаАлмазных граней в изумрудном блеске Не могут состязаться в белизнеС белейшей Ледой, что, зеленой тканьюОкутав дивный стан, явилась мне; Смирило пламень мой ее дыханье,А красота умножила вдвойнеЗеленый глянец рек и рощ сиянье.
Л. де Гонгора До ревності
Ти - стану найяснішого тумани,Ти - аду шал, змія ти, в драговині Народжена, що криє в зеленінні Пахучих лук жало неублаганне! У нектарі кохань дання ти тьмяне, Ти - в чаші кришталевій подих тліні, Меч, що завис лише на волосині, Любовним поривам гальмо захланне! Вернись в місця похмурі, де була ти, О ревносте, любові вічний кате, Або вселися в царство жаху люте. Ні, в нім не змістишся: що дотепер ти Не спромоглась себе саму пожерти, Від пекла більшою ти мусиш бути.
Л. де Гогора До троянди
Постала вчора, завтра щоб сконати! Хто дав тобі минущості зажити? Була ти сяйна, щоб так мало жити. Невже задля ніщоти процвіла ти? Якщо в красі обман пережила ти, Побачиш скоро чар її убитий, Бо в ній, красі твоїй, лежав укритий Випадок надто рано смерть прийняти. Коли тебе рука потужна зріже (Таким є садівництва призволяння), Погубить уділ твій дихання хиже. Не розцвітай же! Він, тиран, чатує; В ім'я життя відроч своє постання: Воно - твоє, і смерті передує.
Л. де Гонгора Галерник
На галері, на турецькій I до лави там прикутий, Руки на весло поклавши, Очі втупивши додолу, Він, драгутівський невільник, Біля узбереж Марбельї Нарікав під звук суворий Ланцюга й весла своїх: "О святе іспанське море, Славний береже і чистий, Коне, де незмірна безліч Сталася нещасть наморських! Ти ж бо є те саме море, Що прибоями цілує Краю батьківського мури, Короновані і горді. Про дружину принеси ти Вістку і скажи, чи щирі Плач її і всі зітхання, Що мені і тут лунають. Бо якщо полон мій справді Ще оплакує, як легко Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Але ти німуй, о море, Якщо смерть її забрала; Хоч цього не сміє статись, Бо живу я поза нею, Бо прожив я десять років Без свободи і без неї В вічній каторзі при веслах Не вбиває сум нікого". Враз потужно розгорнулось Шестеро вітрил галерних, I звелів йому наглядач Всю свою ужити силу.

Семінарське заняття № 3. Класицизм, як літературний напрям: риси поетики, різноманітніть жанрів.

1. Систематизація теоретичних принципів в трактаті Буало «Мистецтво поетичне». Концепція жанрів.2. П’єса Корнеля «Сід» і художні принципи французького класицизму;– особливості конфлікту;– система персонажів;– елементи поетики. «Три єдності».

3. Жанр «високої» комедії в творчості Мольєра. Відхилення від канонів класицистичної поетики.

4. Концепція героя і своєрідність конфлікту в «високих» комедіях Мольєра («Тартюф», «Дон Жуан», «Міщанин-шляхтич»):

– особливості класицистичного конфлікту та його трансформація;

– схематизм образів – виразників певних вад, їх належність до конкретного соціального середовища;

– образ слуги в комедіях;

– засоби творення комічного.

Література: 1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.6. Леонов С.А. Литература классицизма в школьном изучении. – М., 1997.7. Кадышев Н. Расин. – М., 1989.8. Шалагінов Б.Б. Класицизм у французькій літературі // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2.9. Бахмутский В. Время и пространство во французской классической трагедии XVII века // Бахмутский В. В поисках утраченного. М., 1994.10. Козлова Н. П. Ранний европейский Классицизм (XVI – XVII вв.) / Литературные манифесты западноевропейских классицистов. - М., 1980. (електрон. ресурс)11. Скуратівський В. Мольєр // Всесвіт. – 1972 – №3.12. Булгаков М.А. Жизнь господина де Мольера – Спб., 2002.13. Жованик Л. Основні проблеми й конфлікти п’єси Мольєра «Міщанин-шляхтич» // Зарубіжна література. – 2006. – № 45.14. Шалагінов Б.Б. Класицизм у французькій літературі // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 215. Шалагінов Б.Б. Жан-Батіст Мольєр // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2.

Семінарське заняття № 4. Філософська проза XVIII століття: «Кандід» Вольтера і «Племінник Рамо» Д.Дідро

 

1. Просвітницька проблематика філософської повісті Вольтера «Кандід». Її жанрова своєрідність.

2. Система образів в творі. Втілення в образах головних героїв певних філософських ідей.

3. Специфіка образу Ельдорадо як пародії на утопію.

4. Жанрова природа повісті «Племінник Рамо» Д.Дідро і традиції античних діалогів.

5. Філософська проблематика і соціальна сатира в діалозі Дідро «Племінник Рамо».

6. Позиція автора в творі. Філософ («Я») як виразник поглядів просвітителів.

Література: 1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. версія)2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. версія)3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.5. Артамонов С.Д. Вольтер и его век. – М., 1980.6. Барская Т. Дени Дидро. – Л., 1962.7. Клочкова Л.А. Усе на краще у цьому кращому із світів. Два уроки за повістю Вольтера «Кандід, або Оптимизм» // Зарубіжна література. – 2004. – № 12.8. Лімборський І.В. Вольтер і Україна // Зарубіжна література. – 1999. – № 3.9. Шалагінов Б.Б Література «просвітницького раціоналізму» у Франції // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2.10. Шалагінов Б.Б. Усе на краще в цьому найкращому зі світів? // Зарубіжна література. – 2004. – № 12.

Семінарське заняття № 5. Англійський просвітницький роман. Д. Дефо «Робінзон Крузо»

1. Історія створення та джерела роману «Робінзон Крузо».2. Жанрові особливості роману Д.Дефо:– «шахрайський» роман, – мемуарна література, – «література подорожей».3. Просвітницька концепція Д. Дефо в романі «Робінзон Крузо»:– Локк «tabula rasa»;– Руссо «природна людина»;– раціоналізм Декарта;– емпіризм Бекона.4. Образи Робінзона і П’ятниці як протиставлення цивілізації та природи.5. Традиція «робінзонад» в світовій літературі.

 

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.6. Аникин Г., Михальская Н. История английской литературы. М., 1988.7. Урнов Д. Вехи традиции в английской литературе. М., 1986.

8. Елистратова А.А. Английский роман эпохи Просвещения. М., 1966.

9. Катеринчук О.М. «Робінзон Крузо» як сюжетна модель світової робінзонади // Всесвітня література. – 2004. – № 10.10. Пригодій С.М. Модель ідеального суспільства. Яка вона? Компаративне дослідження моделі в романах Д. Дефо «Робінзон Крузо», Дж. Свіфта «Мандри Гулівера та ін. українських, американських різножанрових просвітницьких текстах // Всесвітня література. – 2000. –№ 12.11. Фурсова Л.О. Уроки з вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо» та повісті «Пурпурові вітрила» О. Гріна // Зарубіжна література. – 2004. – № 7.12. Штигайло В. Подорож на острів Відчаю. Підсумковий урок за романом Д. Дефо «Робінзон». // Зарубіжна література. – 2003. – № 48.

 

Семінарське заняття № 6. Філософська трагедія Й.В.Ґете «Фауст»

1. Джерела сюжету «Фауста» Гете. Переосмислення відомого сюжету в дусі просвітницьких та гуманістичних ідей.

2. Жанрово-композиційні особливості трагедії. Філософська проблематика трагедії. Роль «Прологу в театрі» і «Прологу на небі».

3. Система образів трагедії.

– Шлях пошуків Фауста, його еволюція.

– Ідейно-композиційне значення образу Мефістофеля.

– Місце Маргарити в духовних пошуках Фауста.

– Вагнер і Фауст. Смисл зіставлення. Концепція наукового пізнання.

– Біблійні, міфологічні образи, алегоричні фігури, їх функції в творі Гете.

4. Смисл фіналу твору.

 

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.6. Аникст А. «Фауст» Гете. - М., 1980.7. Максимова Л. «Мислити і діяти, діяти і мислити, діяти і мислити» (Тези до уроків, присвячених вивченню «Фауста» Гете) // Вікно в світ. – 1999. – № 3.8. Маркіна Л. Пізнати світ: Методичні нотатки до першої частини «Фауста» Гете // Вікно в світ. – 1999. – № 3.9. Тарасова Н. Образ Фауста у світовій літературі // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 2.10. Угрин А. Конфликт добра и зла в изображении человеческой природы (Опорная схема к «Фаусту» Гете // Вікно в світ. – 1999. – № 3.11. Шалагінов Б.Б. Й.В.Гете // Вікно в світ. – 1999. – № 1.12. Шалагінов Б. «Фауст» Й.В. Гете: людина поміж Богом і дияволом // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 12.13. Бич В. Історія життєвих шукань Фауста // Зарубіжна література. – 2004. – № 46.14. Шалагінов Б.Б. Шлях Гете: Життя. Філософія. Творчість. Посібник для вчителя. – Харків, 2003.

Семінарське заняття № 7. Сентиментальна повість М.М. Карамзіна «Бедная Лиза»

1. Етико-естетична програма М.Карамзіна. Роль мистецтва в розвитку душі та зародженні внутрішньої потреби добра.

2. Зовнішній та внутрішній конфлікти в повісті та особливості їх вирішення.

3. Гуманно-демократична тенденція повісті. Відношення оповідача до героїв.

4. Створення нового типу героя. Сенс назви.

5. Динаміка й мінливість почуття як засіб створення психологічної складності характерів головних героїв повести.

6. Психологічна функція пейзажу в творі. Природа як діюча особа.

7. Реалізація принципів сентименталізму в творі.

 

Література:

1. Буранок О.М. Русская литература XVIII века: Учебно-методический комплекс. – М., 2002.

2. История русской литературы ХI - ХIХ веков: Учеб. пособие для студентов: В 2 ч. - М., 2000. - Ч. I.

3. Русская литература XVIII века: Словарь-справочник / Под. ред. В.И.Федорова. – М., 1997.

4. Орлов П.А. Русская сентиментальная повесть. – М., 1979.

5. Павлович С.Е. Пути развития русской сентиментальной повести XVIII века. – Саратов, 1974.

6. Орлов П.А. История русской литературы XVIII века: Учебник для университетов. –М., 1991 (електрон. ресурс).

7. Лебедева О.Б. История русской литературы XVIII века: Учебник. – М., 2000. (електрон.ресурс).

8. История русской литературы. В 4-х томах. Том 3. – Л., 1980 (електрон. ресурс).

 

Семінарське заняття № 8. Роман Г.Уолпола «Замок Отранто» як перший «готичний роман».

1. Готичний роман: виникнення, жанрова своєрідність, попередня літературна традиція.

2. Таємниця, злочин та розплата як основні структурні елементи готичного роману.

3. Роль надприродного у розвитку сюжету у романі «Замок Отранто».

4. Замок – як простір готичного роману.

5. Позитивні образи – зв’язок із сентиментальною літературою (Ізабела, Матільда, Теодор).

6. Образ Манфреда як зразок готичного лиходія.

7. Роль готичного роману в світовій літературі.

 

Література:

1. Соловьева Н.А. История зарубежной литературы: Предромантизм. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

2. Соловьева H.A. У истоков английского романтизма. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 230 с.

3. Жирмунский В.М., Сигал Н.А. У истоков европейского романтизма // Уолпол. Казот. Бекфорд. Фантастические повести. – Л., 1967.

4. Луков Вл.А. Предромантизм: Монография. – М.: Наука, 2006. – 683 с. – Библиогр.: с. 618-653

5. История зарубежной литературы XVIII века: Учеб. для филол. Спец. Вузов / Л. В. Сидорченко, Е. М. Апенко, А. В. Белобратов и др.; Под ред. Л. В. Сидорченко. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк.; 2001. — 335 с.

6. Ладыгин М.Б. Предромантические тенденции в романе Х.Уолпола «Замок Отранто» // Проблемы метода и жанра в зарубежной литературе. – М.: МГПИ, 1977. – С.20-34

 


Модуль самостійної роботи.

 

Самостійна робота передбачає формування у студентів наступних вмінь та навичок:

­ уміння самостійно вивчати ті розділи курсу, які не розглядалися на лекціях;

­ уміння працювати з довідковою і критичною літературою (літературними енциклопедіями, словниками, бібліографічними довідниками);

­ навички реферування і конспектування літературознавчої та критичної літератури;

­ уміння складати бібліографічний список за конкретною темою курсу;

­ уміння аналізувати художні твори з рисами некласичної естетики.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)